ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 465/4390/17
адміністративне провадження № К/9901/57132/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 465/4390/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові, начальника Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Пузиревського Антона Михайловича про визнання дій щодо передачі конфіденційної інформації протиправними,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Франківського районного суду міста Львова від 26 грудня 2017 року, прийняте у складі головуючого Гулієвої М.І.
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Запотічного І.І., суддів Матковської З.М., Сапіги В.П.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Франківського районного суду міста Львова з позовом до Управління патрульної поліції у м. Львові, начальника Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Пузиревського Антона Михайловича (далі - відповідач-2), в якому просила:
1.1 визнати дії начальника Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Пузиревського Антона Михайловича щодо передачі конференційної інформації ОСОБА_1 третім особам - протиправними.
2. На обґрунтування позову позивач зазначила, що 08 липня 2016 року інженер відділу з паркування Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" Мунтян Ігор Петрович склав стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 0726100 за порушення частини першої статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: 06 червня 2016 року водієм транспортного засобу при паркуванні на майданчику для платного паркування по пр-ту Шевченка у м. Львові не сплачено за послуги паркування у період з 10 год. 10 хв. до 14 год. 10 хв. у розмірі 24 грн. 00 коп.
2.1. 21 липня 2016 року Адміністративна комісія Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, розглянувши відповідні адміністративні матеріали винесла постанову № 140, якою було вирішено: накласти на гр. ОСОБА_1 штраф у розмірі 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 136 грн 00 коп та зобов`язати її відшкодувати завдану майнову шкоду в розмірі: 24 грн 00 коп ЛКП "Львівавтодор".
2.2. Наведений протокол про адміністративне правопорушення було складено без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а також не на місці вчинення адміністративного правопорушення, а лише через 32 дні після його вчинення.
2.3. У вказаний протокол про адміністративне правопорушення внесено відомості, що становлять персональні дані ОСОБА_1, які вона не надавала посадовим особам ЛКП "Львівавтодор", а також не надавала відповідного дозволу на збір, зберігання, використання та поширення такої інформації щодо неї.
2.4. Згідно з відповіддю на адвокатський запит ЛКП "Львівавтодор" від 21 листопада 2016 року № 2827 зазначається, що інформація про власника транспортного засобу "ГАЗ 3110" державний номерний знак: НОМЕР_1 була надана Управлінням патрульної поліції у м. Львові на запит Управління транспорту та зв`язку ЛМР, а ЛКП "Львівавтодор" отримало зазначену інформацію від Управління транспорту та зв`язку ЛМР; вказане вбачається також із відповіді Управління патрульної поліції.
2.5. Вважає, що начальник Управління патрульної поліції у м. Львові Пузиревський А.М. допустив протиправні дії, а саме поширення(передачу) конфіденційної інформації щодо неї, так як не мав на це жодних повноважень та законних підстав.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 08 липня 2016 року інженер відділу з паркування Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" Мунтян Ігор Петрович склав протокол про адміністративне правопорушення № 0726100 стосовно ОСОБА_1 за порушення частини першої статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що 06 червня 2016 року водієм транспортного засобу при паркуванні на майданчику для платного паркування по пр-ту Шевченка у м. Львові не сплачено за послуги паркування у період з 10 год 10 хв до 14 год 10 хв у розмірі 24 грн 00 коп
4. Як наслідок постановою Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 21 липня 2016 року № 140 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 136 грн 00 коп та зобов`язано її відшкодувати завдану майнову шкоду в розмірі: 24 грн 00 коп ЛКП "Львівавтодор".
5. 15 червня 2016 року до Управління патрульної поліції звернулося Управління транспорту та зв`язку ЛМР із запитом від 09 червня 2016 року № 2503-1779 про надання інформації щодо власників транспортних засобів, які порушили частину першу статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі і щодо позивачки у даній справі, для складання протоколів про адміністративні правопорушення.
5.1. У відповідь на даний запит Управління патрульної поліції (лист від 22 червня 2016 року № 17083/41/12/01/2016) надало запитувану інформацію, долучивши відповідні витяги із системи "НАІС" МВС України.
6. Постанова Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 21 липня 2016 року № 140 скасована відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № 876/10129/17.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 26 грудня 2017 року, залишеним без змін, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
8. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач діяв в межах своїх повноважень, на виконання вимог закону, для складання адміністративних матеріалів.
IV. Касаційне оскарження
9. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 23 липня 2018 року.
10. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до норм статті 32 Конституції України, Законів України "Про інформацію, "Про доступ до публічної інформації", "Про захист персональних даних" встановлено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
11.1. Проте, в порушення цих норм відповідач-2 допустив протиправні дії та передав третім особам конфіденційну інформацію відносно позивача, без її згоди та без повідомлення про передачу таких даних, відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про захист персональних даних".
12. 12 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г. відкрито касаційне провадження та витребувано із Франківського районного суду міста Львова справу № 465/4390/17.
12.1. Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволено. Відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги у адміністративній справі № 465/4390/17 до ухвалення судового рішення за результатами касаційного перегляду.
13. 28 вересня 2018 року справа № 465/4390/17 надійшла до Верховного Суду.
14. 07 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року № 748/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Смоковича М.І., Уханенка С.А.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
18. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
20. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
23. Закон України "Про інформацію" від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII (у редакції на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 2657-XII).
23.1. Відповідно до статті 1 інформація-це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
23.2. Статтею 9 передбачено, що основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.
23.3. Згідно з частинами першою та другою статті 11 інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.
23.4. Статтею 20 визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
23.5. Відповідно до частин першої та другої статті 21 інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
24. Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (у редакції на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 2939-VI).
24.1. Відповідно до частин першої та другої статті 7 конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
24.1.1. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
25. Закон України "Про захист персональних даних" від 01 червня 2010 року № 2297-VI (у редакції на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 2297-VI).
25.1. Статтею 2 встановлено, що персональні дані- відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Суб`єктом персональних даних є фізична особа, персональні дані якої обробляються.
25.1.1. обробкою персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача) знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
25.2. Згідно з статтею 11 підставами для обробки персональних даних є: 25.2.1 згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
25.2.2 дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
25.2.3 укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних;
25.2.4 захист життєво важливих інтересів суб`єкта персональних даних, необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
25.2.5 необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб`єкта персональних даних у зв`язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.
25.3. Відповідно до частини першої статті 21 про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб`єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом.
26. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.
27. Згідно з статтею 7 Директив 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних", Держави-члени передбачають, що персональні дані можуть оброблятися тільки за умови, що: (a) суб`єкт даних недвозначно дав свою згоду; (b) чи обробка необхідна для виконання контракту, стороною якого є суб`єкт даних, чи для вживання заходів на прохання суб`єкта даних до підписання контракту; (c) чи обробка необхідна для дотримання правового зобов`язання, яким зв`язаний контролер; (d) чи обробка необхідна для захисту життєво важливих інтересів суб`єкта даних; (e) чи обробка необхідна для виконання завдання, здійснюваного в суспільних інтересах, чи при виконанні офіційних повноважень, якими наділений контролер або третя сторона, якій надаються дані; (f) чи обробка необхідна в цілях законних інтересів, переслідуваних контролером чи третьою стороною або сторонами, для яких надаються дані, крім випадків, коли над такими інтересами переважають інтереси основних прав і свобод суб`єкта даних, що вимагають захисту згідно з пунктом 1 статті 1.