ПОСТАНОВА
Іменем України
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 460/549/20
адміністративне провадження № К/9901/22313/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Желєзного І.В., Коваленко Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного агентства з акредитації України на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15.05.2020р. (суддя - Жуковська Л.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020р. (судді - Матковська З.М., Бруновська Н.В., Улицький В.З.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" до Національного агентства з акредитації України про визнання протиправними та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
У січні 2020 року ТОВ "Рівнестандарт" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з акредитації України від 21.01.2020р. про скасування з 23.01.2020р. атестата про акредитацію Випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" №201277, дійсного до 07.11.2024р.;
визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з акредитації України від 21.01.2020р. про скасування з 23.01.2020р. атестата про акредитацію Органу з сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" №10271, дійсного до 30.06.2024р.
15.05.2020р. позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Національного агентства з акредитації України про скасування атестата про акредитацію органів з оцінки відповідності (далі - ООВ), яким скасовано атестат про акредитацію ООВ №1О271, дійсний до 30.06.2024р., з 23.01.2020р., та про скасування атестата про акредитацію ООВ, яким скасовано атестат про акредитацію ООВ №201277, дійсний до 07.11.2024р., з 23.01.2020р., - до набуття рішенням суду у справі за позовом ТОВ "Рівнестандарт" про їх скасування законної сили.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилався на те, що оскаржувані рішення безпосередньо впливають на господарську діяльність ТОВ "Рівнестандарт", оскільки фактично забороняють його діяльність у сфері сертифікації, що є основним видом економічної діяльності товариства, та призведуть до звільнення великої кількості працівників.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.05.2020р., яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020р., заяву задоволено.
Зупинено дію рішень Національного агентства з акредитації України про скасування атестата про акредитацію ООВ, яким скасовано атестат про акредитацію ООВ №1О271, дійсний до 30.06.2024р. з 23.01.2020р. та про скасування атестата про акредитацію ООВ, яким скасовано атестат про акредитацію ООВ №201277, дійсний до 07.11.2024р. з 23.01.2020р., - до набрання рішенням суду у справі №460/549/20 законної сили.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що скасування дії оскаржуваних атестатів не впливає на господарську діяльність позивача, оскільки останнім отримано новий атестат про акредитацію НААУ калібрувальної лабораторії від 13.07.2020р., на підставі якого підприємство продовжує здійснювати свою діяльність. При цьому позивачем не вказано конкретних обставин щодо заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам підприємства, не вказано в чому захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або що для їх відновлення необхідно докласти значних зусиль та витрат.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду заяви судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Національного агентства з акредитації України від 21.01.2020р. скасовано з 23.01.2020р. атестат про акредитацію ООВ №201277, дійсний до 07.11.2024р., та атестат про акредитацію ООВ №1О271, дійсний до 30.06.2024р.; вирішено внести до Реєстру НААУ відповідні помітки; зобов`язано ООВ повернути атестати про акредитацію до 07.02.2020р. та до 01.02.2020р. відповідно; сектору реєстру та організації робіт з акредитації внести до Реєстру НААУ відповідні зміни та направити листи до зацікавлених міністерств і відомств для інформування.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а прийняті рішення незаконними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що припинення основної господарської діяльності підприємства призведе до понесення останнім збитків, в тому числі від необхідності виплати всіх необхідних фінансово-економічних гарантій, визначених трудовим законодавством у зв`язку із звільненням працівників внаслідок зміни істотних умов праці, та імовірної необхідності в майбутньому нести додаткові фінансові і часові витрати для пошуку кваліфікованих працівників у сфері надання послуг з сертифікації, оформлення з ними нових трудових відносин та інше, у разі якщо рішення у даній справі будуть на користь позивача.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.