ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/4028/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз",
представник - адвокат Ганченко М.О. (довіреність №1-2246 від 23.01.2020)
відповідач - Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа",
представник - адвокат Лотанюк С.В. (довіреність №37 від 02.01.2020)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
представник - адвокат Литвин П.В. (довіреність №14-166 від 26.04.2019)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз",
представник - адвокат Дмитренко О.О. (довіреність №007.1Др-929-1219 від 26.12.2019)
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 24.06.2020
у складі колегії суддів: Березкіна О.В. (головуючий), Антонік С.Г., Іванов О.Г.
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 15.01.2020
у складі судді Панни С.П.
у справі №904/4028/19
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
про повернення безпідставно набутого майна природного газу в обсязі 11353,006 тис. куб. метрів, стягнення 75 866 916, 71 грн. - що є вартістю безпідставно набутого обсягу газу
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 05.08.2020 поштовим відправленням Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 05.08.2020 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/4028/19 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4028/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020.
3. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4028/19 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г. (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020).
4. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2020 касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/4028/19 залишено без руху у зв`язку з тим, що скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги до 03.09.2020. Зазначені недоліки усунуто скаржником 02.09.2020.
5. Ухвалою 16.09.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №904/4028/19 за касаційною скаргою Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020; призначив розгляд касаційної скарги на 08.10.2020 о 09:45.
6. Від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") надійшло заперечення на касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - відповідач, скаржник, КП "Криворіжтепломережа"); від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - позивач, АТ "Укртрансгаз") та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "Дніпропетровськгаз") надійшли відзиви на касаційну скаргу відповідача.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
7. 06.09.2019 поштовим відправленням АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КП "Криворіжтепломережа", в якому просило повернути безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 11353,006 тис. куб. метрів, або стягнути 75 866 916, 71 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна (природного газу в обсязі 11353,006 тис. куб. метрів) і судовий збір на суму 672 350 грн. (том 1, а.с. 3-4).
7.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем у січні-лютому 2017 року без наявності відповідних договірних відносин з позивачем та за відсутності договору з постачальником природного газу здійснено відбір природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням 15.01.2020 Господарський суд Дніпропетровської області позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з КП "Криворіжтепломережа" (код ЄДРПОУ 03342184) на користь АТ "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) 75 866 916, 71 грн. та судовий збір на суму 336 175 грн. У задоволенні решти позовних вимог місцевий суд відмовив (том 2, а.с. 289-298).
9. Місцевим судом встановлено, що між КП "Криворіжтепломережа" та ПАТ "НАК "Нафтогаз" укладено договори постачання природного газу №4652/1617-ТЕ-5/3 від 20.09.2016, №4847/1617-БО-5/ПТ від 31.10.2016, №4848/1617-БО-5/3 від 31.10.2016, №4849/1617-БО-5 від 31.10.2016, №4635/1617-ТЕ-5 від 20.09.2016, №4637/1617-РО-5 від 20.09.2016, №4636/1617-ТЕ-5/ПТ від 20.09.2016, №4638/1617-РО-5/3 від 20.09.2016; №4639/1617-РО-5/ПТ від 20.09.2016.
9.1. Місцевий суд, з посиланням на пункти 2.1., абзаци 2 пункту 3.1., абзаци 2 пункту 3.2., пункти 3.4. зазначених договорів, зазначив, що сторони погодили планові обсяги постачання природного газу у жовтні 2016 року - березні 2017 року; право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі; обсяг постачання підтверджується постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць. Також, посилаючись на пункти 7.2. зазначених договорів, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний самостійно припиняти/обмежувати споживання природного газу у разі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу газу, виділеного споживачу.
10. Дослідивши зміст листів від 28.12.2016 №26-9401/1.2-16 та від 30.01.2017 №26-801/1.2-17, місцевий суд зазначив, що АТ "НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушенням відповідачем умов пункту 17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, заперечило факт постачання відповідачу природного газу у січні-лютому 2017 року. Також, місцевий суд зауважив, що КП "Криворіжтепломережа" не надало доказів звернення до суду щодо невиконання вимог договорів поставки природного газу та ненадання АТ "НАК "Нафтогаз України" номінацій згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року".
11. Місцевий суд, з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №920/169/18, зазначив, що укладений між АТ "Укртрансгаз" та КП "Криворіжтепломережа" Договір транспортування природного газу від 31.03.2016 №16/50-ТКЕ-ДН не може бути підставою для набуття відповідачем у січні-лютому 2017 року 11353,006 тис. куб. м. природного газу, відібраного з ресурсу АТ "Укртрансгаз". Водночас, суд звернув увагу на факт відсутності номінацій від АТ "НАК "Нафтогаз України", наданих оператору газотранспортної системи, та зазначив про відсутність підписаного акта приймання-передачі природного газу. Також, місцевий суд зауважив, що відповідач факт споживання природного газу не заперечував.
За таких обставин, з посиланням на статтю 1, частину другу статті 22, частину першу статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", пункт І глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 75 866 916, 71 грн. вартості 11353,006 тис. куб. м. природного газу.
12. Суд також дійшов висновку про відмову в позові у частині зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 11353,006 тис. куб. м., оскільки зазначена вимога є альтернативною вимозі про стягнення коштів за безпідставно набуте майно. Окремо суд звернув увагу на те, що задоволення позову в повному обсязі призведе до подвійного стягнення боргу, що є неприпустимим.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
13. Постановою 24.06.2020 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу КП "Криворіжтепломережа" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 залишив без змін (том 3, а.с. 178-181).
13.1. Апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача на обов`язок третьої особи (АТ "НАК "Нафтогаз України") видати номінацію споживачам, оскільки таке зобов`язання не підтверджує наявності правових підстав для відбору газу, як такого, що спожитий відповідачем за договором.
13.2. Апеляційний суд погодився доводами скаржника про те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", на АТ "НАК "Нафтогаз України" покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії". Разом з тим, суд зазначив, що такі номінації АТ "НАК "Нафтогаз України" не були видані відповідачу, не відображались у бухгалтерському обліку АТ "НАК "Нафтогаз", що не заперечувалося учасниками справи.
13.3. Застосувавши положення статті 1, частини другої статті 22, частини першої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", пункту І глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, апеляційний суд дійшов висновку, що за відсутності номінації, у спірний період у газотранспортній системі фізично був відсутній "вільний" газ НАК "Нафтогаз України", який міг бути спожитий відповідачем. Фактично, із газотранспортної системи відповідачем відібрано газ, який було придбано АТ "Укртрансгаз" за результатами проведення публічних закупівель та поданий до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС.
13.4. Посилаючись на частину першу статті 1212, статтю 1213 ЦК України, апеляційний суд зазначив про обґрунтованість висновку про відмову в позові у частині зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 11353,006 тис. куб. м., оскільки зазначена вимога про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно матиме наслідком неможливість виконання судового рішення, а задоволення позову в повному обсязі призведе до подвійного стягнення боргу, що є неприпустимим.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (КП "Криворіжтепломережа, відповідач у справі)
14. Скаржник зазначив, що судами не застосовано частину четверту статті 75 ГПК України, а зокрема, не надано оцінки рішенню та ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2085/17, якими встановлено санкціоноване споживання відповідачем природного газу у спірний період саме з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України".
15. Скаржник аргументував, що судами неправильно застосовано пункту 10 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", яким визначено, що виробники теплової енергії є захищеними споживачами, та не врахували пункту 3 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ №758 від 01.10.2015 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також приписи Глави 3 Розділу 14 Кодексу ГТС, що визначають порядок дій АТ "Укртрансгаз" у випадку споживання природного газу виробниками теплової енергій без номінацій.
16. Скаржник доводив, що судами неправильно застосовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року", яким на АТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям на початку опалюваного сезону. Відтак, судами не застосовано, а також не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування зазначеного розпорядження, які викладено у постановах Касаційного господарського суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17, від 04.04.2018 у справі №904/5094/17, від 15.03.2018 у справі №922/345/17 та у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №904/5621/17.
Доводи інших учасників справи
17. У запереченнях на касаційну скаргу КП "Криворіжтепломережа" третя особа-1 на стороні позивача - АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що обов`язковою передумовою поставки природного газу споживачу є наявність укладеного з постачальником договору, його виконання та наявність підтвердженого обсягу природного газу. Також, третя особа-1 зауважила, що наявність такого договору не є достатньою підставою для визнання договірними будь-яких відносин. АТ "Нафтогаз України" зазначило, що у матеріалах справи відсутні підписані акти прийому-передачі природного газу, тому передача товару за договором постачання не відбулася, а мав місце несанкціонований відбір газу оператора газотранспортної системи, який він придбав за власні кошти для забезпечення безперебійної роботи газотранспортної системи.
17.1. У запереченнях також зазначено, що судом у справі №904/2085/17 (сторони - АТ "Дніпропетровська", КП "Криворіжтепломережа") не встановлено факту споживання відповідачем газу саме з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України". АТ "НАК "Нафтогаз України" не приймало участі у цій справі, тому враховуючи положення частини другої статті 51 ГПК України, обставини, встановлені у ній, не мають юридичних наслідків для третіх осіб, які не брали участі у розгляді зазначеної справи, не можуть використовуватися у цій справі.
17.2. У запереченнях АТ "НАК "Нафтогаз України" аргументувало, що покладений розпорядженням КМУ №742-р обов`язок щодо видачі номінацій порушує статті 4, 11, пункт 3 частини першої статті 3, частину третю статті 203, частину першу статті 626, статтю 627 ЦК України, не відповідає принципам свободи підприємницької діяльності, закладеним у підпункті 6 пункту першого статті 6 та статтях 19, 42, 43, 44, 67 ГК України; порушує положення статей 3, 11 Закону України "Про ринок природного газу", статтю 113 Конституції України.
18. У відзиві АТ "Укртрансгаз" зазначено, що учасниками справи №904/2085/17, на яку зіслався відповідач, були лише КП "Криворіжтепломережа" та АТ "Дніпропетровськгаз", тому відповідно до частини другої статті 51 ГПК України обставини, встановлені судовим рішенням у зазначеній справі, не мають юридичних наслідків для АТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз". Також, у відзиві зазначено, що окремого позову від відповідача до АТ "НАК "Нафтогаз України" по спірному періоду та обсягу природного газу, що є предметом розгляду цієї справи, не подавалось, тому відсутні підстави стверджувати про те, що відповідач отримував природний газ за належних правових підстав, оскільки номінації на цей обсяг природного газу не отримував та своє "законне" право на це не відстоював, належних та допустимих доказів на підтвердження правомірного отримання природного газу від постачальника (підписаних актів приймання-передачі), відповідачем не надано. У відзиві зазначено, що розрахунки за відібраний природний газ відповідач не здійснив.
19. У відзиві АТ "Дніпропетровськгаз" на касаційну скаргу КП "Криворіжтепломережа" зазначено, що наявність обов`язку АТ "НАК "Нафтогаз України" видавати номінації теплогенеруючим та теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, є обов`язком АТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом. Газ у даному випадку був відібраний підприємствами теплокомуненерго саме з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України". Крім того, вибір відповідачем спірного обсягу природного газу відбувся на підставі договорів про постачання природного газу, тому у даному випадку не підлягають застосуванню положення статей 1212, 1213 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог. Відтак, АТ "Дніпропетровськгаз" вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі №904/4028/19 такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
20. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів відповідача про неправильне застосування судами положень пункту 10 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", частини четвертої статті 75 ГПК України, пункту 3 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ №758 від 01.10.2015, а також положень Глави 3 Розділу 14 Кодексу ГТС та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року".
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
21. Предметом спору у цій справі є вимога АТ "Укртрансгаз" про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" вартості обсягу спожитого природного газу, як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 ЦК України, за відсутності договірних відносин з АТ "Укртрансгаз" на постачання природного газу на суму ринкової вартості спожитого газу 75 866 916, 71 грн. або про повернення в натурі 11 353,006 тисяч кубічних метрів газу.
22. Відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" (далі - Закону №1682-III) - до сфери регулювання державою природних монополій належить, зокрема, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподіл природного і нафтового газу трубопроводами. Статтею 8 зазначеного Закону передбачено, що предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; доступ споживачів до товарів, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; інші умови здійснення підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством. Статтею 10 Закону №1682-III передбачено ряд обов`язків суб`єкта природних монополій, серед яких: дотримуватися встановленого порядку ціноутворення, стандартів і показників безпеки та якості товару, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках.
Отже, свобода дій позивача та третьої особи на його боці, як суб`єктів природних монополій з транспортування та розподілу природного газу трубопроводами, є обмеженою державою для досягнення суспільних інтересів.
23. Розвиваючи ринкові відносини у сфері видобутку, транспортування та розподілу природного газу законодавцем було прийнято ряд законів, які звузили свободу сторін при укладенні договору на ринку природного газу, передбачену статтею 627 ЦК України, що також відповідає суспільним інтересам формування ринкової економіки.
Одним з важливих законів, прийнятих на формування ринкових відносин у галузі добування, транспортування, постачання та розподілу природного газу є Закон України "Про ринок природного газу" (далі - Закон №329-VІІІ), який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатності цього ринку до інтеграції з ринками природного газу держав-сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Адаптація законодавства України про ринок природного газу до законодавства ЄС (третього Енергопакету ЄС) передбачає, насамперед, законодавче закріплення газового розмежування (анбандлінгу), тобто відокремлення діяльності з розподілу газу від діяльності з його видобування, постачання, зберігання і транспортування. Ця мета визначає побудову системних договірних відносин на ринку між його різними учасниками (як власниками газорозподільних мереж, так операторами газорозподільних мереж).
24. Статтею 12 Глави 2 Розділу ІІІ Закону №329-VІІІ визначено правила постачання природного газу. Зокрема, постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (пункт 26 частини першої статті 1 цього Закону).