Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 628/3400/15
провадження № 51- 2110 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Матюшевої О. В.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Жерновнікова С. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Чечина М. Ю., який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220000000685, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Петропавлівка Куп`янського району Харківської області, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаного злочину.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вимоги для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднанане з вимаганням неправомірної вигоди за таких обставин.
Так, в середині липня 2015 року до ОСОБА_1, котрий обіймає посаду головного спеціаліста відділу технічного нагляду Державної інспекції сільського господарства, працює державним службовцем та є головою комісії для приймання іспитів та переатестації трактористів-машиністів, звернувся ОСОБА_2 з приводу отримання посвідчень тракториста-машиніста для себе, а також для ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Після цього, 4 серпня 2015 року приблизно о 12 год ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_1 біля зупинки громадського транспорту, що по вул. Комсомольській в м. Куп`янськ Харківської області для передачі останньому необхідних документів для складання іспитів. Під час спілкування, ОСОБА_1 висунув ОСОБА_2 незаконну вимогу про одержання неправомірної вигоди за сприяння йому, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у складанні теоретичних і практичних іспитів та отримання посвідчень тракториста-машиніста, за що ОСОБА_2 мав передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду в розмірі 12800 грн., тобто по 3200 грн. за кожну особу.
У подальшому, 28 серпня 2015 року о 10:35 ОСОБА_2, перебуваючи у салоні автомобіля марки ЗАЗ - DAEWOOT13110, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який знаходився біля будинку №16 по вул. Комсомольська в м. Куп`янськ Харківської області, передав останньому першу частину грошових коштів у розмірі 6400 грн. в якості неправомірної вигоди за позитивне складання іспитів та отримання посвідчень тракториста-машиніста для себе, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
31 серпня 2015 року о 12 год ОСОБА_1, перебуваючи в адміністративній будівлі Державної інспекції сільського господарства, що на вул. Д. Лучицького, 19 у м. Куп`янськ Харківської області, отримав від ОСОБА_2 другу частину неправомірної вигоди в розмірі 2000 грн.
Крім того, цього ж дня о 18 год ОСОБА_1, перебуваючи у салоні автомобіля марки ЗАЗ - DAEWOOT13110, державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився біля будинку № 5 по вул. Леніна у м. Куп`янськ Харківської області, отримав від ОСОБА_2 останню частину грошових коштів у розмірі 4400 грн. Одержавши від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в загальному розмірі 12800 грн., ОСОБА_1 передав йому чотири посвідчення водіїв-трактористів для ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, після чого був затриманий співробітниками правоохоронних органів.
За результатами судового розгляду вказане обвинувачення не знайшло свого підтвердження, а тому вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаного злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненнях до неї прокурор Чечин М. Ю., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що суд не дав належної оцінки доказам обвинувачення та необґрунтовано визнав окремі з них недопустимими. Наполягає на відсутності провокації з боку органу досудового розслідування при проведенні контролю за вчиненням злочину. Вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази є допустимими та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. В порушення вимог статтей 404, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора, повторно не дослідив всі докази кримінального провадження та необґрунтовано залишив вирок місцевого суду без зміни, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального та матеріального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
Виправданий ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в яких вказав на законність та обґрунтованість судових рішень щодо нього та просив залишити їх без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні прокурор Матюшева О. В. частково підтримала касаційну скаргу прокурора, просила її задовольнити, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Виправданий ОСОБА_1 та його захисник Жерновніков С. О. заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги прокурора щодо необґрунтованого визнання судом недопустимими доказами даних, отриманих у результаті проведення в межах кримінального провадження негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), які було покладено в основу обвинувачення ОСОБА_1, колегія суддів виходить з наступного.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому, зазначені обставини встановлюються на підставі доказів, які повинні відповідати критеріям належності, допустимості та у своїй сукупності - достатності для постановлення обвинувального вироку.
Відповідно до вимог ст. 86 КПК докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом.
Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при постановленні процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно приписів ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Тобто здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
Як убачається з матеріалів справи, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 органи прокуратури діяли поза межами визначених КПК повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, який проводиться відповідно до вимог ст. 271 КПК.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в основу обвинувачення ОСОБА_1 в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, було покладено показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дані слідчих (розшукових) дій, дані протоколів слідчих розшукових дій, протоколів проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме аудіо-, відео-контролю особи, дані протоколу про результати контролю за вчиненням злочину, протоколів огляду предметів та речових доказів, а також висновки експертів та письмові документи.