ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 918/338/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
Офісу Генерального Прокурора: Бересток Б. П.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019
у складі колегії суддів: Демидюк О. О. - головуючої, Савченка Г. І., Юрчука М. І.
у справі за позовом Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради Рівненської області
до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
про повернення нерухомого майна
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У травні 2019 року заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") в якій просив зобов`язати ПАТ "Укртелеком" повернути Деражненській сільській раді Костопільського району Рівненської області нерухоме майно, а саме частину будівлі - приміщення загальною площею 26,55 кв. м, розташованої по вул. Кондратюка, 33 в селі Бичаль Костопільського району Рівненської області, шляхом підписання акту прийому - передачі.
2. Мотивуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що договір оренди спірного комунального майна № 32-620/3 від 01.07.2015 укладений строком на 3 роки 5 місяців, проте нотаріально не посвідчений, а також не здійснено державну реєстрацію права користування (оренди) нерухомим майном, набутого на підставі цього договору, відтак прокурор вважає його не вчиненим (не укладеним), а тому, орендар зобов`язаний повернути безпідставно набуте майно власнику (орендодавцю) - територіальній громаді с. Бичаль в особі Деражненської сільської ради Рівненської області.
3. В обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі Деражненської сільської ради Рівненської області прокурор зазначив, що орган місцевого самоврядування не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, позаяк знаючи, що користування ПАТ "Укртелеком" комунальним майном без достатньої правової підстави є прямим порушенням інтересів держави у сфері використання комунального майна та маючи повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади, в тому числі в судовому порядку, сільська рада до суду з відповідним позовом не звернулася.
4. Правовою підставою позову прокурор визначив приписи статей 5, 19, 1311, 143 Конституції України, статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 181 Закону України "Про місцеве самоврядування", статей 210, 220, 793, 794, 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна".
5. До позовної заяви додано примірник листа Здолбунівської місцевої прокуратури від 11.05.2019, адресованого сільському голові Деражненської сільської ради, яким повідомлено про виявлені прокуратурою порушення законодавства під час укладення договору оренди спірного майна та про намір подання прокурором позову для повернення цього майна у володіння територіальної громади.
Рух справи у судах попередніх інстанцій
6. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
7. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.07.2019 клопотання ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" про визнання справи малозначною відхилено. Клопотання ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" про залишення позовної заяви заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради Рівненської області про повернення Деражненській сільській раді Костопільського району Рівненської області нерухомого майна без розгляду задоволено. Позов заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради Рівненської області до ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" про повернення Деражненській сільській раді Костопільського району Рівненської області нерухомого майна залишено без розгляду.
8. Суд першої інстанції виходив з того, що вказані прокурором обставини пасивної поведінки Деражненській сільській раді Костопільського району Рівненської області, без відповідних підтверджуючих доказів (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо) не дають підстав для висновку про невиконання чи неналежне виконання селищною радою своїх функцій відносно захисту інтересів держави, відтак дійшов висновку про недоведення прокурором підстав для звернення з даним позовом в інтересах держави, в особі позивача, оскільки їх наявність визначається сукупністю наявності інтересів держави з обґрунтованими (документально підтвердженими) представницькими функціями.
9. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, заступник прокурора Рівненської області оскаржив її у апеляційному порядку, посилаючись на достатність наведених у позові обставин і доказів, що засвідчують бездіяльність сільської ради, яка, за наявності даних про порушення інтересів держави та повноважень щодо здійснення захисту таких інтересів, з відповідним позовом до суду не звернулася.
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду
10. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задоволено. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.07.2019 скасовано. Справу № 918/338/19 направлено до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.
11. Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції вказав, що у даному випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (місцевої громади) і відповідача, надходженні до місцевого бюджету значної суми коштів за умовами договору, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
12. Сам факт незвернення Деражненської сільської ради до суду з таким позовом, що відповідав би вимогам процесуального законодавства та відповідно мав захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить, що цей орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення спірного майна, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян членів територіальної громади Деражненської сільської ради та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
13. Відтак, суд дійшов висновку, що у даній справі звернення прокурора з позовом до суду зумовлене об`єктивною причиною, а саме нездійсненням захисту інтересів держави уповноваженим органом, отже підстави представництва інтересів держави у цій справі прокурором доведено.
14. До того ж суд апеляційної інстанції вказав, що у даному випадку заступником прокурора Рівненської області дотримано процедуру, передбачену частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки перед зверненням прокурор повідомив Деражненську сільську раду листом від 11.05.2019 № 35/4-716 вих-19 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом подачі відповідного позову до суду.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
15. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 ПАТ "Укртелеком" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову прокурора без розгляду.
Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав
16. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
17. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).
18. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).
19. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
20. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
21. Отже, учасник справи, який не є скаржником, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).
22. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
23. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 918/338/19 за касаційною скаргою ПАТ "Укртелеком" та зупинено його до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.
24. Ухвалою Верховного Суду поновлено провадження у справі № 918/338/19 за касаційною скаргою ПАТ "Укртелеком", призначено її до розгляду та надано учасникам справи строк до 17.08.2020 для подання відзиву на касаційну скаргу.
25. Ухвали суду касаційної інстанції у справі № 918/844/19 надіслані на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
26. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
27. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
28. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
29. З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема і права на подання відзиву на касаційну скаргу.
30. На час розгляду касаційної скарги відзиви на неї від інших учасників справи, окрім прокурора, до Верховного Суду не надійшли.
31. 30.09.2020 у судове засідання з`явився прокурор та надав пояснення у справі. Інші учасники справи право на участь у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції відповідно до статті 197 ГПК України, не реалізували. Клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи призначеного на 30.09.2020 від учасників справи не надходило.
32. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
33. Крім того суд акцентує увагу на тому, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".
34. На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
35. Таким чином, учасники справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
36. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
37. Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
38. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
39. Із наявних матеріалів справи вбачається, що учасники справи, які не забезпечили своєї явки в судове засідання, не повідомляли про їх намір взяти участь у судовому засіданні, не зазначили причин, з урахуванням обставин послаблення протиепідемічних заходів, які безпосередньо перешкоджають їх участі в судовому засіданні безпосередньо або через представників, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.
40. У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
41. У даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному на 30.09.2020 обов`язковою не визнавалась.
42. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти представників учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ПАТ "Укртелеком")
43. В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права та безпідставність висновку про підтвердження прокурором підстав представництва, стверджуючи, зокрема таке:
- всупереч положень статті 1311 Конституції України прокурор у даній справі захищав не інтереси держави, а - територіальної громади, що не є тотожними, до того ж позов у даній справі подано посадовою особою прокуратури, а не прокуратурою, як державним органом, який згідно з положеннями вказаної статті Конституції України наділений правом представляти інтереси держави у суді;
- прокурором не додано до позову, у матеріалах справи відсутні та в оскаржуваній постанові не наведено будь-яких доказів того, що Деражненська сільська рада була наділена повноваженнями щодо розпорядження спірним майном та щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах;
- всупереч положень статей 254, 255 ГПК України щодо кола осіб, наділених правом на апеляційне оскарження ухвал місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області, який не є учасником даної справи, позаяк позов подано заступником керівника Здолбунівської місцевої прокуратури;
- висновок суду апеляційної інстанції про дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є помилковим та необґрунтованим.
44. В якості нормативно-правового обґрунтування касатор посилається на статті 129, 1311 Конституції України, статті 53,162, 236, 254, 255, 258, 260 ГПК України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури)
45. Прокурор просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, стверджуючи, що апеляційний суд правильно оцінив обставини справи і доводи сторін щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у цій справі, а твердження скаржника про невиконання прокуратурою передбаченого статтею 23 Закону "Про прокуратуру" обов`язку щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення суб`єкта владних повноважень - Деражененської сільської ради про намір звернутися до суду із даним позовом не відповідає фактичним обставинам справи.
46. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
47. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень ГПК України внесені зміни.
48. Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
49. Оскільки ПАТ "Укртелеком" з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 № 918/338/19 звернулося до Верховного Суду 28.11.2019, тобто до набрання чинності Законом від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд цієї скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції, чинній до 08.02.2020.
50. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
51. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
52. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
53. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
54. Предметом судового розгляду є поданий прокурором позов в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради Рівненської області про повернення позивачу нерухомого майна, переданого в оренду ПАТ "Укртелеком".
55. У оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належне і достатнє обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування та зауважив про дотримання прокурором вимоги спеціального закону щодо попереднього, до звернення до суду з відповідним позовом, повідомлення позивача про такий намір прокурора.
56. Проте у касаційній скарзі ПАТ "Укртелеком" не погоджується з таким висновком апеляційного суду, заперечуючи повноваження прокурора на звернення із таким позовом, а також стверджуючи про відсутність інтересів держави у спірних правовідносинах, неналежне обґрунтування прокурором підстав представництва та недотримання ним процедури, передбаченої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
57. Отже, враховуючи зміст правовідносин, що склалися між учасниками справи, висновки судів попередніх інстанцій та доводи касаційної скарги, необхідним є з`ясування питання повноти і всебічності дослідження та оцінки судами попередніх інстанцій підстав представництва прокурором інтересів держави у цій справі та дотримання ним вимог частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
58 Надаючи оцінку доводам скаржника наведеним у пункті 47 цієї постанови, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи зважає на таке.
Щодо звернення прокурора з позовом в інтересах держави
59. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
60. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
61. Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).
62. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 1311, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.