ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Ситнік О. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б. на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20)
за позовом Фермерського господарства «Колос» (далі - позивач, ФГ «Колос», фермерське господарство) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастр), Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - ГТУ юстиції) про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності
за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03 грудня 2019 року
У січні 2019 року ФГ «Колос» звернулося до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру та ГТУ юстиції про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності, а саме:
- на земельну ділянку за межами населених пунктів Виноградівської міської ради, контур № 222 , кадастровий номер 2121210100:06:001:0003, площею 19,4942 га землі сільськогосподарського призначення, номер запису про право власності: 8719775, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 573791821212, дата реєстрації - 10 лютого 2015 року, індексний номер 19322281 від 13 лютого 2015 року;
- на земельну ділянку за межами населених пунктів Дротинської сільської ради, контур №123, кадастровий номер 2121282100:03:001:0014, площею 14,6939 га землі сільськогосподарського призначення, номер запису про право власності 8733422, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574731221212, дата реєстрації - 13 лютого 2015 року, індексний номер 19348867 від 14 лютого 2015 року;
- на земельну ділянку за межами населених пунктів Дротинської сільської ради, контур №123, кадастровий номер 2121282100:03:001:0010, площею 4,8951 га землі сільськогосподарського призначення, номер запису про право власності 8733205, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574715321212, дата реєстрації - 13 лютого 2015 року, індексний номер 19348430 від 14 лютого 2015 року.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням державних реєстраторів ГТУ юстиції та діями ГУ Держгеокадастру порушено законні права, та інтереси
ФГ «Колос» як правонаступника Колективного сільськогосподарського підприємства «8 Березня» (далі - КСГП «8 Березня») та законного правонабувача на земельні ділянки, які перебували у власності КСГП «8 Березня» на підставі державного акта на право колективної власності на землю, виданого Виноградівською районною радою 29 листопада 1996 року, серії ІІ-ЗК № 00005 та актом приймання-передачі матеріальних цінностей та земельних ресурсів від 26 червня 2000 року згідно з рішенням зборів уповноважених КСГП «8 Березня» (протокол № 7 від 30 грудня 1998 року) передані ФГ «Колос».
06 червня 2019 року рішенням Господарського суду Закарпатської області у позові відмовлено. Суд зазначив про те, що реєстрація ФГ «Колос» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) за тим же ідентифікаційним кодом, за яким було зареєстровано КСГП «8 Березня», не може бути належним та достатнім доказом набуття в порядку правонаступництва права на спірні земельні ділянки, що були складовою частиною земель, які належали на праві колективної власності КСГП «8 Березня» відповідно до вказаного державного акта. Суд першої інстанції встановив, що позивач не оформляв у встановленому порядку право власності або користування на спірні земельні ділянки.
03 грудня 2019 року постановою Західного апеляційного господарського суду з посиланням на частину четверту статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ураховуючи висновки Верховного Суду у справі № 299/3439/16-ц, скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Суд апеляційної інстанції визнав незаконним та скасував рішення про державну реєстрацію права власності та записи про державну реєстрацію права власності за ГУ Держгеокадастру на земельні ділянки, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Суд апеляційної інстанції вважав, що позивачем доведено обставини правонаступництва ФГ «Колос» від КСГП «8 Березня», а відтак і його суб`єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу щодо спірних земельних ділянок як обов`язкової передумови реалізації права на судовий захист.
01 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову, якою касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру задовольнила частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 03 грудня 2019 року скасувала. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року змінила, виклавши його мотивувальну частину у редакції своєї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року залишила в силі.
Велика Палата Верховного Суду керувалася тим, що з урахуванням положень Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», Указу Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки», на момент державної реєстрації за
ГУ Держгеокадастром. ФГ «Колос» не мав жодних прав на спірні земельні ділянки ні як власник, ні як землекористувач.
Велика Палата Верховного Суду вважала, що колективне сільськогосподарське підприємство, члени якого не є подружжям, їх батьками, дітьми, які досягли 16-річного віку, чи іншими родичами, не могло бути перетворене на селянське (фермерське) господарство. Згідно з відомостями, які містяться у витягу з ЄДР, 26 червня 2000 року проведена реєстрація нового підприємства - ФГ «Колос», а не реорганізація КСГП «8 Березня».
Велика Палата Верховного Суду вказала, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСГП «8 Березня» шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСГП «8 Березня» автоматично повинні були б стати учасниками такої юридичної особи. Перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Згідно зі Статутом ФГ «Колос» єдиним засновником останнього є ОСОБА_1 . Тобто перетворення з КСГП «8 Березня» у ФГ «Колос» не відбулося, оскільки склад засновників (учасників) КСГП «8 Березня» та ФГ «Колос» не збігається.
26 червня 2000 року проведено реєстрацію нового підприємства - ФГ «Колос», тому це фермерське господарство не набуло статусу землекористувача чи статусу власника спірних земельних ділянок КСГП «8 Березня», що є предметом спору.
Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи докази у їх сукупності, зробила висновок, що з урахуванням характеру спірних правовідносин на момент звернення позивача з позовом і на час ухвалення судових рішень у справі права позивача оскаржуваними рішеннями про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки не порушені.
З такими висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося та відповідно до статті 34 ГПК України висловлюємо окрему думку.
У цій справі постало питання, актуальне для широкого загалу, оскільки стосується визначення долі земель сільськогосподарського призначення, які були передані у колективну власність, а у подальшому, при реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств, передані правонаступникам чи кредиторам у зарахування боргу.
Позивач ФГ`Колос» звернувся з позовом як правонаступник КСГП «8 Березня» до ГУ Держгеокадастру про скасування рішення про державну реєстрацію права державної власності на земельні ділянки, які раніше були передані у колективну власність КСГП «8 Березня».
Процедура переходу права власності на земельні ділянки колективної форми власності до інших власників не передбачена у Земельному кодексі України 1990 року (далі - ЗК України 1990 року) та у Земельному кодексі України 2001 року (далі - ЗК України 2001 року).
Станом на 1996 рік регулювання земельних відносин здійснювалося відповідно до вимог ЗК України 1990 року, який утратив чинність 01 січня 2002 року.
Згідно зі статтею 3 ЗК України 1990 року власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.
Розпоряджалися землею ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передавали землі у власність або надавали у користування та вилучали їх.
Відповідно до частин першої - четвертої, восьмої статті 5 ЗК України 1990 року земля могла належати громадянам на праві колективної власності.
Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність могли бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Кожен член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Статтею 7 ЗК України 1990 року врегульовано питання щодо користування землею, зокрема воно могло бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п`яти років.
У вказаній статті також зазначені випадки, кому може бути передана земля у постійне та тимчасове користування. Так, у постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; у тимчасове користування - громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства. У випадках, передбачених законодавством України та Автономної Республіки Крим, земля може надаватися в користування іншим організаціям та особам.
Відповідно до статей 22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.
Згідно зі статтею 60 ЗК України 1990 року землі, передані колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам у колективну власність, поділялися на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.
Судами встановлено, що відповідно до державного акта на право колективної власності на землю, серія ІІ-ЗК № 000054, виданого на підставі рішення Виноградівської районної ради народних депутатів Закарпатської області від 29 серпня 1997 року «Про розпорядження, прийняті головою районної ради» (розпорядження Виноградівської районної ради народних депутатів Закарпатської області № 9 від 02 червня 1997 року «Про видачу колективному сільськогосподарському підприємству «8 Березня» державного акта на право колективної власності на землю»), затвердженого розпорядженням голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 703 від 07 листопада 1996 року «Про видачу колективному сільськогосподарському підприємству «8 Березня» державного акта на право колективної власності на землю» спірні земельні ділянки передані КСГП «8 Березня» у колективну власність. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1 та видано 29 листопада 1996 року Виноградівською районною радою народних депутатів Виноградівського району Закарпатської області. КСГП «8 Березня» у колективну власність було передано 1338,2 гектара землі в межах згідно з планом (а. с. 88 - 90, т. 1).
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»у редакції, чинній на час перетворення КСГП «8 Березня», земля може належати підприємству на праві колективної власності, право власності на землю посвідчується державним актом.
При цьому у статті 7 названого Закону перелічено об`єкти права колективної власності, якими є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.
Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.
Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
У статті 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачені права підприємства. А саме: підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності.
Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.
Право власності підприємства охороняється законом. Належне
йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим
підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних
зборів членів підприємства або зборів уповноважених.
Із системного аналізу положень статей 7, 8, 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у редакції, чинній на час видачі державного акта) та статей 5, 23 ЗК України 1990 року, пунктів 4.1, 4.2, 7.1, 7.2 Статуту КСГП «8 Березня» можна зробити висновок, що земля є об`єктом права колективної власності, а підприємство самостійно володіє, користується, розпоряджається належними йому об`єктами права власності. Право колективної власності здійснюється загальними зборами підприємства чи зборами уповноважених. Належне підприємству майно може бути передано державним кооперативним та іншим підприємствам організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.
З матеріалів справи вбачається, що право колективної власності на землю КСГП «8 Березня» посвідчено державним актом, який на час розгляду справи ніким не оскаржено і не скасовано.
30 грудня 1998 року рішенням зборів уповноважених КСГП «8 Березня», оформленим протоколом № 7, у зв`язку з реформуванням підприємства всі залишки майна та земель, які не підлягали розпаюванню та не були розпайовані, вирішено передати його правонаступнику - позивачу у справі.
Згідно з пунктами 4.1-4.3, 7.1, 7.2 Статуту КСГП «8 Березня»розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності, здійснюється за рішенням загальних зборів.
А на підставі пункту 11.1 Статуту загальні збори є вищим органом управління підприємством.
При цьому суд апеляційної інстанції у межах своїх повноважень дослідив вказані обставини, надав правову оцінку рішенню від 30 грудня 1998 року, з урахуванням того, що у пункті 11 Статуту КСГП «8 Березня» можливість приймати рішення щодо розпорядження майном як вищим органом управління колективного сільськогосподарського підприємства передбачена і зборами уповноважених членів КСГП, щодо обрання яких визначена процедура обрання та квоти.
Отже, можна дійти висновку, що частина земельної ділянки колективної власності, що належала КСГП «8 Березня» на підставі Державного акта на право колективної власності на землю ІІ-ЗК № 000054, яка залишилася після розпаювання і є предметом спору, могла бути передана у власність ФГ «Колос», а збори уповноважених членів КСГП діяли у межах своїх повноважень, передбачених як законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», так і Статутом КСГП «8 Березня».
Також Велика Палата Верховного Суду зробила висновки щодо необґрунтованості рішення зборів уповноважених КСГП «8 Березня» від 30 грудня 1998 року про зняття з реєстрації цього підприємства у всіх реєстраційних органах з метою ліквідації заборгованості останнього (пункт 5 протоколу № 7) ту зв`язку з тим, що воно є рішенням не про реорганізацію, а про припинення юридичної особи способом, який не відповідав чинному на той час законодавству та не є належним.
Положеннями частини шостої статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» у редакції, чинній на час перетворення КСГП «8 Березня», передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Аналогічні положення містилися в пункті 7 статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні» (чинного на час спірних правовідносин).
Необхідно відзначити, що сільськогосподарські підприємства мали реорганізовуватися і реформуватися з дотриманням таких вимог: добровільність членів підприємства у прийнятті рішення про реформування, час його проведення, вибір форм нових формувань, організаційно-методичних засад реструктуризації; підтримка колективних та індивідуальних інтересів усіх власників земельних і майнових паїв; врахування пропозицій членів підприємства щодо організації проведення реформування, вільний доступ їх до всіх матеріалів, пов`язаних з приватизацією і реформуванням господарств.
За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.
Правонаступництво, як правило, зазначається в установчих документах суб`єкта господарювання.
Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» ( далі - ЄДРПОУ) у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.
У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом.
В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.
Тому факт правонаступництва може бути підтверджений установчими документами, витягом з ЄДР або судовим рішенням, яким встановлені обставини щодо правонаступництва.
Відповідно до пункту 13.3 Статуту КСГП «8 Березня» підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.
Згідно з інформацією, яка міститься в ЄДР, судами було встановлено, що
ФГ «Колос» створено 26 червня 2000 року і ця інформація підтверджується витягом з ЄДР. ФГ «Колос» відповідно до даних з ЄДР є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 03747509, за яким раніше було зареєстровано КСГП «8 Березня».
Відповідно до пункту 1.1 Статуту ФГ «Колос», затвердженого його головою та зареєстрованого розпорядженням голови Виноградівської райдержадміністрації від 26 червня 2000 року № 331, господарство є самостійним господарюючим суб`єктом, який створений відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII «Про селянське (фермерське) господарство» (далі - Закон № 2009-XII) і є правонаступником КСГП «8 Березня».
Як установлено судами, у листі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, легалізації об`єднань громадян та засобів масової інформації Виноградівського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України від 01 серпня 2015 року № 09-11/583 зазначено, що 26 червня 2000 року (розпорядження № 331) було зареєстровано Фермерське господарство селянське (фермерське) господарство «Колос», яке згідно зі Статутом є правонаступником КГСП «8 Березня». Код ЄДРПОУ залишився без змін (0374509), адреса СФГ - «Колос»