П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/28/20
Провадження № 11-67заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Коваленка Анатолія Анатолійовича, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення від 22 липня 2019 року № 967дс-19, зобов`язання вчинити дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2019 року
(суддя Усенко Є. А.),
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. 24 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Коваленка А. А., Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення члена КДКП Коваленка А. А. від 22 липня 2019 року № 967дс-19 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження щодо прокурора ОСОБА_2 ;
- зобов`язати КДКП відкрити дисциплінарне провадження за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1, поданою 12 липня 2019 року, про вчинення прокурором ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру".
2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим усупереч вимогам статті 46 Закону України "Про прокуратуру" та таким, що порушує права позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою
від 28 січня 2020 року відмовила у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
4. Судове рішення мотивовано тим, що оскарженню в судовому порядку підлягають рішення КДКП, які прийнято за результатами дисциплінарного провадження і право на таке оскарження має прокурор як суб`єкт цього дисциплінарного провадження. Особи, за дисциплінарною скаргою яких КДКП приймає рішення, не є суб`єктами дисциплінарного провадження і не наділені правом на оскарження відповідних рішень, оскільки такі рішення не створюють для цих осіб жодних прав та обов`язків.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї
5. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2020 року та направити справу до цього ж суду для продовження її розгляду.
6. Скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції з приводу того, що оскаржуване рішення КДКП про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора ОСОБА_2 не порушує прав позивача, оскільки його скарга містила конкретні відомості про вчинення прокурором ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, при цьому саме прокурором ОСОБА_2 здійснюється підтримка державного обвинувачення відносно позивача у кримінальній справі.
7. Також ОСОБА_1 указує на те, що законодавство не містить обмежень відносно права особи, яка звернулася до КДКП із дисциплінарною скаргою, на оскарження рішення КДКП про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.
8. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Рух апеляційної скарги
9. Ухвалою від 20 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2020 року та витребувала із цього суду матеріали справи № 9901/28/20.
10. Ухвалою від 25 березня 2020 року цю справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
12. У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
13. Згідно із частиною третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
14. Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
16. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
17. Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС).
18. Порядок та підстави здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом України "Про прокуратуру".
19. Відповідно до статті 44 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) дисциплінарне провадження здійснюється КДКП.
20. За змістом частини першої статті 45 Закону України "Про прокуратуру" дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
21. Згідно із частиною другою цієї ж статті право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Комісія розміщує на своєму вебсайті рекомендований зразок дисциплінарної скарги.
22. Процедура розгляду дисциплінарної скарги відповідно до Закону України "Про прокуратуру" передбачає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.