ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №809/1185/16
адміністративне провадження №К/9901/17560/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (колегія суддів: Затолочний В.С., Каралюс В.М., Матковська З.М.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №09-14-105/184 від 25.08.2016 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 43500 грн за порушення, відповідальність за яке передбачена абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП, а саме за допуск ОСОБА_2 до роботи на посаді продавця магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " без оформлення трудового договору.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року позов задоволено повністю.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати її та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішеннях суду, не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд не врахував постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі №348/1486/16 від 22.09.2016, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 41 КУпАП за відсутності складу порушення. Також у межах розгляду справи №348/1486/16 надано оцінку тому, що між позивачем та ОСОБА_2 укладено цивільно-правову угоду, що не містить ознаки трудової.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, ОСОБА_1 як суб`єкт підприємницької діяльності, займається підприємницькою діяльністю в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 .
17.06.2016 позивачем було укладено цивільно-правовий договір з ОСОБА_2 на термін до 01.09.2016. Відповідно до цього договору, Виконавець ( ОСОБА_2 ) зобов`язується надати Замовнику (ФОП ОСОБА_1 ) послуги (виконувати роботи) в обсязі і на умовах, передбачених даним договором, а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати дані послуги (роботи). Обов`язками Виконавця за договором є: реалізація продовольчих товарів в межах магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (в тому числі алкогольних та тютюнових виробів); ведення обліку реалізації довірених їй товарів; бережне ставлення до майна та товарів.
12.08.2016 Управлінням Держпраці проведено перевірку додержання ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За наслідками перевірки складено акт №09-14-0062/399.
На підставі зазначеного акту перевірки начальником Управління Держпраці винесено постанову від 25.08.2016 №09-14-105/184 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 43500 грн за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, а саме за допуск ОСОБА_2 до роботи на посаді продавця магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " без оформлення трудового договору.
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 надавала послуги за цивільно-правовими договорами, що встановлено постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі №348/1486/16 від 22.09.2016, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 41 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт допуску ОСОБА_2 до роботи без укладення письмового трудового договору, тобто, без офіційного оформлення трудових відносин відповідно до вимог законодавства, а відтак постанова про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.
Дослідивши, в межах касаційної скарги, спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.
Колегія суддів зазначає, що з аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
Характерними ознаками трудових відносин є:
- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;