ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13 жовтня 2020 року
справа №813/3576/15
адміністративне провадження №К/9901/22022/20
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті", що діє в Україні через Представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті " до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головне управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у складі судді Сакалоша В. М. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у складі суддів Шинкар Т. І., Пліша М. А., Судової-Хомюк Н. М.
УСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Фірма "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті", що діє в Україні через Представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті" (далі - Фірма, платник податків, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, правонаступником якої є Головне управління ДПС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2015 року № 0001182201/10157 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1 473 772,50 грн, у тому числі 982 515,00 грн за основним платежем та в сумі 491 257,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0001192201/10159 про зменшення за грудень 2014 року від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 2 333 465,00 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Судові рішення, які є предметом касаційного оскарження у цій справі ухвалені в порядку нового судового розгляду, за результатами розгляду заяви Головного управління ДФС у Львівській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, 18 червня 2018 року Верховний Суд України постановив частково задовольнити заяву Головного управління ДФС у Львівській області, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року скасувати та направити справу на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0001182201/10157 від 30 червня 2015 року в частині донарахування суми з податку на прибуток і штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 1 467 711 грн, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0001192201/10159 від 30 червня 2015 року в частині донарахування суми завищення від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 2 177 363,76 грн.
31 серпня 2020 року податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права (пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України) у подібних правовідносинах.
Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
Верховний Суд ухвалою від 28 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу внаслідок виконання ухвали цього Суду від 04 вересня 2020 року та витребував справу №813/3576/15 з Львівського окружного адміністративного суду.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 813/3576/15 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №826/16865/14, від 15 травня 2018 року у справі №815/5318/17. Окрім того, податковий орган посилається на грубе порушення Кодексу адміністративного судочинства України в частині оцінки доказів.
07 жовтня 2020 року справа № 813/3576/15 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача до Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги, в частині зміни підстав задоволення позову.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення частково не відповідають.
Суди попередніх інстанцій установили, що Фірма "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті" є нерезидентом, з метою здійснення господарської діяльності на території України створено Представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті", яке зареєстровано 15 листопада 2005 року Міністерством економіки України, включено до ЄДРПОУ за номером 26579227, перебуває на податковому обліку з 22 листопада 2005 року.
У квітні - травні 2015 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку Представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період 2013-2014 років, результати якої викладені в акті перевірки від 02 червня 2015 року №225/69/13-07-22-01-10/26579227 (далі - акт перевірки).
Перевірка призначена та проведена податковим органом на виконання постанови слідчого, керуючись пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України шляхом видання наказу керівником податкового органу № 256 від 21 квітня 2015 року про проведення позапланової перевірки представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті".
Підставою проведення перевірки стала постанова від 13 березня 2015 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки представництва "Onur Taahhut Tasimacilik ve Ticaret Limited Sirketi" в Україні, ЄДРПОУ 26579227 винесена слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, за результатами розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №420140000000000869, якою постановлено призначити у вказаному кримінальному провадженні позапланову виїзну документальну податкову перевірку про можливі порушення платником податків податкового та валютного законодавства України за період часу 2013-2014 років, під час перевірки, зокрема, необхідно з`ясувати повноту сплати податків Представництва за вказаний період, провести зустрічні податкові перевірки по підприємствах ланцюга, з якими співпрацювало Представництво.
30 червня 2015 року керівником податкового органу згідно з пунктом 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки, прийняті податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 0001182201/10157 збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 982515 грн за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 5458419,23 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 491257,50 грн без визначення правової підстави їх застосування.
Податковим повідомленням-рішенням №0001192201/10159 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2333465,00 грн за порушення пункту 192.1 статті 192, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту, в результаті чого завищено від`ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 декларації) станом на 31 грудня 2014 року на 2333465,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірним питанням у цій справі є реальність ведення господарських операцій між Представництвом та ТОВ "ХоСаРо", ТОВ ВКП "ІнтерТрансСтрой", ТОВ "Брокбудкепітал", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Монолитфорт", ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал", ТОВ "Торенія", за результатами яких позивачем визначено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.
Верховний Суд у постанові від 18 червня 2018 року, скасовуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року, направляючи справу №813/3576/15 на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду зазначив, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.
Верховним Судом зазначено, що неправильність висновків судів у справі №813/3576/15 полягає у неповному і невсебічному з`ясуванні обставин у справі про фіктивне підприємництво стосовно суб`єктів підприємницької діяльності - ТОВ "Торенія" та ТОВ "Будресурс-К", які відображені позивачем (покупцем) у бухгалтерському та податковому обліках як постачальники товарів/послуг.