ПОСТАНОВА
Іменем України
13 жовтня 2020 року
Київ
справа №817/1216/17
адміністративне провадження №К/9901/24693/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 817/1216/17
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій та рішень протиправними
за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, прийняту у складі головуючого Жуковської Л.А.
та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук С.М., суддів Мацького Є.М., Шидловського В.Б.,
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив:
1.1 визнати дій та рішення по примусовому виконанню рішення від 18 липня 2013 року №1270/12 Європейського суду з прав людини щодо невиконання рішення національного суду протиправними;
1.2 скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. від 13 липня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП №39414751.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що у постанові старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Медведєва О.В. від 16 серпня 2013 року про відкриття виконавчого провадження ВП №39414751 по примусовому виконанню рішення №1270/12, виданого 18 липня 2013 року Європейським судом з прав людини у справі "Москаленко та інші проти України" зазначено, що протягом трьох місяців держава - відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними та сплатити 2000 євро кожному заявнику або його спадкоємцю, як відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
2.1. Однак, стверджує, що рішення національного суду про виплату йому пенсії у розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не виконується у повному обсязі.
2.2. При цьому позивач стверджує, що покликання відповідача у спірній постанові на рішення Європейського суду з прав людини по справі "Великода проти України" є безпідставним, оскільки, як переконаний позивач, Європейський суд з прав людини визнав заяву Великоди неприйнятною і повністю необґрунтованою, в той час як заяву позивача задовольнив.
2.3. З урахуванням викладеного, позивач зазначає, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. від 13 липня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП №39414751 підлягає скасуванню, а дії відповідача щодо невиконання рішення національного суду просив визнати протиправними.
3. Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що державним виконавцем правомірно було закінчено виконавче провадження щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року в частині стягувача ОСОБА_1, зазначивши про отримання у ході виконавчого провадження платіжних доручень на підтвердження сплати позивачу 21608 грн 28 коп компенсації відповідно до рішення Європейського суду (еквівалент 2000 євро), 75 грн 48 коп суми пені за затримку їх виплати.
3.1. Пенсійний фонд України листом від 23 червня 2017 року №19996/06-40 повідомлено, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 травня 2010 року по 30 квітня 2011 року в сумі 41507 грн 17 коп, яка фактично була виплачена у травні 2011 року.
3.2. В подальшому у період до 01 листопада 2011 року пенсія ОСОБА_1 виплачувалась у розмірі, встановленому судовим рішенням.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Постановою Рівненського міського суду від 23 березня 2011 року у справі № 2-а-2001/11 задоволено частково позов ОСОБА_1, а саме: зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 1 травня 2010 року.
5. Рішенням Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року (заява №1270/12 та 249 інших заяв) у справі "Москаленко та інші проти України" оголошено прийнятними скарги заявників, наведених у Додатку 3 (у тому числі щодо ОСОБА_1 ), за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг, а решту скарг у заявах - неприйнятними. Крім цього постановлено, що у справах, наведених у Додатку 3 (у якому є позивач):
5.1 було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції;
5.2 було порушення статті 13 Конвенції;
5.3 (a) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;
5.4 (b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
5.5 Так, ОСОБА_1 зазначений в переліку Додатку 3 до рішення Суду за порядковим номером 201 (прийняті заяви).
6. За заявою про примусове виконання від 15 серпня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Медведєвим О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2013 року ВП №39414751 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року №1270/12 на користь стягувача ОСОБА_1 ..
6.1. Даною постановою, окрім визначення основного предмета зобов`язання, постановлено боржнику: держава, добровільно виконати рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року №1270/12 у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
7. Відповідно до платіжного доручення Міністерства юстиції України від 07 листопада 2013 року №4540 на рахунок позивача здійснено перерахування коштів у розмірі 21608 грн 28 коп (призначення платежу: гривневий еквівалент 2000 євро на 07 листопада 2013 року, Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року №1270/12).
8. Платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 01 липня 2014 року №1909 позивачу перераховано пеню у розмірі 75 грн 48 коп за несвоєчасне виконання рішення щодо стягнення суми відшкодування у розмірі 2000 євро.
9. Відповідно до листа Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 09 лютого 2015 року №15-2-118/16/3.1, управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне позивачу перераховано суму пенсії за період з 01 травня 2010 року по 30 квітня 2011 року у розмірі 41507 грн 17 коп. Вказані кошти були сплачені позивачу в травні 2011 року.
10. З матеріалів справи встановлено, що у вимозі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В. від 10 травня 2017 року №10/23 зазначено, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року №1270/12 від 18 липня 2013 року "Москаленко та інші проти України", одним із заявників по якому є ОСОБА_1, необхідно виконати рішення національного суду, а саме постанову Рівненського міського суду від 23 березня 2011 року у справі №2а-2001/11.
11. Пенсійний фонд України листом від 23 червня 2017 року №19996/06-40 повідомило, що на виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 березня 2011 року у справі №2а-2001/11, управлінням Фонду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 травня 2010 року по 30 квітня 2011 року в сумі 41507 грн 17 коп, яка була фактично виплачена у травні 2011 року. В подальшому у період до 01 листопада 2011 року пенсія ОСОБА_1 виплачувалась у розмірі встановленому судовим рішенням.
12. У вказаному листі Пенсійний фонд України у відповідності до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" просило закінчити виконавче провадження, відкрите на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року №1270/12 у справі "Москаленко та інші проти України" стосовно ОСОБА_1 щодо виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 березня 2011 року у справі №2а-2001/11, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі.
13. 13 липня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком Сергієм Володимировичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №39414751 щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року №1270/12.
13.1. Як зазначено у вказаній постанові про закінчення виконавчого провадження, рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом. Грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 07 листопада 2013 року №4540 у розмірі 21608 грн 28 коп (еквівалент 2000 євро), платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 01 липня 2014 року №1909 сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення суду у розмірі 75 грн 48 коп. Відповідно до інформації наданої Пенсійним фондом України листом від 23 червня 2017 року №19996/06-40 рішення національного суду виконано.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, залишеним без змін, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року, позов задоволено:
14.1 визнано протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення Європейського Суду з прав людини №1270/12 від 18 липня 2013 року в частині невиконання рішення національного суду в межах виконавчого провадження ВП №39414751.
14.2 визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. від 13 липня 2017 року ВП №39414751 про закінчення виконавчого провадження.
15. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року №1270/12 не є виконаним у повному обсязі, оскільки не виконано у повному обсязі рішення національного суду, а саме постанова Рівненського міського суду від 23 березня 2011 року. Відтак спірна постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. від 13 липня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП №39414751 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року №1270/12, в частині виконання рішення національного суду, є передчасною, а тому підлягає скасуванню.
15.1. Законом України від 14 червня 2011 року до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" були внесені зміни, згідно з якими у 2011 році норми і положення статей, зокрема, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
15.2. Проте, у даному випадку перерахунок та виплата позивачу пенсії не припинились 01 листопада 2011 року, а також здійснювались і в червні в липні 2011 року, тобто ще до внесення у законодавство відповідних змін.
15.3. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення Європейського Суду з прав людини №1270/12 від 18 липня 2013 року в частині невиконання рішення національного суду в межах виконавчого провадження ВП №39414751 суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом тривалого часу не здійснював дії по виконанню рішення Європейського суду з прав людини №1270/12 від 18 липня 2013 року. Так, в матеріалах виконавчого провадження наявна вимога державного виконавця від 31 серпня 2015 року, яка надсилалась до Пенсійного фонду України з вимогою виконати рішення Європейського суду з прав людини №1270/12 виданого 18 липня 2013 року. Наступна вимога була надіслана аж 10 травня 2017 року. Таким чином, протягом тривалого часу (більше року) не вчинялися дії спрямовані на виконання вищевказаного рішення.
IV. Касаційне оскарження
16. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представником відповідача подано до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 16 лютого 2018 року.
17. У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
18. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що державним виконавцем правомірно було закінчено виконавче провадження щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2013 року в частині стягувача ОСОБА_1, зазначивши про отримання у ході виконавчого провадження платіжних доручень на підтвердження сплати позивачу 21608 грн 28 коп компенсації відповідно до рішення Європейського суду (еквівалент 2000 євро), 75 грн 48 коп суми пені за затримку їх виплати.
18.1. Додатково заявник касаційної скарги зауважив, що Пенсійний фонд України листом від 23 червня 2017 року №19996/06-40 повідомив, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 травня 2010 року по 30 квітня 2011 року в сумі 41507 грн 17 коп, яка фактично була виплачена у травні 2011 року. В подальшому у період до 01 листопада 2011 року пенсія ОСОБА_1 виплачувалась у розмірі, встановленому судовим рішенням.
19. 19 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шарапи В.М. суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. відкрито касаційне провадження та витребувано із Рівненського окружного адміністративного суду справу № 817/1216/17.
20. 02 квітня 2018 року справа № 817/1216/17 надійшла до Верховного Суду.
21. До Верховного Суду 02 квітня 2018 року надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якій позивач спростовуючи доводи представника відповідача просить залишити її без задоволення.
22. 24 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року № 810/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
24. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
26. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
28. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Відповідно до частин першої - четвертої статті 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV (далі - Закон №3477-IV) виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини п`ятої статті 7 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".
31. Пунктом 8 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України.