Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 638/18452/18
провадження № 61-19893св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Харківська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 червня 2019 року у складі судді Цвірюка Д. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Бурлака І. В., Пилипчук Н. П.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, яка є її рідною тіткою.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .
Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після ОСОБА_2 була її дочка ОСОБА_3 .
Вона є спадкоємцем другої черги в порядку спадкування за правом представлення як племінниця ОСОБА_2 .
Їй було достовірно відомо, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_3 .
Про смерть ОСОБА_3, дочки спадкодавця, їй стало відомо взимку 2017 року.
16 січня 2018 року вона звернулась до Десятої Харківської державної нотаріальної контори (далі - Десята ХДНК) із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на квартиру, однак листом від 16 січня 2018 року № 107/01-16 отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадщина не була прийнята дочкою ОСОБА_2 .
Їй стало відомо про неприйняття спадщини дочкою померлої та виникнення у неї права на спадкове майно саме 16 січня 2018 року після отримання нотаріальної відмови.
13 лютого 2018 року вона звернулася до Десятої ХДНК із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2, однак отримала відмову у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини, відсутністю підтвердження родинних зв`язків з померлою та відсутністю оригіналу документу, що підтверджує право власності на спадкове майно (квартиру).
У подальшому вона звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області із заявою про становлення факту родинних зв`язків із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, рішенням якого від 17 травня 2018 року, яке набрало законної сили, зазначені факти було встановлено.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 просила визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, поважною та надати їй додатковий строк тривалістю один місяць для подання до Десятої ХДНК заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 червня 2019 року позов задоволено.
Визнано поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначено додатковий строк ОСОБА_1 тривалістю один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишено за позивачем.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що після смерті ОСОБА_2 позивач є спадкоємцем за законом, інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертались, позивач вчасно не звернулася до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини, у зв`язку із тим, що не знала про неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги, а територіальна громада не зверталася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, а тому пропущений строк для прийняття спадщини позивачем суд визнає поважним. Суд вважає достатнім строк терміном один місяць для подання ОСОБА_1 заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини.
Постановою Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 червня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року Харківська міська рада подала касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо підстав вважати ОСОБА_3 такою, що прийняла спадщину на підставі постійного проживання разом із ОСОБА_2 на час смерті, то ОСОБА_3 повинна була звернутися до нотаріальної контори у шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, тобто до 16 січня 2017 року.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачу було достовірно відомо про смерть ОСОБА_3 взимку 2017 року, проте ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини лише 16 січня 2018 року, тобто через рік з моменту фактичного неприйняття спадщини ОСОБА_3 .
Неможливо й вважати поважною причиною тривалий процес встановлення Дергачівським районним судом міста Харкова факту родинних відносин між фізичними особами у цивільній справі № 619/924/18.
Визначений судом додатковий строк для подання ОСОБА_1 заяви до нотаріуса без доведеності дійсно поважних причин такого пропущеного строку, суттєво впливає на майнові права Харківської міської ради, зокрема щодо можливості визнання спірної квартири відумерлою спадщиною та передачі її до комунальної власності територіальної громади міста Харкова.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Булига В. О. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що посилання Харківської міської ради на правові позиції Верховного Суду не містять жодної заборони вважати поважною обставину, яку в даному випадку суд першої інстанції визнав поважною. Вичерпний перелік таких обставин не встановлений ні законом, ні правовими позиціями Верховного Суду.
Відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Дзержинського районного суду міста Харкова.
17 грудня 2019 року справа № 638/18452/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач ОСОБА_1 є рідною племінницею ОСОБА_2 та двоюрідною сестрою ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала останній на праві власності.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 - дочка ОСОБА_2 та двоюрідна сестра позивача.
16 січня 2018 року ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 звернулася до Десятої ХДНК із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, а саме на квартиру, отриману ОСОБА_3 у спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
Проте ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено, що згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 50402886 від 22 грудня 2017 року відомості про спадкову справу після смерті ОСОБА_2 відсутні. ОСОБА_3 у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та не проживала постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Таким чином у ОСОБА_3 відсутній факт прийняття спадщини після ОСОБА_2
13 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Десятої ХДНК із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, проте отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, а також відсутні докази родинного зв`язку із померлою.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, пропущений нею з поважних причин, оскільки вона достеменно знала, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_3 . При цьому їй не було відомо про неприйняття спадщини ОСОБА_3 після смерті її матері.
Також зазначила про те, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).