Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 372/3580/16-ц
провадження № 61-22806св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Центренерго",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 - адвоката Лупейка Олександра Васильовича на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року у складі судді Потабенко Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Шахової О. В., Головачова Я. В.
та касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Центренерго" - Кравця Петра Павловича на постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") про відшкодування моральної шкоди, в якому посилалися на те, що поруч з містом Українка Київської області функціонує Трипільська теплова електрична станція (далі - Трипільська ТЕС) ПАТ "Центренерго", яка у зв`язку з виробничою діяльністю негативно впливає на якість їх життя через надмірне забруднення навколишнього природного середовища шкідливими речовинами.
Зазначили, що Трипільскою ТЕС не дотримуються екологічні і санітарні норми, внаслідок чого природне довкілля у місті Українка Київської області та навколишніх сіл надмірно забруднені шкідливими речовинами, що є небезпечним для їх життя і здоров`я.
Відповідачем внаслідок виробничої діяльності екологічні і санітарні норми системно не дотримуються, як результат природне довкілля у регіоні є небезпечним для їх життя і здоров`я, які постійно спостерігають густий чорний дим, що йде з джерел викидів забруднюючих речовин ТЕС, особливо вони потерпають від так званих "пильових" бур складованих золошлаків ТЕС.
За таких обставин, вночі з 09 на 10 березня 2013 року місцеві жителі села Дерев`яна були обурені екологічним та санітарним станом природного довкілля, внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферу повітря стаціонарними джерелами Трипільської ТЕС, що призвело до виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, забруднення атмосферного повітря викидами сажі та кіптяви, чим зумовлено випадіння темного снігу.
З наданої відповіді Головного управління Держсанепідемслужби у Київській області вбачається, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Трипільської ТЕС складають 82,8 % усіх викидів промисловими підприємствами Київської області. Сумарні викиди забруднюючих речовин від Трипільської ТЕС за 2014 рік склали 76 918,6 тонн. В атмосферне повітря викинуто 37 найменувань забруднюючих речовин, із них 1 класу небезпеки - свинець та його сполуки (3,47 т/рік), хром та його сполуки - 3,44 т/рік, 2 класу небезпеки - діоксид азоту (11588,97 т/рік), нікель та його сполуки - 2,58 т/рік, фтор та його сполуки - 0,048 т/рік, 3 класу небезпеки - сірки діоксид 44000,49 т/рік, суспендовані тверді частки (зола, сажа, пил) - 20651,32 т/рік. Дані речовини при хронічній інгаляційній дії негативно впливають на органи дихання, центральну нервову систему (свинець). Канцерогенний вплив мають нікель, свинець, хром. Із 77 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 62 організовані джерела, з яких лише 19 обладнані пилегазоочисним устаткуванням, що становить 30,6 %.
Враховуючи об`єктивні фактори, що для отримання пару з метою виробництва електроенергії використовується вугілля із зольністю 20,9-22,6 %, яке в структурі палива складає 99,4 %, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Трипільської ТЕС залишаються високими. Димові гази від пиловугільних та газомазутних блоків Трипільської ТЕС викидаються через дві труби висотою 180 м та діаметром 9,6 м і 7,2 м.
При цьому здійснюється значне розсіювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря і в приземних шарах атмосфери. На Трипільській ТЕС в процесі виробництва електроенергії пари та гарячої води при спалюванні вугілля (99,4 %) в структурі палива, мазуту та газу утворюється та гідро подачею подаються на золошлакові промислові відходи (4 класу - золошлаки). Кількість складованих золошлаків на 01 січня 2014 року склала 26 505 350 тонн. Питання утилізації промислових відходів 4 класу токсичності - скопу та золошлаку не вирішене.
Згідно з інформацією, отриманою ПП ЮФ "Імператив Плюс" на запит від Державної екологічної інспекції України (лист Державної екологічної інспекції від 06 листопада 2015 року за № 2/2-10/1381/5) цією структурою у 2013-2015 роках виявлялись факти перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, перевищення нормативів граничнодопустимих скидів в водне середовище, забруднення землі, у зв`язку з чим службові особи ОСОБА_77 притягувались до адміністративної відповідальності.
Згідно з інформацією, отриманою ПП ЮФ "Імператив Плюс" на запит Центральної геофізичної обсерваторії Державної служби України з надзвичайних ситуацій (лист за № 17/10-107 від 22 січня 2016 року) вода Канівського водосховища в районі міста Українки забруднена сполуками важких металів, сполуками азоту фенолами. Перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) відмічено за сполуками міді, цинку, мангану, хрому шестивалентного, сполуками азоту фенолами. Середні межі коливань складали за сполуками міді 2-8 ГДК. хрому шестивалентного 4-6 ГДК, сполуками цинку - 1-3 ГДК, мангану - 0.8-4.8 ГДК. Вміст азоту нітритного був у межах 1-3,8 ГДК, азоту амонійного - 0,3 - 2,4 ГДК. фенолів від 0 до З ГДК. Концентрації сполук заліза загального були у межах 0,4-1.5 ГДК. Дослідженнями, які на замовлення ПП ЮФ "Імператив Плюс"| атмосферному повітрю та ґрунтах у регіоні функціонування Трипільської ТЕС проведені спеціалістами ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз підтверджено понаднормативне забруднення ґрунтів рядом важких металів (найбільше миш`яком), а також шкідливими речовинами повітря, особливо технологічним пилом від спалювання золошлаків. Рівень перевищення ГДК по технологічному пилу у всіх відібраних пробах 23 проби) перевищує базовий рівень у межах від 3 до 20 разів, при цьому по 18 пробах характеризується як дуже небезпечний, по 3 пробам як небезпечний, по 2 пробам, як помірно небезпечний.
Вважають, що дані по технологічному пилу є наслідком "пильових бурь". Хімічний склад технологічного пилу встановлений експертним висновком НІСЕ від 25 серпня 2016 року за № 8568. До його складу входять силікати, кремнеземи, кристали сірки, оксиди цирконію зі включенням інших небезпечних речовин. Всі ці речовини є вкрай небезпечними для життя і здоров`я людей. Маються й інші підтвердження негативного впливу господарської діяльності Трипільської ТЕС на екологію регіону, в тому числі надані ДУ "Інститут громадського здоров`я ім. О. М. Марзеєва".
Таким чином, шкідливий вплив Трипільської ТЕС на природне довкілля у регіоні зі створенням реальної небезпеки для життя і здоров`я через понаднормативне забруднення шкідливими речовинами повітря, землі, водних ресурсів об`єктивно підтверджуються.
У зв`язку із таким станом природнього довкілля у регіоні, яке із-за діяльності Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" є небезпечним для життя і здоров`я, вони відчувають значні душевні страждання. Наведені обставини, на їх думку, підтверджують шкідливий вплив Трипільської ТЕС на природне довкілля у регіоні зі створенням реальної небезпеки для їх життя і здоров`я через понаднормативне забруднення шкідливими речовинами повітря, землі та водних ресурсів, внаслідок чого вони відчувають значні душевні страждання, що проявилися у постійному стресі, страхах, тривогах, пригніченості та переживаннях. Душевними стражданнями їм завдано ушкодження психічного (морального) здоров`я.
Враховуючи викладене, просили стягнути з ПАТ "Центренерго" на їх користь завдану моральну шкоду кожному у розмірі по 576 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється рівнем розміру мінімальної зарплати в Україні, чинному на момент подачі позовної заяви до суду, що становить по 835 200 грн кожному на час подачі позовної заяви, розмір яких встановлюється рівнем розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на час ухвалення рішення суду .
У подальшому представником позивачів Лупейком О. В. подано заяву про збільшення підстав позову, в якій представник зазначив про те, що внаслідок шкідливої діяльності Трипільської ТЕС відбувається забруднення підземних вод, вод річки Дніпро та Канівського водосховища, з яких відбувається централізований водозабір, внаслідок чого зазначену воду позивачі можуть застосовувати в основному для побутових потреб, а питну воду вони змушені купувати фасовану або добувати з глибинних підземних артезіанських джерел, що суттєво впливає на бюджети сімей позивачів.
На підтвердження зазначених доводів представник позивачів посилався на Звіт ДУ "Інститут громадського здоров`я ім. О. М. Марзєєва" Національної Академії медичних наук України "Дослідження та гігієнічна оцінка впливу господарської діяльності Трипільської ТЕС, що входить до складу ПАТ "Центренерго" від 05 вересня 2016 року.
Враховуючи викладене представник позивачів вважав, що позивачам завдано моральну шкоду, порушенням їх законного права на належну якість питної води, яке передбачено Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та зазначав, що також порушено і право позивачів, як споживачів питної води у відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів".
Крім того, як доказ шкідливого впливу Трипільської ТЕС на атмосферу та здоров`я населення прилеглих територій надав копію висновку Експерта № 8658 Незалежного інституту судових експертиз за результатами дослідження складу суспендованих часточок, недифенційованих за складом (пилу), що містяться в атмосфері зони впливу Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" від 25 серпня 2016 року (додаток до експертного висновку № 8645 від 27 липня 2016 року, в якому експерт дійшов висновку щодо істотного недопустимого) ризику для населення обстеженої території захворювань дихальних шляхів, а більшу частину обстеженої території зони впливу Трипільської ТЕС класифікує як "зону екстремального пилового забруднення атмосферного повітря".
У подальшому представником позивачів ОСОБА_79 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та доповнення підстав позову, в якій представник зазначав, що внаслідок шкідливої діяльності Трипільської ТЕС відбувається забруднення навколишнього середовища, негативний вплив діяльність Трипільської ТЕС здійснює на води, а отже через забруднення підземних вод та вод річок Дніпро, Каневського водосховища, з яких відбувається централізований водозабір вода вниз стає непридатною для вживання, а тому позивачі, які проживають у місті Українка у квартирах намагаються не користуватися водою з системи централізованого водопостачання та змушені користуватись артезіанською водою або бутильованою чи в пляшках, що створює великі незручності та суттєво впливає на сімейний бюджет. Посилався в заяві також на те, що позивачам завдано моральну шкоду, порушенням їх законного права на належну якість питної води та внаслідок цього позивачі відчувають постійний страх за своє життя і здоров`я та своїх рідних, а тому доволі часто виникає почуття безпорадності та пригніченості через неможливість щось вдіяти з поганою екологічною ситуацією. На підтвердження порушення права позивачів на належної якості питну воду саме внаслідок шкідливої діяльності Трипільської ТЕС посилається як на доказ на експертний висновок НІСЕ від 27 червня 2016 року № 8645 та додаток до нього від 25 серпня 2016 року № 8658, Звіт ДУ "Інститут громадського здоров`я ім. О. М. Марзєєва" Національної Академії медичних наук України "Дослідження та гігієнічна оцінка впливу господарської діяльності Трипільської ТЕС, що входить до складу ПАТ "Центренерго" від 05 вересня 2016 року. Окрім того, посилається на значене зростання рівня захворюваності мешканців при зменшенні відстані до теплоелектростанції.
Враховуючи викладене, представник позивачів ОСОБА_79 просив стягнути на користь позивачів завдану моральну шкоду кожному у розмірі по 576 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється рівнем розміру мінімальної зарплати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду по 1 843 200 грн кожному позивачу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачами переконливо не доведено твердження про понаднормативне забруднення території місця їх проживання (ґрунтів, атмосферного повітря, водойм Канівського водосховища) небезпечними речовинами, про те, що таке понаднормативне забруднення природного довкілля є прямим наслідком протиправної діяльності Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго", яка у своїй діяльності не дотримується нормативних зобов`язальних приписів, а також про те, що вина Трипільської ТЕС простежується як у формі умислу, так і необережності.
Суд вважає непереконливими і недоведеними посилання позову на понаднормативне промислове забруднення природного довкілля шкідливими речовинами, що створило небезпеку для життя і здоров`я позивачів та негативно вплинуло на якість життя, оскільки належних і допустимих доказів цього суду не подано.
Суд погоджується із доводами позивачів про те, що посадовими особами відповідача допускались порушення природоохоронного законодавства, однак співвіднесення таких порушень саме із порушенням прав чи законних інтересів позивачів суд вважає безпідставними. Суд погоджується із доводами представників відповідача про те, що вказані позивачами порушення екологічних норм були короткотривалими за часом (разовими правопорушеннями), були обмежені на територіях, де це сталося, вчасно ліквідовані і не мали ніякого негативного впливу на територію проживання та перебування позивачів по справі, а особливо на екологічну ситуацію в районі.
Під час судового розгляду залишились недоведеними посилання позову на наявність факту завдання моральної шкоди, яка в силу дії статті 23 ЦК України має чітко визначені прояви, існування яких і породжує право вимоги до завдавача щодо її відшкодування. Зокрема у цій справі суду не було подано належних і допустимих доказів фізичного болю чи страждань, яких позивачі зазнали у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, факт ушкодження здоров`я залишився недоведеним. Також не було подано належних і допустимих доказів душевних страждань, яких позивачі зазнали у зв`язку з протиправною поведінкою щодо них самих, членів їх сім`ї чи близьких родичів, факт протиправної поведінки саме відповідача по відношенню саме до позивачів залишився недоведеним.
Під час судового розгляду залишилась недоведеною наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода (моральна) зі встановленням її розміру; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.
Жодним доказом не підтверджується причинний зв`язок між станом здоров`я позивачів та виробничою діяльністю відповідача, а відповідні доводи позову ґрунтуються виключно на судженнях самих позивачів і є непереконливими. Доводи про наявність проявів, передбачених статтею 23 ЦК України, моральної шкоди відносно душевних страждань внаслідок ушкодження здоров`я залишились неконкретизованими і недоведеними. Реально існуючих порушень прав чи законних інтересів позивачів, які б підлягали правовому захисту у обраний позовом спосіб під час розгляду цієї справи не виявлено. Доводи позову про необхідність відшкодування моральної шкоди через існування лише ризику таких порушень у майбутньому суд вважає безпідставними і такими, що не можуть покладатись в основу судового рішення за приписами чинного законодавства.
Матеріали справи містять дані про притягнення посадових осіб Трипільської ТЕС до адміністративної відповідальності, проте виявлені порушення переважно стосуються відсутності необхідного погодження щодо розташування певних об`єктів відповідно до вимог містобудівного законодавства, деякі з них стосуються порушення вимог природоохоронного законодавства, але діяльністю санаторію профілакторію "Зміна", який також перебуває у власності ПАТ "Центренего". У жодних висновках до актів, постанов про притягнення до адміністративної діяльності не вказано на порушення норм чинного законодавства щодо утримання золошлакувідвалу Трипільської ТЕС.
Офіційних звернень громадян Обухівського району до державних органів зі скаргами на пилові бурі, пов`язані з діяльністю Трипільської ТЕС у період 2013-2017 років не зафіксовано. Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила про відсутність фіксації надзвичайних ситуацій та подій на Трипільській ТЕС з 2005 року по 2017 рік. А надана Комунальним закладом Обухівської районної ради "Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" інформація щодо кількості хворих за різними захворюваннями не свідчить, що характер хвороб є особливим і відмінним від інших регіонів України.
Відповідно до наданих матеріалів порушень вимог санітарного законодавства Трипільською ТЕС державними органами не виявлено, а виявлені порушення стосуються вимог містобудівного законодавства стосуються процедур оформлення дозвільних документів і не можуть бути критеріями для оцінки фактичного впливу діяльності Трипільської ТЕС на життєдіяльність позивачів.
Позивачами визнано, що їх місце проживання знаходиться поза межами 1000 метрової санітарно-захисної зони. А отже Висновок ДУ "Інститут громадського здоров`я ім. О. М. Марзєєва" Національної академії наук України, яким встановлено наднормативне забруднення атмосферного повітря пилом, за пробами отриманими в межах 240 м та 460 м, не може свідчити про наявність такого забруднення на території місця проживання позивачів.
Численними компетентними органами держави у проміжок часу 2011-2017 років перевищень максимально разових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі 1000 метровій санітарно-захисної зони та в житловій забудові міста Українка зареєстровано не було, що наявний рівень забруднення характеризується як низький, що в Україні законодавчо не встановлені норми для таких видів викидів, як пил чи суспендовані часточки, недиференційовані за складом, як вказує експерт ОСОБА_80, що проби здійснені даним експертом носили разовий характер, висновок останнього про забруднення 15-ти кілометрової зони не може бути покладений в основу рішення суду, так як суперечить іншим матеріалам справи.
За нормами процесуального законодавства висновок експерта не має наперед визначеної сили, і оцінюється судом за загальними правилами у сукупності з іншими наявними доказами у справі. При цьому суд звертає увагу, що предметом даного судового розгляду є не перевірка всієї діяльності Трипільської ТЕС, це не входить до компетенції суду, предметом розгляду є завдання моральної шкоди позивачам внаслідок діяльності одного з підприємств відповідача. У зв`язку з цим, до уваги суду можуть бути прийняті лише ті докази, які безпосередньо свідчать про наявність негативного впливу на життя позивачів, наявності витрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань позивачів, або інших негативних явищ, заподіяних їм незаконними діями або бездіяльністю відповідача.
З наведених обставин справи, і наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яких здійснена судом, не вбачається, що місце проживання позивачів знаходиться у такій зоні де шкідливий вплив від діяльності Трипільської ТЕС перевищує встановлені нормативи, створює суттєві ризики для життя і здоров`я позивачів або порушує їх звичайний спосіб життя. Посилання позивачів на невстановлену для Трипільської ТЕС величину санітарно-захисної зони самі по собі не дають підстав для висновку про віднесення їх місця проживання до зони підвищеного впливу від Трипільської ТЕС, оскільки зона у 1000 м була визначена компетентними органами розрахунком розсіювання сполук, що мають негативні наслідки, при тому, що нормативно мінімальна зона становить 300 м. При цьому з екологічного звіту вбачається, що встановити (скоротити) санітарно-захисну зону для Трипільської ТЕС не вбачається можливим.
Не можуть бути взяті до уваги висновки спеціалістів за результатами психологічного дослідження позивачів, оскільки експерти вийшли за межі своїх повноважень. Окрім аналізу психологічного стану позивачів були надані відповіді на питання, що належать до компетенції суду, такі як факт завдання моральної шкоди, встановлення причино-наслідкового зв`язку з діяльністю відповідача та визначення розміру відшкодування моральної шкоди, без врахування індивідуальних якостей позивачів, так як визначений однаковий розмір. Крім того, при розрахунку розміру моральної шкоди застосовано методику, яка виключена із реєстру методик проведення судових експертиз, а застосовані максимальні коефіцієнти встановлені з урахуванням наявності окремих обставин, які фактично у цій справі відсутні, зокрема щодо дискримінації.
Позивачами також не доведено, що інтенсивність і тривалість шкідливого впливу від діяльності Трипільської ТЕС є настільки значними, що безпосередньо впливають на їх життя чи здоров`я, перевищують екологічні ризики, притаманні життю у кожному сучасному місті.
Суд вважає необґрунтованими посилання позову на письмові докази розгляду звернення жителів села Дерев`яна щодо виявлення 10 березня 2013 року забрудненого снігового покриву, оскільки жоден із позивачів не проживає у вказаному населеному пункті.
Непереконливими і непідтвердженими доказами суд вважає посилання позову на те, що саме внаслідок діяльності відповідача позивача заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема будь-яких медичних документів на підтвердження цього суду не подано.
Реально існуючих порушень прав чи законних інтересів позивачів, які б підлягали судовому захисту у обраний позивачами спосіб під час розгляду цієї справи не виявлено. Доводи позову про необхідність відшкодування моральної шкоди через існування лише ризику таких порушень у майбутньому суд вважає безпідставними і такими, що не можуть покладатись в основу судового рішення.
Визначений позовом предмет спору і дійсний характер спірних правовідносин сторін свідчать про те, що переважна більшість зазначених позивачем підстав для задоволення позову є явно неналежними, а у окремих випадках - надуманими.
Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року заяву представника відповідача ОСОБА_81 про винесення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 , ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 судові витрати, що включають судовий збір за розгляд справи судом у розмірі по 551,20 грн з кожного на користь Державної судової адміністрації України.
Додаткове рішення місцевого суду мотивоване тим, що ухвалою суду від 22 серпня 2008 року було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, проте при ухваленні судового рішення не було вирішено питання про судові витрати.
Позивач ОСОБА_63 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки має статус учасника бойових дій.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу Лупейка О. В. в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 залишено без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року залишено без змін.
Апеляційну скаргу Лупейка О. В. в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 задоволено. Додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове додаткове рішення про відмову в задоволенні заяви представника ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу "Трипільська теплова електрична станція ПАТ "Центренерго" про ухвалення додаткового рішення.
Приймаючи постанову про залишення без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, під час розгляду справи позивачами не доведено співвіднесення моральних страждань позивачів і покладених в основу позову фактичних обставин із виробничою діяльністю відповідача, а також доказів причинного зв`язку між діями відповідача та наслідками у виді спричинення моральної шкоди позивачам.
Реально існуючих порушень прав чи законних інтересів позивачів, які б підлягали судовому захисту в обраний позивачами спосіб під час розгляду справи не виявлено.
Скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції та приймаючи в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні заяви ПАТ "Центренерго" про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачі згідно з вимогами чинного законодавства звільнені від сплати судового збору при звернення до суду з цим позовом. Висновки суду першої інстанції про необхідність сплати судового збору не відповідають положенням Закону України "Про судовий збір".
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У грудні 2019 року представник позивачів - адвокат Лупейко О. В. подав касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У січні 2020 року ПАТ "Центренерго" подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення в частині скасування апеляційним судом додаткового рішення суду першої інстанції від 22 травня 2019 року і залишити в силі додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга представника позивачів - адвоката Лупейка О. В. мотивована тим, що у матеріалах справи є достатньо доказів, які доводять понаднормативне екологічне забруднення природного довкілля регіону проживання позивачів виробничою діяльністю відповідача та встановлює інші глобальні порушення екологічного законодавства, що напряму вказує на реальність порушень прав позивачів та відповідно спричинення їм моральної шкоди, а відтак на неправильне застосування судами обох інстанцій в оскаржуваних рішеннях норм матеріального права.
По фактам відсутності встановлення реальних (а не нормативних) санітарно-захисних зон навколо промислового майданчика та золошлакових відвалів позивачі зазначали, що ці порушення екологічного законодавства свідчать, що населення регіону проживає в умовах невизначеної небезпеки, що створює неналежну якість людського життя у контексті приписів статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Такий висновок зроблено з аналізу рішення ЄСПЛ "Дземюк проти України".
Проте суди обох інстанцій вказані доводи позивачів взагалі не аналізували, вважаючи порушення унормувань щодо визначеності реальних санітарних захисних зон у відносності до нормативних формальними порушеннями екологічного законодавства загального характеру.
Тим самим суди обох інстанцій своїми рішеннями фактично узаконили можливість функціонування об`єкту першого класу небезпеки без відповідних реальних санітарно-захисних зон при очевидних екологічних ризиках, допускаючи можливість проживання місцевого населення в умовах небезпеки.
Також судами констатується, що офіційних звернень громадян Обухівського району Київської області з приводу пиління золовідвалів до державних органів, пов`язаних з діяльністю Трипільської ТЕС, у період 2013-2017 років не було.
Разом з тим у судів обох інстанцій були достатні докази, які підтверджували численні порушення Трипільською ТЕС ПАТ "Центренерго" природоохоронного законодавства та, що виробнича діяльність цього підприємства привела й приводить до понаднормативного забруднення шкідливими речовинами природного довкілля регіону проживання позивачів.
Судові розгляди були однобічними та неповними, а висновки судів - поверхневими та суперечливими, що проявлялось в оцінках матеріалів досліджень, які замовлялись представниками (трьох висновків TOB "НІСЕ" та Звіту ДУ "ІГМЗ ім. О. М. Марзеєва НАМН України"), а також висновків екоаудиту.
Так, суд першої інстанції безпідставно, з порушенням норм процесуального права, визнав недопустимими доказами три висновки TOB "НІСЕ". Апеляційний суд питання допустимості або недопустимості цих доказів не визначив.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Отже, хоча в Україні і не прецедентне право, рішенням ЄСПЛ надається статус обов`язкового прецеденту.
При цьому суди не застосували при вирішенні цієї справи рішень ЄСПЛ "Дземюк проти України" та "Дубецька проти України" (справа про промислове забруднення).
Разом з тим позивачі стверджують, що їм і не обов`язково було доводити наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) відповідача і шкодою, а достатньо було довести виникнення загрози для їх життя і здоров`я через порушення відповідачем їх прав, включаючи екологічні, при тому, що фактор небезпеки є доведеним. Рівень порушень прав, а, отже, втручання в особисте життя позивачі, був високим.
Позивачі зазначають, що ними численними допустимими доказами доведено екстремальне понаднормативне забруднення шкідливими речовинами природного довкілля регіону їх проживання.
Отже, рівень втручання в їх життя від такої протиправної діяльності Трипільської ТЕС є екстремально високим. Крім того, мало місце порушення національних стандартів і нормативів по встановленню і дотриманню санітарно-захисної зони навколо небезпечних об`єктів.
Висновки судів, що це звичайні допустимі ризики урбанізованого індустріального світу, є помилковими.
Також позивачі звертають увагу на лист Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області від 05 листопада 2015 року № 2236, відповідно до якого Трипільська ТЕС згідно санітарної класифікації відноситься до об`єкту першого класу із санітарно-захисною зоною 1 000 м, яка до міста Українка витримана, але в межах якої розташовано більше 250 будинків приватного сектору Стара Українка, що є перешкодою для затвердження генерального плану забудови міста Українка.
При вирішенні справи суди обох інстанцій необґрунтовано вказали в якості недопустимих доказів комісійні висновки спеціалістів-психологів по кожному із позивачів, вказавши, що статус такого документу не визначено чинним ЦПК України та особи, що його підписували, статусу спеціалістів не набували.
Колегія суддів апеляційного суду у складі Саліхова В. В. та Шахової О. В. не мали права здійснювати розгляд цієї справи, оскільки вже були пов`язані своєю правовою позицією у аналогічно-типовій справі № 372/2085/16-ц за позовом мешканців до Трипільської ТЕС, у якій ними по суті під час апеляційного розгляду здійснювалася оцінка тих самих доказів по стану забруднення навколишнього середовища, що і у справі № 372/3580/16-ц. У цій ситуації вони підлягали відводу чи самовідводу на підставі пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Касаційна скарга представника ПАТ "Центренерго" - Кравця П. П. мотивована тим, що застосування апеляційним судом статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", як підстави для несплати судового збору не відповідає предмету позовної заяви, а застосування пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", як підстави для звільнення від сплати судового збору є неправильним.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У січні 2020 року представника ПАТ "Центренерго" - Кравець П. П. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні додаткового рішення і залишити в цій частині додаткове рішення суду першої інстанції. В частині позовних вимог залишити рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Позивачами не доведено, що їм з боку відповідача (діями чи бездіяльністю) була завдана шкода, як результат господарської діяльності Трипільської ТЕС, а свою вину у завданні шкоди позивачам вони спростували.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Складові, які б поєднували підстави для відшкодування позивачам моральної шкоди, визначені у вищезазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України та відповідних нормах цивільного законодавства, відсутні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою представника позивачів - адвоката Лупейка О. В. та витребувано її матеріали із Обухівського районного суду Київської області.
13 січня 2020 року справа № 372/3580/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ПАТ "Центренерго" - Кравця П. П.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Всі позивачі постійно проживають в місті Українка Обухівського району Київської області, поблизу Трипільської ТЕС, що підтверджується копіями паспортів.
ПАТ "Центренерго" зареєстрована в Україні юридична особа, власником істотної частки якої, на час розгляду справи, є Держава Україна. Майновий комплекс підприємства складається з будівель, споруд та технологічного обслуговування, а також складів для збереження відходів, серед яких Трипільська теплова електрична станція, що знаходиться за адресою: 08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, 1, яка не має статусу юридичної особи. Вказане підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав, Положенням про Трипільську ТЕС, Відомостями з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, копією Свідоцтва про державну реєстрацію об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки.
28 грудня 2012 року зазначеному підприємству Міністерством екології та природних ресурсів України надано Дозвіл № 3223110500-004 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком на п`ять років з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2017 року.