ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
13 жовтня 2020 року
справа №240/7785/19
адміністративне провадження №К/9901/15128/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №240/7785/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лонготерм" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лонготерм" (далі - Товариство, позивач у справі) до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступник Головного управління ДФС у Житомирській області) про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яке було затверджене і оформлене протоколом № 29/06-30-07-03-22 від 11 лютого 2019 року, про внесення Товариства до переліку ризикових платників податків на підставі пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язання Головне управління ДФС у Житомирській області вчинити дії щодо виключення Товариства із переліку ризикових платників податків, а саме: виключити Товариство з обмеженою ризикових відповідальністю "Лонготерм" (код ЄДРПОУ 42524253) із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок".
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про внесення Товариства до переліку ризикових платників порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Листом ДФС України від 5 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, яким затверджені Критерії ризиковості платників податку та критерії ризиковості здійснення операцій, фактично встановлені нові правові норми, оскільки передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, а отже мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому у органах юстиції у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Критерії ризиковості платника податку, визначені у цьому листі не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Мінфіном, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117. Цей лист не є нормативно-правовим актом, а носить лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, оформлене протоколом № 29/06-30-07-03-22 від 11 лютого 2019 року, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Лонготерм" до переліку ризикових платників податків на підставі пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, зобов`язав Головне управління ДФС у Житомирській області виключити Товариство із переліку ризикових платників податків, а саме: виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Лонготерм" із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок".
4. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Критерії ризиковості платника податку від 5 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117, відтак не є нормативно-правовим актом, а отже, не можуть бути застосовані. Суди визнали, що прийняття рішення про внесення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, порушує права останнього, оскільки таке внесення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №240/7785/19, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити у повному обсязі.
6. В касаційній скарзі податковий орган посилається на положення пункту 61.1 статті 61, підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62, пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, вказує на те, суди попередніх інстанцій не врахували, що способом здійснення контролю є зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, позивач звернувся до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав спосіб захисту свої прав, який суперечить закону.
Відповідач доводить, що інформація яка надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку, що в свою чергу зумовлює те, що комісією ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, правомірно прийнято рішення про внесення до переліку ризикових платників податків Товариства (позивача у справі) затверджене протоколом № 29/06-30-07-03-22 від 11 лютого 2019 року.
IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
7. Верховний Суд ухвалою від 1 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/7785/19.
8.15 вересня 2020 року справа № 240/7785/19 надійшла до Верховного Суду.
9. Від Товариства на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
10. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
11. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
12. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
13. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
V. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини.
14. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лонготерм" отримано лист від Головного управління ДФС у Житомирській області № 3055/6/06-30-07-03-11 від 18 березня 2019 року, в якому останній повідомив: Товариство внесено до переліку ризикових платників податку згідно протокольного рішення засідання комісії Головного управління ДФС у Житомирській області від 11 лютого 2019 року №29/06-30-07-03-22, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; протокол від 11 лютого 2019 року №29/06-30-07-03-22 є формою рішення суб`єкта владних повноважень, яке передбачено Порядком №117.
Як вбачається із протокольного рішення засідання комісії Головного управління ДФС у Житомирській області від 11 лютого 2019 року №29/06-30-07-03-22, ТОВ "Лонготерм" на підставі пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених та погоджених Міністерством фінансів України 12 листопада 2018 року № 35019/7/99-99-07-05-02-17, внесено до переліку ризикових платників податку, оскільки воно здійснює транзитні операції ризикового податкового кредиту. При цьому придбання товарів/послуг здійснюється у контрагентів, у яких по ланцюгу постачання відбувається підміна товарних позицій.
VI. Джерела права
15. Кодекс адміністративного судочинства України
15.1. Частина перша статті 2
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15.2. Пункт 19 частини першої статті 4
індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
15.3. Частина перша статті 5
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
15.4. Частина перша та друга статті 77
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
16. Податковий кодекс України.
16.1. Підпункт 20.1.45. пункт 20.1. статті 20
Контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
16.2. Пункт 61.1. статті 61
Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
16.3. Підпункт 62.1.2. пункту 62.1. статті 62
Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
16.4. Пункт 71.1. статті 71
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
16.5. Пункти 74.1., 74.3. статті 74
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
16.6. Пункт 201.1 статті 201
На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
16.7. Пункт 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року)
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
17. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
17.1. Пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII
Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.