Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 755/10474/17
провадження № 61-21619св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська рада,
третя особа - Десята київська державна нотаріальна контора,
особа, що подала апеляційну скаргу- ОСОБА_2
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно, у тому числі на квартиру
АДРЕСА_1 , що належала померлому на праві спільної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27 серпня
2003 року.
Постановою нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори
від 26 червня 2017 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право
на спадщину за законом у зв`язку з пропуском шестимісячний строку для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 .
Посилаючись на те, що на спадкове майно ніхто не претендує, він
є спадкодавцем другої черги, пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини внаслідок юридичної необізнаності та сильного психологічного стресу після смерті брата, просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата, ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року
у складі судді Гончарука В. П. позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк терміном у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання про визначення ОСОБА_1 додаткового строку, суд першої інстанції визнав поважними наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суд виходив з того, що пропущений позивачем строк є незначним (всього дев`ять днів).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року, ухвалено нову постанову
про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що позов пред`явлено
до неналежного відповідача, а Київська міська рада передчасно визначена відповідачем за цим позовом, оскільки спадщина ще не визнана відумерлою. Апеляційний суд також дійшов висновку, що судом першої інстанції
не встановлено коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3, зокрема ураховуючи те, що спадкодавець мав дітей, а позивач, як рідний брат спадкодавця, не міг про це не знати.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2019 року, ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року скасувати й залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва
від 25 вересня 2017 року.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу вказує, що апеляційний суд, відмовляючи
у задоволенні позовних вимог з підстав подання позову до неналежного відповідача, не врахував, що ОСОБА_2 не зверталась із заявою про прийняття спадщини, тому вважається такою, що не прийняла спадщину, отже
не є спадкоємцем та не може бути відповідачем у справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду
не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу з Дніпровського районного суду м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне йому майно.
ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом відповідно до статті 1262 ЦК України як рідний брат померлого.
Постановою нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори
від 26 червня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 .
Апеляційний суд встановив, що у спадкодавця ОСОБА_3 є донька ОСОБА_2, яка звернулась із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що 27 лютого 2019 року вона подала позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
і під час розгляду судом справи за її позовом вона дізналась про існування рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких
не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційну скаргу подано до суду у грудні 2019 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України у редакції, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції