ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №826/3443/18
адміністративне провадження №К/9901/17879/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
за участі:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.
позивача, представника позивача ОСОБА_1., Піх І. Б.,
представника відповідача Романенко Я. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/3443/18
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання утриматись від певних дій,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Сорочко Є. О., Коротких А. Ю., Літвіна Н. М.) від 14 травня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області (відповідач, КДКА Вінницької області), в якому просила:
- визнати неправомірним та скасувати рішення від 13 лютого 2018 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на 1 рік як таке, що вчинені з порушенням положень ст. 92 Конституції України, вимог статті 33, 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Вінницької області утриматись від зазначених дій.
2. В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначила, що вона займається адвокатською діяльністю протягом 30 років. Її робочою адресою як адвоката, відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України визначено м. Київ. З огляду на положення ч. 3 ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" КДКА Вінницької області не є належним органом, який повинен був здійснювати дисциплінарне провадження відносно неї, як адвоката. Норми Правил адвокатської етики та пп. 2.3.18 п. 2.3 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як підзаконні акти мають меншу юридичну силу щодо вимог ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відтак дисциплінарне провадження відносно позивача повинно було здійснюватися виключно кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою її робочого місця.
Іншою підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача позивач зазначив те, що рішення Ради адвокатів України від 08 квітня 2017 року № 118 та 119, які надійшли у розпорядження відповідача з супровідним листом голови НААУ, Голови ВКДКА не є заявою (скаргою) про дисциплінарний проступок адвоката в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", не відповідають вимогам пункту 14 Положення "Про порядок прийняття та розгляду скарг на поведінку адвоката" від 30 липня 2015 року № 86.
Крім цього, позивач наголошувала на тому, що мало місце безпідставне усунення її як голови Ради адвокатів м. Києва, відповідно до рішення від 08 жовтня 2016 року конференції адвокатів м. Києва та обрання на цю посаду іншої особи в органах адвокатського самоврядування. З огляду на протиправне усунення від виконання своїх обов`язків та обрання головою Ради адвокатів м. Києва іншої особи, позивач не вважала за необхідне, відповідно до ст. 62 Правил адвокатської етики, виконувати це незаконне рішення.
Наводить доводи щодо різного тлумачення поняття здійснення адвокатської діяльності та участі у адвокатському самоврядуванні, та відсутності в її діях складу дисциплінарного проступку.
Спірне рішення вважає незаконним та необґрунтованим, сформовані висновки вважає безпідставними, доказів вчинення проступку, обставини яких покладено в основу оскаржуваного рішення, що може мати наслідком притягнення позивача до відповідальності - немає, а також мало місце порушення процедури здійснення дисциплінарного провадження..
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 13 лютого 2018 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 31 від 20 січня 1994 року, видане Київською міською КДКА) за порушення статті 34 пункту 2 підпункту 3), підпункту 6), статті 57 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статті 62 частин 1, 2 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року та застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік з 13 лютого 2018 року до 13 лютого 2019 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року задоволено апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області.
Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 24 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року визнано поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, відкрито касаційне провадження та установлено строк для подання відзиву.
7. Судом закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкритому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 червня 2017 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області надійшли скеровані листами голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л. П. за вих. № 427/0/2-17 від 16 травня 2017 року, вих. № 428/0/2-17 від 16 травня 2017 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та надіслані на розгляд КДКА Вінницької області Головою ВКДКА Дроздовим О. М. за вихідним № 898 від 17 травня 2017 року,
рішення Ради адвокатів України від 08 квітня 2017 "Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 20 березня 2017 року №77 щодо внесення інформації до Єдиного реєстру адвокатів України", в яких ініціювалося питання дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та
рішення Ради адвокатів України № 118 від 08 квітня 2017 року "Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 31 березня 2017 року № 92 щодо призначення проведення зборів адвокатів міста Києва та Конференції адвокатів міста Києва для обрання делегатів на звітно - виборний з`їзд адвокатів України".
9. Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області 24 січня 2018 року порушена дисциплінарна справа відносно ОСОБА_1, за результатами розгляду якої відповідачем 13 лютого 2018 року прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік з 13 лютого 2018 року до 13 лютого 2019 року.
10. Вважаючи рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд першої інстанції, здійснюючи аналіз положень вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положення "Про порядок прийняття та розгляду скарг на поведінку адвоката", затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.07.2015 № 86, Правил адвокатської етики, враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у рішенні в адміністративній справі №800/141/16 та оцінивши наявні у справі матеріали дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.
Зокрема, суд зазначив, що в оскаржуваному рішенні від 13 лютого 2018 року не наведено доказів, якими підтверджується вчинення позивачем порушень, які їй ставлять у провину.
Відповідач, у порушення положень статті 36 Закону та пункту 14 Положення № 86 прийняв до розгляду документ, рішення Ради адвокатів України, яке не відповідають визначенню скарга (заява), як підстава для ініціювання адвокатської діяльності.
Суд зазначив, що при вирішенні питання щодо наявності складу дисциплінарного проступку у діях позивача, відповідач зазначені рішення № 118, 119 оцінив одночасно як ініціювання та доказ дисциплінарного проступку, що не відповідає положенням пункту 1 статті 37 Закону, не врахувавши доводи позивача.
Також, відповідачем неправомірно залишено без уваги те, що рішення Ради адвокатів України та конференції 08 жовтня 2016 року не встановлювали позивачу жодних персональних зобов`язань для виконання певних дій, або заборону вчинення будь-яких дій.
Суд першої інстанції, враховуючи ч. 1 ст. 38 Закону встановив, що з часу ініціювання про дисциплінарну відповідальність позивача з 12 червня 2017 року по час прийняття відповідачем 13 лютого 2018 року спірного рішення мало місце проведення дисциплінарної процедури з перевищенням 30 денного строку визначеного пунктом 30 Положення № 86.
Також, суд погодився з доводами позивача відносно того, що при розгляді справи відповідач не дотримався принципу безсторонності, яке полягало в тому, що цей же склад дисциплінарного органу і за тих же підстав позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення адвокатської діяльності на строк шість місяців з 17 серпня 2017 року до 17 лютого 2018 року. Заявлений позивачем з цього приводу відвід складу дисциплінарної палати задоволений не був.
При прийнятті рішення суд першої інстанції встановив, що член дисциплінарної палати ОСОБА_4 брав участь у голосуванні, що є порушенням ч. 2 ст. 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Суд погодився з доводами позивача, що КДКА Вінницької області не мало юрисдикції щодо вирішення питання про дисциплінарну відповідальність, тому як це було здійснене не за адресою робочого місця адвоката, чим порушив вимоги положень ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Враховуючи, що позивач залишався керівником Ради адвокатів міста Києва, відповідач пов`язував дисциплінарну відповідальність позивача саме з адвокатським самоврядуванням, тому з урахуванням позиції Вищого адміністративного суду України, викладену у рішенні в адміністративній справі № 800/141/16 за позовом позивача, де він зазначив, що поняття "здійснення адвокатської діяльності" не є тотожним поняттю "участь у адвокатському самоврядуванні", суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не вчиняла дії пов`язані із здійсненням адвокатської діяльності.
У спірному рішенні вказано про те, що позивач вчинила систематичне грубе порушення, проте, така кваліфікація дисциплінарного проступку ч. 2 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не передбачена.
12. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що спірне рішення є обґрунтованим та правомірним, підстави для його скасування відсутні.
З огляду на протокол засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 13 лютого 2018 року суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_4 участі у голосуванні під час ухвалення оскаржуваного рішення не приймав, чим спростовує висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 41 Закону.
Під час здійснення апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції враховуючи встановлені судами обставини справи, на кожен висновок суду першої інстанції надав свою правову оцінку та дійшов протилежних висновків щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд, вважає висновки суду необґрунтованими, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
14. Зокрема, скаржник зазначила, що рішення НААУ не покладали на позивача жодного обов`язку, а вона діяла у відповідності до наданого конференціями адвокатів міста Києва представницького мандату та виконувала саме рішення конференцій, а також діяльність в органах адвокатського самоврядування не є тотожнім адвокатській діяльності, за яку може бути ініційована дисциплінарна відповідальність.
15. Також скаржник зазначила, що апеляційним судом надано невірну оцінку, зокрема, щодо територіальної юрисдикції дисциплінарного органу, який притягнув її до відповідальності; наявність доказів, які стали підставою для дисциплінарної відповідальності; дотримання дисциплінарної процедури щодо підстав ініціювання дисциплінарного провадження; форми та виявлення ознак дисциплінарного проступку.
16. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального та процесуального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням про відмову у задоволенні позовних вимог, посилається на висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 11-1010/18. Вказує, що суд першої інстанції повно дослідив усі обставини справи та прийняв законне рішення, а при ухваленні постанови суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані докази та встановив обставини, що мають значення на недопустимих доказах.
17. В судовому засіданні, а також у письмових пояснення на заперечення відповідача, позивач та її представник наполягали на доводах та вимогах касаційної скарги, та просили залишити в силі рішення суду першої інстанції або направити справу для нового розгляду до суду апеляційної інстанції.
18. Наполягали на правильно встановлених обставинах справи, вірної правової оцінки та законності уваленого судом першої інстанції рішення. Суд апеляційної інстанції неналежним чином встановив обставини справи та надав невірну правову оцінку. Заперечували проти правомірності проведеної конференції адвокатів м. Києва 08 жовтня 2016 року та прийнятого рішення з питань відносно позивача. В подальшому таке рішення конференції було скасовано проведеною іншою конференцією адвокатів м. Києва. Продовжує себе вважати головою Ради адвокатів м. Києва, тому мала право спрямовувати відповідні повідомлення, запити, звернення, які в подальшому стали підставою для безпідставного її притягнення до відповідальності. Ніяких порушень позивачем не допускалось, проступку не вчиняла, підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності не було. На той час, так і натепер існує дві Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій м. Києва, законність створення останньої якої не визнається.
19. Крім цього, в обґрунтування своєї позиції позивач посилались на висловлені правові позиції Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 826/16500/17, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2019 року № 826/17484/16, від 05 березня 2020 року у справі № 815/2818/18, від 10 квітня 2019 року № 826/16495/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 826/2526/18, від 15 травня 2019 року № 826/8584/18, від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, від 21 лютого 2020 року у справі 440/1871/19, від 14 липня 2020 року у справі № 320/6481/19, від 26 червня 2019 року № 826/6429/18, від 17 вересня 2020 року у справі № 1740/2484/18 та інш.
20. Через канцелярію Суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просив у задоволенні скарги відмовити, а також клопотання про закриття касаційного провадження, через необґрунтованість скарги.
21. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів скаржника, просив постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Вказав про відсутність можливості здійснювати дисциплінарне провадження за адресою реєстрації позивача, з огляду на відсутність належним чином сформованої відповідної комісії та її кворуму, як на час ініціювання провадження щодо притягнення позивача до відповідальності, так і на час прийняття рішення. Рішення Ради адвокатів України відповідають вимогам скарги (заяви) щодо порушення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності. В оскаржуваному рішенні наведені ознаки та порушення, які вчинила позивач.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
23. Розглядаючи справи, предметом яких є вирішення питання правомірності певного рішення, суди мають встановити насамперед, чи прийняте таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
24. Основним спірним питанням в межах розгляду цієї справи, є надання належної правової оцінки оскаржуваному рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 13 лютого 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на 1 рік, на підставі п.п. 3, 6 ч. 2 ст. 34, ст. 57 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ч. 1, 2 ст. 62 Правил адвокатської етики, затверджених установчим З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, прийняте на підставі скерованих листами голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л. П. рішень Ради адвокатів України від 08 квітня 2017 № 118 та № 119.
25. Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
26. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, в редакції чинній на час спірних правовідносин (далі - Закон).
27. Згідно зі статтею 2 Закону адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
28. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
29. Згідно ч. 1, 2 ст. 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
30. Відповідно до ст. 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
31. Затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, в редакції чинній на час спірних правовідносин, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення № 120), регламентує питання щодо здійснення процедури дисциплінарного провадження.
32. Наведене Положення № 120 розроблено відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268 (нова редакція) та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
33. Пунктом 10 Положення № 120 передбачено, що до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено заяви (скарги)) слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, заяви адвокатів, адвокатських об`єднань, адвокатських бюро, об`єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.
34. Перелік вимог які висуваються до заяви (скарги), щоб бути прийнятними регламентовані у п. 14 Положення № 120.
35. Отже, заява (скарга), а також інші документи прирівняні до скарг, можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, які мають містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Таку заяву (скаргу) може подати кожен кому відомі факти такої поведінки.
36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для ініціювання відносно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження слугували рішення Ради адвокатів України № 118 від 08 квітня 2017 року "Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 31 березня 2017 року № 92 щодо призначення проведення зборів адвокатів міста Києва та Конференції адвокатів міста Києва для обрання делегатів на звітно - виборний з`їзд адвокатів України", та рішення Ради адвокатів України № 119 від 08 квітня 2017 "Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 20 березня 2017 року № 77 щодо внесення інформації до Єдиного реєстру адвокатів України".
37. В зазначених рішеннях Ради адвокатів України вказувалось про відсутність у ОСОБА_1, яка була відкликана з посади Голови Ради адвокатів м. Києва, відповідно до рішення Конференції адвокатів м. Києва від 08 жовтня 2016 року, повноважень та їх свідоме привласнення щодо звернення, підписання та скріплення печаткою, а також грубе втручання у функціонування Ради адвокатів м. Києва. Ініціювалося питання дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 шляхом направлення до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури України для скерування матеріалів до відповідної комісії для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
38. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.
39. Згідно п. 8 8 розділу V Положення про Раду адвокатів України, затвердженим установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов`язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
40. Апеляційний суд, дослідивши рішення Ради адвокатів України встановив, що вони містять інформацію про обставини наявності ознак дисциплінарного проступку позивача, як адвоката та які підлягали перевірці.
41. Зокрема, згадані рішення були чинними і підлягали обов`язковому виконанню, відтак залишити їх без реагування чи повернути з мотивів їх невідповідності вимогам до заяви (скарги) на дії адвоката було б недопустимо. Оскільки Рада адвокатів України є колегіальним органом, формою роботи якого є засідання, які скликаються для прийняття відповідних рішень, що є обов`язковими, відтак апеляційний суд дійшов вірного висновку, що вони можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності позивача.
42. З огляду на встановлені судами обставини справи, правовий аналіз норм, що регулюють спірне питання, Суд погоджується з такими висновками апеляційного суду та зазначає, що вжите у Законі значення заяви (скарги), яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката, слід розуміти більш широко та не обмежувати її лише за формою та назвою виключно як заяви (скарги). Підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо адвоката у цьому випадку можуть бути й інші документи (подання, постанови, ухвали, інші рішення, тощо) певних осіб, які за своїм змістом та суттю і є заявами (скаргами) щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
43. Відтак, Суд зазначає, що Рада адвокатів України в межах спірних правовідносин установивши, що в діях ОСОБА_1 наявні відомості ознак дисциплінарного проступку, не була позбавлена права на звернення до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ініціювавши питання щодо відповідальності. Рішення Ради адвокатів України № 118 та 119 від 08 квітня 2017 року, як належна форма реалізації своїх повноважень утримують в собі перелік вимог, передбачених пунктом 14 Положення № 120.
44. Отже, доводи скаржника щодо порушення вимог ст. 36 Закону Суд відхиляє, оскільки суб`єкт звернення та форма такого звернення про ініціювання дисциплінарного провадження відповідають вимога законодавства.
45. Щодо доводів здійснення дисциплінарного провадження не за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в Єдиному реєстрі адвокатів України, Суд зазначає таке.
46. Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 50 Закону № 5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:
1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів;
5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.
У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.
47. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
48. Наведеній нормі Закону, кореспондує пункт 8 Положення № 120.
49. Отже, за загальним правилом дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється за адресою його робочого місця.
50. В той же час існують виключення із загальних правил територіальної підвідомчості розгляду скарг за адресою його робочого місця. Такі випадки існують внаслідок об`єктивної неможливості здійснення розгляду відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.
51. Правові засади діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - ВКДКА або Комісія), Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.
52. Так, підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (в редакції чинній на час ініціювання питання про дисциплінарне провадження) встановлено, що голова ВКДКА скеровує до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 63 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, із урахуванням територіальної наближеності та навантаження КДКА тощо.
53. Частиною 2 статті 63 Правил адвокатської етики, затверджених установчим З`їздом адвокатів України від 17 листопада 2012 року було встановлено, що у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до КДКА іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.
54. В подальшому, на час порушення та вирішення КДКА Вінницької області дисциплінарної справи відносно позивача, наведений підпункту 2.3.18 Регламенту зазнав змін та встановлював, що голова ВКДКА скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.
55. Згідно пункту 22, 23 Положення № 120, у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), яка відповідає зазначеним вимогам та може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.
56. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій та встановлено матеріалами справи, а також згідно пояснень сторін наданих під час касаційного розгляду слідує, що листом за вих. № 8321 від 20 квітня 2017 року, головою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця позивача (КДКА м. Києва) Орловим І. Ф. повідомлялась Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури про те, що дисциплінарна палата КДКА м. Києва на той час не була сформована, а тому просили при скеруванні скарг, які надходять до ВКДКА і належать до компетенції КДКА м. Києва враховувати п. 2.3 18 Регламенту ВКДКА.