Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 161/4728/19
провадження № 61-21399св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Лікувально-профілактичний заклад "Волинський обласний онкологічний диспансер",
третя особа - Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Матвійчук Л. В.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Лікувально-профілактичного закладу "Волинський обласний онкологічний диспансер", третя особа - Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що з 01 листопада 1983 року по даний час вона працює у Лікувально-профілактичному закладі "Волинський обласний онкологічний диспансер" (далі - ЛПЗ "Волинський обласний онкологічний диспансер"), куди її було прийнято на посаду санітарки рентгенівського кабінету, який у 1984 році було перейменовано на рентгендіагостичне відділення.
З 01 листопада 1983 року до 01 січня 1992 року вона працювала на цій посаді повний робочий день, а наказом від 10 квітня 1998 року № 397 посаду санітарки змінено на посаду молодшої медичної сестри рентгенкабінету.
19 листопада 2006 року їй призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак при обрахунку пенсії їй не було врахованого до пільгового стажу роботи період з 01 листопада 1983 року до 01 січня 1992 року, оскільки відповідними документами не підтверджений факт безпосередньої зайнятості у шкідливих умовах протягом повного робочого дня. Робота на вказаних посадах дає їй право на отримання пенсії на пільгових умовах відповідно до Списків №№ 1, 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.
З урахуванням наведеного просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт її безпосередньої зайнятості у шкідливих умовах протягом повного робочого дня в період з 01 листопада 1983 року до 01 січня 1992 року на посаді санітарки рентгенівського кабінету у ЛПЗ "Волинський обласний онкологічний диспансер".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 липня 2019 року позовну заяву задоволено.
Встановлено факт безпосередньої зайнятості ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у шкідливих умовах, протягом повного робочого дня, у період з 01 листопада 1983 року до 01 січня 1992 року, на посаді санітарки рентгенівського кабінету у ЛПЗ "Волинський обласний онкологічний диспансер".
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивачем на підставі належних, достовірних та допустимих доказів підтверджено та доведено її безпосередню зайнятість у шкідливих умовах протягом повного робочого дня у період з 01 листопада 1983 року до 01 січня 1992 року на посаді санітарки рентгенівського кабінету у ЛПЗ "Волинський обласний онкологічний диспансер".
Постановою Волинського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, задоволено частково. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 липня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову про закриття провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у цій справі відсутній спір із відповідачем ЛПЗ "Волинський обласний онкологічний диспансер", а фактично наявний спір із суб`єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії, який має розглядатися у позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що спору із третьою особою у даному не має, оскільки вона просить встановити факт, який вбачається із трудового законодавства, що підтверджується саме нормами трудового права, на які вона посилалася у самій заяві.
Апеляційний суд посилається на судову практику, зокрема на цивільну справу № 198/623/18 від 04 вересня 2019 року, проте у цій справі та у справі, на яку посилається апеляційний суд встановлені різні фактичні обставини справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У січні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, оскільки у цій справі відсутній спір із відповідачем, а фактично наявний спір із суб`єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії, який має розглядатися у позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства.
Апеляційним судом правильно встановлено, що приймаючи до розгляду заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції всупереч нормам ЦПК України неправильно визначив суб`єктний склад учасників справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Луцького міськрайонного суду Волинської області.
11 січня 2020 року справа № 161/4728/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 01 листопада 1983 року по час звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 працює у ЛПЗ "Волинський обласний онкологічний диспансер" на посаді санітарки рентгенівського кабінету та молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету.
Наказом головного лікаря ЛПЗ "Волинський обласний онкологічний диспансер" від 23 липня 1985 року № 30 до категорії А віднесено, зокрема працівників рентгенологічного відділення, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелом іонізуючих випромінювань/ДІВ/ основні НРБ-76. До працівників вказаних відділень, які мають право на додаткову відпустку, скорочений робочий день та пільгову пенсію, належать, зокрема, санітарки кабінетів променевих установок, санітарки рентгенологічного відділення, санітарки кабінету закритих ДІВ тощо.
Протоколом № 3 атестаційної комісії ЛПЗ "Волинський обласний онкологічний диспансер" з атестації робочих місць рентгедіагностичного кабінету підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою Волинського обласного онкологічного диспансеру № 1/7-5047 від 03 грудня 2007 року, що ОСОБА_1 працювала на посаді санітарки рентгенівського кабінету ЛПЗ "Волинський обласний онкологічний диспансер" з 1983 року до 1992 року. У зазначений період роботи ОСОБА_1 користувалася наступними пільгами за роботу в шкідливих умовах праці: скорочений робочий день про 6-ти денному робочому тижні - 5 годин; додаткова відпустка 18 робочих днів; надбавка до заробітної плати в розмірі 15 %.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частини перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.