ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 620/1206/20
адміністративне провадження № К/9901/24122/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження справу №620/1206/20
за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Ширінкіної Лесі Олегівни про скасування запису про право власності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року (головуючий - суддя Лобан Д.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року (колегія у складі головуючого судді Горяйнова А.М., суддів: Костюк Л.О., Чаку Є.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №29137408 щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7420384500:01:003:0122 за суб`єктом права (власником) ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 серпня 2020 року ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року залишив без змін.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що цей позов спрямовано на захист права власності, має приватноправовий характер і підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства через те, що спірні правовідносини пов`язані із реєстрацією майнових прав на земельну ділянку, яку позивач вважає своєю власністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
У скарзі йдеться про те, що предметом позову є скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №29137408 щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7420384500:01:003:0122 за суб`єктом права (власником) ОСОБА_2 . Позивачка вказує, що вона після смерті громадянки ОСОБА_2 успадкувала все її майно, зокрема, житловий будинок з надвірними будівлями, але через те, що спадкодавець не набула за життя право власності на земельну ділянку, то вона не може бути об`єктом спадкування. В постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій щодо спадкування земельної ділянки нотаріусом зазначено, що рішення про приватизацію та державна реєстрація земельної ділянки відбулись за спадкодавцем після її смерті. Спір у цій справі виник у зв`язку з порушенням порядку реєстрації права власності за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 24 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
12 жовтня 2020 року Верховний Суд призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивачка набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за заповітом матері - ОСОБА_2 . Також ОСОБА_1 згідно із заповітом передана земельна ділянка під зазначеним будинком загальною площею 0,1676 га з кадастровим номером 7420384500:01:003:0122, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Державним реєстратором прав на нерухоме майно Ширінкіною Л.О. 27 листопада 2018 року проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7420384500:01:003:0122 (номер запису про право власності 29137408, форма власності: приватна, розмір частки: 1, власник: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Позивачка зазначає, що наявність вказаного запису позбавляє її можливості належним чином оформити та зареєструвати своє право власності на земельну ділянку, яке вона набула згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 16 липня 2019 року.
Не погоджуючись із рішенням державного реєстратора Ширінкіною Л.О. від 22 листопада 2018 року, ОСОБА_3 звернулася до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.