1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ



13 жовтня 2020 року

справа № 640/19757/19

адміністративне провадження № К/9901/23709/20



Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,


розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Офісу великих платників податків ДПС, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року у складі судді Балась Т. П., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у складі суддів Безименної Н. В., Аліменка В. О., Кучми А. Ю. у справі № 640/19757/19.



УСТАНОВИВ:



РУХ СПРАВИ



Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2019 року № 0002464204, з мотивів безпідставності його прийняття.



В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що позивачем виконано вимоги статті 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185-V та пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, самостійно подано розрахунок частини чистого прибутку у фінансовій звітності за І квартал 2019, виходячи з 75%, як це було передбачено Порядком станом на день подання звітності - 24 квітня 2019 року. Позивач зазначає, що частина чистого прибутку не є податковим платежем, у зв`язку з чим у відповідача відсутні повноваження приймати податкове повідомлення-рішення по платежу "частина чистого прибутку (доходу)".



Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, позовні вимоги задоволено повністю.



Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин положення частини 1 статті 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185-V (далі - Закон № 185), пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, у редакції, що діяла до 27 квітня 2019 року (далі - Порядок), статті 12-1, частини першої статті 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон №996), зауважили на тому, що Підприємство становить суспільний інтерес та з 01 січня 2018 року бухгалтерський облік та складання фінансової звітності здійснює за міжнародними стандартами. Зокрема, суди врахували, що відповідно до пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, проміжна фінансова звітність (І квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Суди зазначили, що фінансова звітність позивача за І квартал 2019 року була подана у встановлений термін - 24 квітня 2019 року, а тому сума чистого прибутку, належна до бюджету відповідно до законодавства, становить 1768040 грн, тобто 75 %, як цей й було передбачено Порядком станом на 24 квітня 2019 року.



Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку, що у відповідача відсутня функція, яка б визначала обов`язок здійснювати адміністрування частини чистого прибутку (доходу). Аналізуючи поняття "грошове зобов`язання" та "податкове зобов`язання", встановлені підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14, статтею 36 ПК України, суди зазначили, що частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм ПК України. Цей платіж, хоча і є обов`язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків, а також визнали, що застосування до позивача положень пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України не відповідає змісту вищевказаних норм.



15 вересня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС.



Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі № 640/19757/19.



Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/19757/19 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями" з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України").



24 вересня 2020 року справа № 640/19757/19 надійшла до Верховного Суду.



ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ



Відповідач вважає, що роблячи висновок про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій не врахували всі фактичні обставини справи в їх сукупності, адже внесені зміни до пункту 1 Порядку № 138, замінивши в абзаці першому слова і цифри "у розмірі 75 відсотків" словами і цифрами "за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 року у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств".



Постановою №363 запроваджено норматив відрахування частини чистого прибутку з 01 січня 2019 року, проте позивач не вжив заходів, спрямованих на виконання Постанови №363 щодо відрахування частини чистого прибутку в розмірі 90 відсотків. Підприємство в супереч пункту 50.1 статті 50 ПК України не подало уточнюючий розрахунок щодо застосування нормативу 90 відсотків та не здійснило доплату коштів до бюджету.



Скаржник також посилається на положення частини першої статті 72, частини першої статті 76, статті 90 КАС України та зазначає, що суди в порушення частини першої статті 90 КАС України належним чином не дослідили письмові докази надані відповідачем, які підтверджують правомірність висновків акта перевірки.



Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на пункти 20.1.4., 20.1.43. пункту 20.1 статті 20 ПК України, пункт 54.3. статті 54, статті 40, 61, 62, 75, 76, 86 ПК України, частину 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 та доводить, що контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, а посилання позивача в обґрунтування позову на протиправність дій відповідача при проведенні перевірки та складанні за її результатами є безпідставними.



Скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.



5 жовтня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив Підприємства на касаційну скаргу відповідача, позивач просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.



Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.



Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.



ОБСТАВИНИ СПРАВИ



Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" створене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" від 17 жовтня 1996 року № 1268, засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості, що підтверджується статутом підприємства.



В матеріалах справи наявні докази фінансової звітності позивача на 31 березня 2019 року (а. с. 31-32), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2019 року (а. с. 34-35), звіт про власний капітал за І квартал 2019 року (а. с. 37), звіт про власний капітал за півріччя 2019 року (а. с. 41).



Посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Підприємством у розрахунку частини чистого прибутку (доходу) (а. с. 87), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємства та їх об`єднаннями за І квартал 2019 року, за результатами якої складено акт від 06 червня 2019 року №1642/28-10-42-04/24584661 (а. с. 45-50).



В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем статті 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями", у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363, у результаті чого занижено основне зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) за І квартал 2019 року на загальну суму 353 607 903,00 грн.



04 липня 2019 року на підставі акта перевірки та згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 ПК України керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002464204, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) (21010100) на 353 607 903,00 грн (а. с. 51).



ДЖЕРЕЛА ПРАВА



Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України "Про управління об`єктами державної власності", статтею 11-1 якого встановлені особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу).



Частиною першою цієї статті передбачено, що державні унітарні та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.



Кабінет Міністрів України Постановою від 23 лютого 2011 року № 138 відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України та статей 5 і 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" затвердив Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями.



Пунктом 1 Порядку в редакції, яка діяла до 27 квітня 2019 року, встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.



Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 24 квітня 2019 року № 363 (набрала чинності 27 квітня 2019 року) внесені зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, замінено в абзаці першому слова і цифри "у розмірі 75 відсотків" словами і цифрами "за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 року у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств".



Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".



Частиною другою статті 12-1 Закону № 996 встановлено, що підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.



Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 996 звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев`яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.



Відповідно до пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам доходів і зборів у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.



Щодо компетенції контролюючого органу (відповідача)



Пунктом 17 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) до доходів загального фонду Державного бюджету України віднесено частину чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.



Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету (частина третя статті 45 БК України).



Відповідно до статті 29 БК України та статей 5 і 11-1 ЗУ "Про управління об`єктами державної власності" постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. №138 затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (далі - Порядок №138).



Згідно з пунктом 3 Порядку №138, який затверджено відповідно до статті 29 БК України та статей 5 і 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.



Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.



Пунктом 20.1.43 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи зокрема мають право проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.


................
Перейти до повного тексту