РІШЕННЯ
Іменем України
07 жовтня 2020 року
Київ
справа №400/3068/20
адміністративне провадження №П/9901/262/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Єресько Л.О., Жука А.В., Калашнікової О.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Андрієнко Н.А.,
представника відповідача - Цуцкірідзе І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Громадської організації "Правозахисник Миколаївської області"
до Вищої ради правосуддя
про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Громадська організація "Правозахисник Миколаївської області" (далі - "ГО "Правозахисник Миколаївської області") у липні 2020 року звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - "ВРП") про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду по суті заяви позивача від 19 лютого 2020 року №15/02 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Центрального районного суду міста Миколаєва і зобов`язання вчинити дії щодо відновлення порушених прав позивача шляхом розгляду вказаної заяви.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року матеріали адміністративної справи №400/3068/20 передано за підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що член Третьої Дисциплінарної палати ВРП Іванова І.Б. протиправно розглянула заяву позивача від 19 лютого 2020 року №15/02 як скаргу на дії судді у порядку Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Натомість позивач переконаний, що відповідач повинен був розглядати цю заяву у порядку Закону України "Про звернення громадян".
В судове засідання представник позивача не прибув, ГО "Правозахисник Миколаївської області" подала заяву про розгляд справи за відсутністю її представника, вимоги позову підтримала.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, а представник ВРП, яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду, проти задоволення позову заперечила, вказала, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо розгляду заяви позивача від 19 лютого 2020 року №15/02, а тому у задоволенні позову просила відмовити.
ВРП 22 вересня 2020 року подано клопотання про закриття провадження у справі, проте Верховний Суд відмовив у його задоволенні, про що постановив ухвалу від 7 жовтня 2020 року.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила таке.
ГО "Правозахисник Миколаївської області" подала до ВРП заяву від 19 лютого 2020 року №15/02, в якій зазначила, що звертається з питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Центрального районного суду міста Миколаєва у зв`язку із вчиненням нею істотних дисциплінарних проступків та систематичним нехтуванням обов`язками, що відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України є несумісним зі статусом судді. У цій заяві позивач перелічує 10 епізодів (стосовно 9 справ) щодо постановлення вказаною суддею ухвал як слідчим-суддею у різних справах, які позивач вважає такими, що прийняті з істотним порушенням вимог Кримінального-процесуального кодексу України (далі - "КПК України"), зокрема, вказує, що суддя ОСОБА_1 умисно або внаслідок недбалості не застосувала необхідні норми КПК України, у зв`язку з чим відповідні особи зверталися зі скаргами до ВРП.
Ухвалою члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року №1713/0/18-20 скаргу Голови правління ГО "Правозахисник Миколаївської області" Жильцова В.В. на дії судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 залишено без розгляду і повернуто скаржнику. Ухвала мотивована тим, що скарга подана не через адвоката, тобто з порушенням порядку, визначеного частиною першою статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що відповідно до пункту 1 частини першої статті 44 вказаного Закону є підставою для залишення її без розгляду і повернення скаржнику.
Не погодившись з цією ухвалою, ГО "Правозахисник Миколаївської області" подала Голові ВРП скаргу від 6 квітня 2020 року №38/04, в якій зазначено, що позивач подав заяву про звільнення ОСОБА_1 з посади судді від 19 лютого 2020 року відповідно до Закону України "Про звернення громадян", проте вона була протиправно розглянута як скарга щодо дисциплінарного проступку судді. Тому ГО "Правозахисник Миколаївської області" просила Голову ВРП вжити заходів щодо відновлення порушених прав позивача і осіб, вказаних у заяві від 19 лютого 2020 року.
У відповідь на скаргу позивача від 6 квітня 2020 року начальник управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян листом від 5 травня 2020 року №18502/0/9-20 повідомив ГО "Правозахисник Миколаївської області" про те, що розгляд питання щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності врегульовано Законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя". Водночас дія Закону України "Про звернення громадян" не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Також листом від 5 травня 2020 року позивача повідомлено про зміст ухвали члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року №1713/0/18-20 і зазначено, що ВРП не вправі надавати оцінку одноособовим ухвалам її членів.
Не погодившись із отриманою відповіддю від 5 травня 2020 року ГО "Правозахисник Миколаївської області" повторно звернулася до Голови ВРП зі скаргою від 28 травня 2020 року №58/05, в якій просила вжити заходів щодо відновлення порушених прав позивача і осіб, вказаних у заяві від 19 лютого 2020 року.
Інформація щодо відповіді на скаргу від 28 травня 2020 року №58/05 у матеріалах справи відсутня.
Встановлені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, копіями заяви позивача від 19 лютого 2020 року №15/02, ухвали члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року №1713/0/18-20, скарги позивача від 6 квітня 2020 року №38/04, листа ВРП від 5 травня 2020 року №18502/0/9-20, скарги ГО "Правозахисник Миколаївської області" від 28 травня 2020 року №58/05.
Оскільки позивач вважає, що ВРП повинна була розглянути його заяву від 19 лютого 2020 року №15/02 у порядку Закону України "Про звернення громадян", а не згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів", то ГО "Правозахисник Миколаївської області" звернулася до суду з цим позовом.
IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 3, 4 частини першої статті 131 Основного Закону України передбачено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка: розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII визначено, що ВРП, зокрема, забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів; ухвалює рішення про звільнення судді з посади (пункти 3, 4, 6).
Статтею 106 Закону України "Про судоустрій і статус судді" від 2 червня 2016 року №1402-VIII врегульовано підстави дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно підпункту "а" пункту 1 частини першої цієї ж статті суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисного або внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Статтею 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до суддів, серед яких подання про звільнення судді з посади.
За приписами пункту 1 частини восьмої цієї статті дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Вказана підстава для звільнення судді з посади також передбачена пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені Вищою радою правосуддя (її відповідним органом).
Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
За частинами першою-другою статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників, Комісія з питань доброчесності та етики - через її голову або членів Комісії.
Дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку; 2) прізвище, ім`я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Згідно з частинами другою, третьою статті 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарне провадження включає:
1) попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті;