ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 204/7396/16-а(2-а/204/16/17)
адміністративне провадження № К/9901/44086/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2017 року (головуючий суддя Дубіжанська Т.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Чумака С.Ю., суддів: Шальєвої В.А., Юрко І.В.) у справі № 804/2486/16 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Влистопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради щодо неповернення ОСОБА_1 одного примірника декларації про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, поданої 13.07.2016 з відповідною відміткою про реєстрацію;
- зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради повернути ОСОБА_1 один примірник декларації про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, поданої 13.07.2016 з відповідною відміткою про реєстрацію.
В обґрунтування позову зазначала, що внаслідок зловживання відповідачем своїми повноваженнями, які суперечать приписам Закону, право Позивача на початок будівництва власної оселі порушені, хоча остання вчинила всі необхідні дії, щодо заповнення документів на направлення їх до відповідного державного органу.
У зв`язку з тим, що вона не може примусити відповідача надати їй примірник декларації із відповідною відміткою про реєстрацію, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2017 року, залишеною буз змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
При постановленні оскаржуваних рішень суди виходили з того, що Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради не уповноважений здійснювати реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт, а тому Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради є не належним відповідачем у даній справу.
Не погодившись з вказаними судовими рішення позивачка подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачем зазначено, що судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 відкрито касаційне провадження.
Від відповідача відзив не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійгла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 06.07.2016 ОСОБА_1 направила до відповідача декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана декларація адресована Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, проте отримана відповідачем 13.07.2016, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
Оскільки, у встановлений законодавством строк позивачка не отримала рішення відповідача, прийнятого за результатами розгляду її декларації, вона 02.08.2016 та, в подальшому, 05.09.2016 звернулась до відповідача із заявами про повернення одного екземпляру примірника декларації з відміткою про реєстрацію.
19.08.2016 листом про повернення декларації про початок виконання будівельних робіт № ДП 092163230103 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області повідомив позивача, що за результатами розгляду її Декларації про початок виконання будівельних робіт по об`єкту "Індивідуальний (садибний) житловий будинок" за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено відсутність повноти даних у вищезазначеній декларації, що унеможливлює внесення даних щодо її реєстрації до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Аналогічний лист був направлений позивачу Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 25 серпня 2016 року.
Відповідач листом від 20.09.2016 № 2101/2.1-07/293 повідомив позивача, що декларації про початок виконання будівельних робіт від неї на його адресу надходили двічі і відповіді про повернення цих декларацій позивачу надавались саме Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивачка звернулась до суду, вважаючи, що саме відповідач повинен повернути їй один екземпляр декларації з відміткою про реєстрацію.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок №466), Законом України "Про адміністративні послуги" від 06.09.2012 № 5203-VI (далі - Закон № 5203 - VI).
Згідно частин 1, 2 статті 5 Закону України № 3038-VI програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
За змістом частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач, на виконання вимог Закону, направила відповідачу декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1
Вказану декларацію відповідачем було направлено до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.