Постанова
іменем України
8 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 755/16514/18
провадження № 51-791км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
при секретарі Батку Є.І.,
за участю прокурора Чабанюк Т.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника - адвоката Вітів М.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Карпука Ю.А., який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040005104, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця і зареєстрованого у АДРЕСА_2, жителя АДРЕСА_4, раніше не судимого в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК;
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 4 лютого 2019 року засуджено:
ОСОБА_1 - за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 і п. 2 ч. 3 ст. 76 КК;
ОСОБА_2 - за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 і п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
За вироком суду, 25 травня 2018 року близько 04 год. 30 хв. ОСОБА_1, ОСОБА_2 і особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб шляхом пошкодження металевої решітки заздалегідь заготовленим інструментом через вікно вдерлися до приміщення будівельної компанії "Спік", розташованої на вул. Воскресенській, 2-А у м. Києві, де вчинили таємне викрадення металевого сейфа вартістю 50 000 грн, в якому містилися: будівельна ліцензія, трудові книжки працівників ТОВ "Спік", чекові книжки ТОВ "СПІК", печатки з логотипом різних підприємств і 1600 грн, чим завдали ТОВ "Спік" матеріальної шкоди на загальну суму 51 600 грн.
Крім того, цього ж дня близько 04 год. 40 хв. ОСОБА_1, ОСОБА_2 і особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб за допомогою металевої фомки шляхом пошкодження металевої решітки заздалегідь заготовленим інструментом через вікно вдерлися до приміщення ФОП " ОСОБА_3 ", розташованого на АДРЕСА_3, де вчинили таємне викрадення 42 000 грн і фотоапарату марки "Соні" вартістю 300 грн, чим завдали ФОП " ОСОБА_3 " матеріальної шкоди на загальну суму 42 300 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року на підставі ч. 2 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 4 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінено. Відповідно до положень ст. 90, п. 7, п. 8 ст. 89 КК виключено із вступної частини вироку відомості про судимості ОСОБА_2 . У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узгоджені доводи осіб, які їх подали
Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону. Вказує, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог ст. 419 КПК, оскільки не зазначив в ухвалі підстав, на яких визнав необґрунтованими наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК, і безпідставне звільнення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від відбування призначеного кожному з них покарання, що не сприятиме їхньому виправленню та попередженню вчинення нових злочинів. Стверджує, що з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, кількості епізодів, а також даних про осіб винуватих, які не працюють, ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і після реального відбування покарання у виді позбавлення волі повторно умисно вчинив злочин, суд не мав підстав для застосування до обвинувачених ст. 75 КК. Крім того, суд першої інстанції не навів конкретних обставин, які давали б підстави вважати можливим виправлення засуджених без ізоляції від суспільства. Прокурор наголошує, що на всі вищезазначені обставини в апеляційній скарзі наводилися доводи, проте апеляційний суд не дав їм належної оцінки.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Чабанюк Т.В. підтримала касаційну скаргу прокурора Карпука Ю.А., який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просила задовольнити її, скасувавши ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник - адвокат Вітів М.Б. і засуджений ОСОБА_1 просили залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У касаційній скарзі прокурор вказує на істотне порушення кримінального процесуального закону, яке допущено судом апеляційної інстанції, а саме на порушення вимог ст. 419 КПК щодо обов`язковості зазначення в ухвалі суду апеляційної інстанції підстав, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено з порушеннями, зазначеними в ч. 2 вказаної статті.