1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



13 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/8457/16

адміністративне провадження № К/9901/16646/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Кобилянського К.М., Мазур А.С., Федорчука А.Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Сорочко Є.О., Межевича М.В., Земляної Г.В. у справі № 826/8457/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати припис № С-2005/5 від 20.05.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову № А-2605/1 від 26.05.2016 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 15 300,00 грн.

У судовому засіданні суд протокольною ухвалою замінив неналежного відповідача - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані припис від 20.05.2016 №С-2005/5 та постанова від 26.05.2016 №А-2605/1, які прийняті за результатами позапланової перевірки, підлягають скасуванню. Позивач заперечує порушення ним статей 29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність", оскільки на момент проведення перевірки будівельні роботи не розпочиналися і не проводилися, а декларація, у якій були допущені окремі технічні помилки, була повернута відповідачем без реєстрації на доопрацювання.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, позов задоволено.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані позивачем припис та постанова винесені правомірно.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Позивач правом на подання відзиву не скористався.

У зв`язку з відсутністю клопотань від всіх учасників справи про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 06.04.2016 ОСОБА_1 (підрядник) та ОСОБА_2 (замовник) уклали договір №03/04-16 про виконання проектних робіт і здійснення авторського нагляду, відповідно до якого підрядник зобов`язався власними силами і засобами, за завданням і за рахунок замовника виконати проектні роботи з розробки проектної документації на будівництво "Виробничої бази з переробки алюмінієвого профілю (виробництво вікон)" за адресою: АДРЕСА_1, а також здійснювати авторський нагляд за будівництвом об`єкту.

08.04.2016 ОСОБА_1 передав, а замовник прийняв розроблену відповідно до договору проектну документацію, про що було складено акт приймання-передачі проектної документації (додаток №3 до договору від 06.04.2016 №03/04-16).

Замовник рішенням від 11.04.2016 затвердив розроблену ОСОБА_1 проектну документацію (додаток №4 до договору від 06.04.2016 №03/04-16).

15.04.2016 замовник склав та подав на реєстрацію Декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту.

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області листом від 21.04.2016 №10/10-50/2104/02 відмовив замовнику у реєстрації декларації, а також повернув декларацію без її реєстрації.

22.04.2016 замовник рішенням (додаток №5 до договору від 06.04.2016 №03/04-16) скасував затвердження проектної документації, у зв`язку з виявленими недоліками проектної документації, про що ОСОБА_1 та замовник цього ж дня склали дефектний акт (додаток №6 до договору від 06.04.2016 №03/04-16).

Актом від 22.04.2016 замовник передав ОСОБА_1 проектну документацію на доопрацювання (додаток №7 до договору від 06.04.2016 №03/04-16).

Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок департаменту Зброцький Олександр Вікторович (далі - Інспектор), у присутності ОСОБА_3, уповноваженої особи замовника, провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на об`єкті будівництва "Виробнича база з переробки алюмінієвого профілю (виробництво вікон)", за адресою: АДРЕСА_1 .

05.05.2016 за результатами перевірки Інспектор склав акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В акті перевірки від 05.05.2016 зафіксовано наступне:

- у замовника будівництва під час проведення перевірки з 27.04.2016 по 05.05.2016 відсутні: завдання на проектування, акт прийму передачі проектної документації та документ, яким було затверджено проектну документацію, технічні умови;

- проектувальником ОСОБА_1 розроблено проект з наступними техніко-економічних показниками: площа забудови 1006,93 кв.м, загальна площа 1123,09 кв.м., будівельний об`єм 7380,75 куб.м., хоча в МБУ зазначено: площа забудови 712 кв.м., загальна площа 1540 кв.м., з яких надземна частина 1 поверх 685 кв.м., 2 поверх 249 кв.м., 3 поверх 606 кв.м., будівельний об`єм 5 822 куб. м.;

- проект ОСОБА_1 розроблено в стадії (РП), що не відповідає пункту 4.6.2 ДБН А.2.2-3-2014 (додаток Е) "Склад та зміст проектної документації на будівництво", яким передбачено для об`єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: 1) проект (П); 2) робоча документація (Р), чим порушено статті 29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- у замовника будівництва ОСОБА_2 відсутнє (не розроблено) завдання на проектування та технічних умови, які є основними документам для подальшого розроблення та затвердження проектної документації на будівництва що передбачається наказом №45 Мінрегіонбуду "Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництва об`єктів", в зв`язку з чим наведено недостовірні дані в поданій декларації про початок виконання будівельних робіт від 15.04.2016 №10/10-Ф-1504/60/П, чим порушено статтю 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі акта перевірки від 05.05.2016 інспектор 20.05.2016 склав припис №С-2005/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно припису від 20.05.2016 №С-2005/5 інспектор зобов`язав позивача до 22.09.2016 усунути допущені порушення, зазначені в акті перевірки.

Також, 20.05.2016 інспектор склав протокол №1-Л-А-2005/3 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1

26.05.2016 за результатами розгляду справи про адміністративне порушення інспектор виніс постанову №А-2605/1 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 15 300,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із приписом №С-2005/5 від 20.05.2016 та постановою №А-2605/1 від 26.05.2016, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інсатнції, виходив з того, що поняття "подання декларації", як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних, включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" за порушення норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI), "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі Закон № 208/94-ВР), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.


................
Перейти до повного тексту