Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 712/15985/17
провадження № 51-3781км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І. В.,
суддів Булейко О.Л., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника (відеоконференція) Руднічука Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Руднічука Д.В. в інтересах ОСОБА_1 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 травня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017251010007794, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ), проживає в АДРЕСА_2 ), раніше судимого, останній раз 22 лютого 2017 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Соснівський районний суд м. Черкаси вироком від 21 січня 2019 року засудив ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2017 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
Вирішив питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком, ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, 25 вересня 2017 року приблизно о 12.00 год, в районі площі 700-річчя у м. Черкаси придбав у малознайомої особи психотропну речовину "амфетамін" для подальшого збуту та зберігав її у своїй сумці, яку тримав при собі, й у період часу з 25 до 26 вересня 2017 року перевозив по місту транспортом загального користування з метою подальшого збуту з метою особистого матеріального збагачення.
У подальшому ОСОБА_1 26 вересня 2017 року, приблизно о 01.40 год, перебуваючи у ігровому приміщенні "Національна лотерея", що по вул. Хрещатик, 188, у м. Черкаси, під час спілкування з працівниками поліції, після проведення поверхневої перевірки самостійно видав працівникам поліції наявні у нього електронні ваги із залишками порошкоподібної речовини, що відповідно до висновку судової експертизи є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0.00025 г (0.25 мг), та поліетиленовий пакет із вмістом порошкоподібної речовини, яка відповідно до висновку судової експертизи містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін, масою 16,896 г, що є особливо великим розміром.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 18 травня 2020 року апеляційні скарги прокурора та захисника Руднічука Д.В. в інтересах ОСОБА_1 залишив без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2019 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Руднічук Д.В. просить скасувати оскаржувані судові рішення у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Крім цього, за змістом скарги захисник вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що фактично ОСОБА_1 о 01.42 год. 26 вересня 2017 року був затриманий працівниками поліції, оскільки змушений був знаходитись поряд з працівниками поліції, про що необхідно було скласти протокол і повідомити ОСОБА_1 його права як затриманого, що не було виконано працівниками поліції. Зазначені обставини, на думку захисту, призвели до порушення права ОСОБА_1 на захист.
Огляд місця події, за результатами якого було складено відповідний протокол від 26 вересня 2017 року, фактично був обшуком сумки ОСОБА_1, який було проведено без залучення самого засудженого та йому не надано можливості викласти свої заперечення й зауваження до складеного за результатами даної слідчої дії протоколу. Також захисник вказує, що фототаблиця до протоколу огляду місця події складена слідчим, який не брав участь у цій слідчій дії.
Крім цього, сторона захисту вказує про недоліки, які містяться в протоколі огляду місця події від 26 вересня 2017 року, а саме щодо місця, звідки було вилучено пакет з порошкоподібною речовиною. Враховуючи викладене, захисник вважає, що вказаний протокол огляду місця події від 26 вересня 2017 року та всі похідні від нього докази потрібно визнати недопустимими.
Захисник вважає, що апеляційний суд належним чином доводи його апеляційної скарги не перевірив і безпідставно залишив вирок без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
За змістом статей 433, 438 КПК України, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.