Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 234/15366/17
провадження № 61-691св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління",
третя особа - виконуючий обов`язки директора Бороха Андрій Степанович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління", третя особа - виконуючий обов`язки директора Бороха Андрій Степанович, про поновлення на роботі та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що наказом від 03 травня 1992 року № 97 її було прийнято на посаду водія трамвая у Комунальне підприємство "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" (далі - КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління"), наказом від 13 грудня 2011 року № 22 - переведено кондуктором трамвая, а наказом від 01 березня 2013 року № 13 - переведено маневровим водієм трамвая.
Наказом про припинення трудового договору від 14 вересня 2017 року № 73 вона була звільнена з роботи із посади маневрового водія трамвая, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
У відповідача скорочення чисельності фактично не було, оскільки одночасно із скороченням чисельності з КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" 04 серпня 2017 року було незаконно укладено договір на автобусне перевезення пасажирів.
При її звільненні був порушений порядок звільнення, а саме її звільнили 14 вересня 2017 року, а відповідно наведеної вимоги роботодавець повинен був надати первинній профспілковій організації інформацію про заплановане звільнення не пізніше 14 червня 2017 року. Цього зроблено не було, про що свідчить пункт 2 наказу № 174 виконуючого обов`язки директора КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" Соловєй С. В. від 12 липня 2017 року.
Відповідачем не виконані вимоги частини третьої статті 43 КЗпП України, згідно з якою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації. Засідання профспілкового комітету не було.
Також відповідачем не було виконано вимоги частини другої статті 40 КЗпП України, згідно з якою звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою на іншу роботу.
14 липня 2017 року їй були запропоновані вакансії, які існували в КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" на цю дату, проте від запропонованих вакансій вона відмовилася.
Вважає, що їй пропонувалися не всі вакансії, які відкривалися на підприємстві протягом 2-х місяців.
Трудовий договір з нею був припинений раніше ніж це передбачено пунктом 1 наказу від 12 липня 2017 року № 174, оскільки її скорочення мало б бути проведено з 01 жовтня 2017 року, а її звільнили 14 вересня 2017 року.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила: визнати незаконним та скасувати наказ від 14 вересня 2017 року № 73 про припинення трудового договору з нею; поновити її на роботі на посаді маневрового водія трамвая; стягнути з КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 вересня 2017 року по день ухвалення рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 01 липня 2019 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 14 вересня 2017 року № 73 про припинення трудового договору з ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді маневрового водія трамвая Комунального підприємства "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" (далі - КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління").
Стягнуто з КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 83 882, 04 грн.
Рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді маневрового водія трамвая допущено до негайного виконання.
Стягнуто з КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за місяць в сумі 4 136,37 грн, допущено негайне виконання рішення в цій частині.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відповідачем порушено процедуру звільнення позивача, тому наказ про припинення трудового договору підлягає скасуванню.
Факт незаконного звільнення позивача в силу вимог статті 235 КЗпП України дає підстави для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Донецького апеляційного суду від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" задоволено. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 липня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Роз`яснено, що відповідач - КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" має право звернутися до суду про компенсацію судових витрат у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при звільненні позивача були допущені деякі суперечності у наказах: наказом № 146/1 прийняте рішення про скорочення працівників трамвайного господарства в термін липень-вересень 2017 року, наказом № 174 прийняте рішення про внесення змін до штатного розпису з 01 жовтня 2017 року, а позивача звільнено 14 вересня 2017 року, проте дана обставина не має значення, оскільки при звільненні позивача підприємством були додержані вимоги закону та порядок звільнення.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 29 січня 2020 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині постанови Донецького апеляційного суду від 04 грудня 2019 року в частині повернення судового збору. Вважати вірно: "Сплачений судовий збір в сумі 960 грн компенсувати КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційним судом було порушено критерії суб`єктивної незалежності. Суд порушував норми процесуального права і рівність сторін у судовому процесі на користь відповідача.
Скасовуючи рішення місцевого суду апеляційний суд не навів нормативно-правове обґрунтування помилковості мотивації рішення Краматорського міського суду Донецької області.
Апеляційний суд на порушення норм процесуального права долучив до справи докази, подані з порушенням порядку їх подання, вийшов за межі доводів апеляційної скарги.
У суду першої інстанції не було підстав, наведених у частині дев`ятій статті 43 КЗпП України для звернення до профспілки, оскільки суд встановив, що керівник підприємства звертався до профспілки.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач приховав від неї вакансії, які відкривалися у зв`язку із введенням автобусного перевезення пасажирів.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Краматорського міського суду Донецької області.
23 березня 2020 року справа № 234/15366/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з наказом від 03 травня 1992 року № 97 ОСОБА_1 була прийнята на посаду водія трамвая у КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління".
Наказом від 13 грудня 2011 року № 22 позивач переведена кондуктором трамвая, а наказом від 01 березня 2013 року № 13 - маневровим водієм трамвая.
Згідно з повідомленням виконуючого обов`язки директора КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" від 12 червня 2017 року № 12К/06, адресованим Голові профспілкового комітету КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління", у зв`язку із зменшенням обсягу замовлень на транспортні послуги міського електротранспорту (зокрема трамвай), причинами економічного характеру, необхідністю скорочення витрат на заробітну плату і оптимізації штатної структури підприємства, згідно з наказом від 12 червня 2017 року № 146/1, керівництвом підприємства, на виконання вимог частини другої статті 49-4 КЗпП України, частини третьої статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" прийнято рішення провести скорочення штату та чисельності працівників липень-вересень 2017 року.
Рішенням профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення, оформленим протоколом, від 12 червня 2017 року № 12 заслухана інформація голови профспілки, яка зачитала подання адміністрації КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" від 12 червня 2017 року про скорочення чисельності штату працівників, на що надано згоду.
Згідно з поданням виконуючого обов`язки директора КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" від 12 липня 2017 року № 2К Профспілковому комітету КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" запропоновано надати згоду на звільнення ОСОБА_1 .
Згідно з наказом від 12 липня 2017 року № 174 з 01 жовтня 2017 року змінено штатний розпис на підприємстві.
14 липня 2017 року ОСОБА_1 попереджено про скорочення штату працівників та їй запропоновано вакантні посади наявні на момент попередження.
14 вересня 2017 року ОСОБА_1 попереджено про скорочення штату працівників і запропоновано їй вакантні посади наявні на момент попередження.
Наказом КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" від 14 вересня 2017 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників.
Підставами для звільнення позивача слугував наказ від 12 липня 2017 року № 174, попередження про заплановане вивільнення від 13 липня 2017 року та згода профспілкового комітету на розірвання трудового договору (протокол від 15 серпня 2017 року № 15).
14 вересня 2017 року ОСОБА_1 була ознайомлена із наказом про звільнення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.