Постанова
іменем України
08 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 755/10943/17
провадження № 51-2257км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Титаренка Ю.О.,
захисника Старова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Старова А.В. на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040005475, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Сулимівка Яготинського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 травня
2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 9 років.
Вироком установлено, що в ніч з 18 на 19 квітня 2017 року в не встановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_1 за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1 під час конфлікту з ОСОБА_2 з неприязні з метою вбивства завдав останньому одного удару ножем у ділянку грудної клітки зліва, заподіявши останньому проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що спричинило смерть потерпілого.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Старов А.В. порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що наведеними в обвинувальному вироку доказами не підтверджується вина ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_2 . Вважає, зокрема, протоколи огляду місця події від 19 квітня 2017 року (за місцем проживання
ОСОБА_1 та в службовому кабінеті Дніпровського УП ГУ НП м. Києва), висновки експерта № 320 від 23 травня 2017 року та
№ 10400/18-61 від 14 вересня 2018 року недопустимими доказами. Стверджує, що апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув, не надав вичерпних відповідей на доводи його апеляційної скарги та, залишаючи її без задоволення, свого рішення належним чином не мотивував; крім того, здійснив апеляційний розгляд за відсутності потерпілої, що є порушенням у розумінні п. 5 ч. 2 ст. 412 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). На думку сторони захисту, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 419, 370 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Старов А.В. підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор вважав, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, просив скасувати ухвалу апеляційного суду щодо
ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, переглядаючи судові рішення, суд касаційної інстанції виходить із установлених судовими інстанціями фактичних обставин справи.
У кримінальній справі встановлено, що в ніч з 18 на 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання під час конфлікту з
ОСОБА_2 завдав йому ножове поранення в грудну клітку зліва, від якого останній помер.
Визнавши винним ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілого, суд (з яким обґрунтовано погодилася й апеляційна інстанція), як видно з вироку, обґрунтував свій висновок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.
Зокрема, з досліджених у судовому засіданні протоколу огляду місця події (трупа) від 19 квітня 2017 року, який було здійснено у квартирі за місцем проживання ОСОБА_1, висновків експертів, показань свідка - експерта ОСОБА_3 видно, що на кухні квартири було виявлено труп ОСОБА_2 із проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітки з ушкодженням серця, що стало причиною смерті потерпілого, яка настала у проміжок часу з 24-ї години ночі до 04-ї години ранку. Колото-різане поранення утворилось від дії колючо-ріжучого предмета типу клинка ножа.