ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/1759/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Прокурора Київської області
на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2019 (суддя Шевчук Н. Г.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 (головуючий суддя Козир Т. П., судді Коробенко Г. П., Яковлєв М. Л.)
у справі № 911/1759/19
за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та 2) Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство"
до 1) Бориспільської районної державної адміністрації та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-парк 3000"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2, 3) ОСОБА_3, 4) ОСОБА_4, 5) ОСОБА_5, 6) ОСОБА_6, 7) ОСОБА_7, 8) ОСОБА_8, 9) ОСОБА_9, 10) ОСОБА_10, 11) ОСОБА_11, 12) Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-торгівельна група "Самшит"
про визнання недійсним розпорядження та витребування з незаконного володіння земельної ділянки
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (Позивач 1) та Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" (Позивач 2) до Бориспільської районної державної адміністрації (Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-парк 3000" (Відповідач 2) із вимогами про визнання недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 6663 від 30.10.2008 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам на території Щасливської сільської ради Бориспільського району" та витребування з незаконного володіння ТОВ "Бізнес-парк 3000" земельної ділянки площею 5,5 га за кадастровим номером 3220888000:06:001:0055 на користь держави в особі ДП "Бориспільське лісове господарство".
2. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор посилається на те, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 6663 від 30.10.2008 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам на території Щасливської сільської ради Бориспільського району" прийнято всупереч вимогам законодавства України, в результаті чого право власності на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 3220888000:06:001:0055 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-парк 3000" виникло на підставі незаконних держаних актів на право власності на земельні ділянки, що вказує на те, що до третіх осіб перейшло право власності на спірні земельні ділянки від держави протиправно, оскільки здійснення Бориспільською районною державною адміністрацією права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватись як вираження волі держави, а тому дає підстави для витребування державою її майна від добросовісного набувача.
3. В обґрунтування необхідності здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі позивачів прокурор вказує, на їх бездіяльність оскільки ними не вжито заходів для повернення земельних ділянок й відповідного позову до суду не пред`явлено.
Короткий зміст судових рішень
4. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.07.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, позовну заяву Першого заступника прокурора Київської області повернуто на підставі п.4 ч.5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
5. За висновками місцевого господарського суду прокурором не зазначено, у чому саме полягає неможливість Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства самостійно звернутись з відповідним позовом до суду. Також суд першої інстанції вказав, що Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство" за своїм статусом та організаційно-правовою формою є державним підприємством, має підстави і можливість самостійно захистити свої права шляхом подання до відповідачів відповідного позову, а відтак здійснення прокурором в суді представництва інтересів держави в особі зазначеного державного підприємства не допускається. У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про те, що у даному випадку прокурор не має процесуальної дієздатності представляти інтереси держави в особі позивачів.
6. Суди дійшли висновку, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти, а не прокурор, а також, що прокурор виконує субсидіарну роль та не може вважатись альтернативним суб`єктом звернень до суду. За висновками судів попередніх інстанцій у даній справі не має передбачених законом виключних підстав, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави і тому прокурор не підтвердив правових підстав для захисту цих інтересів та відповідно не набув процесуального статусу органу, якому законом (ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру") надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (спеціальної процесуальної правоздатності).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Прокурор подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 911/1759/19, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
8. Скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано, зокрема, норми статті 131-1 Конституції України, статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з чим суди дійшли помилкових висновків щодо повернення позовної заяви.
9. Прокурор зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що саме неналежна усвідомлена пасивна поведінка Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, яка виражається у невиконанні обов`язку вжиття всіх передбачених законодавством заходів для усунення порушень інтересів держави та бездіяльність Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство", як органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зобов`язує прокурора вживати заходи представницького характеру, щоб інтереси держави не залишились незахищеними.
10. Також прокурор не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно неможливості пред`явлення позову в інтересах держави в особі Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство", оскільки останнє засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, входить до сфери управління Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і є постійним користувачем земельної ділянки, за рахунок якої відбулось протиправне відведення спірної у справі земельної ділянки у приватну власність.
11. Прокурор також зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано, що прокуратурою у порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" направлено позивачам лист про пред`явлення відповідного позову.
Позиція інших учасників справи
12. Учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
13. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).
14. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
15. Оскільки касаційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до положень ГПК України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.
Щодо суті касаційної скарги
16. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
17. Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
18. Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
19. Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
20. Одночасно згідно з положеннями частин 3 - 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.