Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 369/6400/17
провадження № 61-4840св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивачі: Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та виконувача обов`язків прокурора Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2019 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.
у справі за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з вищевказаним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (далі - ДП "НДВА "Пуща-Водиця"), посилаючись на те, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 11 грудня 2014 року у справі № 2-2615/2011 частково задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора району в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДП "НДВА "Пуща-Водиця" до Софіївсько-Борщагівської сільської ради, 77 громадян про визнання недійсними та скасування рішень Софіївсько-Борщагівської сільської ради, записів про державну реєстрацію державних актів, витребування з незаконного володіння відповідачів на користь ДП "НДВА "Пуща-Водиця" земельних ділянок загальною площею 35,726 га, ринковою вартістю 71 452 000 грн.
У квітні 2017 року під час проведення роботи відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", спрямованої на виявлення підстав представництва інтересів держави в суді, місцевою прокуратурою встановлено факт повторного незаконного вибуття земельної ділянки із кадастровим номером 3222486200:03:009:0056, яку на підставі заяви ОСОБА_2 поділено на дві земельні ділянки із кадастровими номерами 3222486200:03:009:5239, площею 4,7431 га, та 3222486200:03:009:5240, площею 3,9569 га, на які 17 березня 2017 року зареєстровано право власності за ОСОБА_2 .
Надалі земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:03:009:5239 на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2017 за № 1711, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перейшла у власність останньої.
Крім цього, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:03:009:5240 на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2017 року за № 1717, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, також перейшла у власність останньої.
Враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:03:009:0056, яку рішенням Апеляційного суду Київської області від 11 грудня 2014 року витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 та, яка в подальшому на підставі її заяви поділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486200:03:009:5239 та 3222486200:03:009:5240, фактично повторно вибула з володіння держави поза волею власника, що вже встановлено судами, то наявні всі підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, для витребування земельних ділянок із кадастровими номерами 3222486200:03:009:5239 та 3222486200:03:009:5240 у ОСОБА_1 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області у постійне користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця".
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року у задоволенні позову заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ДП "НДВА "Пуща-Водиця" добровільно відмовилось від права користування спірною земельною ділянкою, відношення до земель державної власності ця земельна ділянка втратила і була зарахована до земель запасу сільської ради.
На час прийняття Софіївсько-Борщагівською сільською радою рішення від 07 липня 2010 року № 2 та рішення від 04 серпня 2010 року № 4 в Україні не проведене розмежування земель на землі державної і комунальної власності. Спірна земельна ділянка лише використовувалась ДП "НДВА "Пуща-Водиця" для вирощування кормових культур, а тому вирішувати питання щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 61,85 га, яка знаходилась у південно-західній частині села Софіївська Борщагівка, відповідно до закону мала право сільська рада.
При цьому належна ОСОБА_1 земельна ділянка мала цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а земельна ділянка, яку позивач просить витребувати, має інше цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, і право власності на неї підтверджується відповідними договорами, а тому вимоги прокурора є безпідставними, оскільки об`єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 ЦК України.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 листопада 2017 року апеляційні скарги Першого заступника прокурора Київської області та ДП "НДВА "Пуща-Водиця" відхилено, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не брала участі у розгляді цивільної справи № 2-2366/12, за результатами розгляду якої Апеляційним судом Київської області ухвалене рішення від 11 грудня 2014 року № 22-ц-780/6753/2014, на яке посилається позивач у позовній заяві. ДП "НДВА "Пуща-Водиця" добровільно відмовилось від права користування спірною земельною ділянкою, відношення до земель державної власності вона втратила і була зарахована до земель запасу сільської ради.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року касаційну скаргу Прокуратури Київської області задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 листопада 2017 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що при новому розгляді справи судам, крім усунення вищезазначених допущених порушень вимог матеріального і процесуального законодавства, необхідно звернути увагу і врахувати практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) при вирішенні судами спорів, пов`язаних із визнанням недійсним (скасуванням) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого у добросовісного набувача виникло право власності на земельну ділянку, який неодноразово встановлював порушення Україною статті 1 Першого протоколу до Конвенції, предметом безпосереднього регулювання якого є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що право власності ОСОБА_2 на час продажу відповідачу спірних земельних ділянок було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, доказів щодо неправомірності внесення державним реєстратором запису про припинення права власності держави та поновлення прав ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки позивачем суду не було надано, сам запис про проведену державну реєстрацію права власності на земельні ділянки позивачем не оспорюється.
Також місцевий суд вказав про те, що хоча у справі № 2-2615/2011 Софіївсько-Борщагівською сільською радою і порушені вимоги ЗК України щодо порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "НДВА Пуща-Водиця", яке добровільно відмовилось від такого права, та вирішено витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 8,7 га, але з урахуванням того, що у справі № 2-2615/2011 громадяни/первісні набувачі отримали земельні ділянки та правомірно сподівалися на мирне володіння своїм майном, оцінюючи співвідношення порушених інтересів держави, за захистом яких звернувся прокурор, та наслідки втручання у право на мирне володіння майном ОСОБА_1, враховуючи практику ЄСПЛ, дійшов висновку, що з метою дотримання справедливого балансу інтересів сторін у справі, яка розглядається судом відсутня легітимна мета втручання у право власності на землю ОСОБА_1 щодо витребування в останньої спірних земельних ділянок.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційні скарги ДП "НДВА Пуща-Водиця" та прокурора Київської області залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що намагання прокурора виправити допущену в минулому державним реєстратором "помилку" чи протиправність дій не повинно непропорційним чином втручатися у нове право та перекладати на відповідача усі негативні наслідки такої "помилки", оскільки задоволення позову сausa formalis (із формальних підстав) покладатиме надмірний індивідуальний тягар на ОСОБА_1, а отже, порушить справедливий баланс інтересів сторін.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
16 березня 2020 року ДП "НДВА Пуща-Водиця" подало касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
24 березня 2020 року виконувач обов`язків прокурора Київської області подав касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ДП "НДВА Пуща-Водиця" мотивована тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою як юридичний статус землекористувача ДП "НДВА Пуща-Водиця", яке є державним підприємством, так і те, що державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003658, виданий ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" 11 листопада 2002 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, що в свою чергу свідчить про належність наданої ділянки до земель державної власності, оскільки згідно з пунктом "а" статті 17 ЗК України право розпорядження землями державної власності належить виключно до повноважень місцевих державних адміністрацій.
Спірна земельна ділянка вибула з володіння держави та з постійного користування ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" поза волею власника та землекористувача, тому наявні всі підстави для її витребовування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та у постійне користування ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця".
Касаційна скарга виконувача обов`язків прокурора Київської області мотивована тим, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судів є необґрунтованими та передчасними, прийняті без врахування правових висновків, висловлених у постановах Великої Палати Верховного Суду.
Неправильне тлумачення судами позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 також призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.
Ні держава як дійсний власник спірних земель сільськогосподарського призначення, ні постійний землекористувач у 2017 році не виявили волю на їх відчуження із державної власності, оскільки згоди на вилучення земельних ділянок не надавали, рішення про припинення речового права на землю не приймали, до державних реєстраторів (нотаріусів як державних реєстраторів) про реєстрацію факту припинення права на земельні ділянки не звертались, тому саме вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння призводить до ефективного захисту прав власника у цій справі.
Дійсний обсяг цивільних прав постійного користувача ДП "НДВА Пуща-Водиця" щодо спірних земельних ділянок остаточно визначено судовими рішеннями у справі № 2-2615/2011, встановлені обставини та факти в яких мають преюдиційне значення для цього спору. З часу набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 2-2615/2011 та їх виконання шляхом державної реєстрації права власності держави, первісний власник спірних земельних ділянок ОСОБА_2 у 2017 році без достатньої правової підстави повторно зареєструвала за собою право власності на відповідну земельну ділянку, й поділивши її на дві земельні ділянки, не маючи на це повного обсягу цивільної дієздатності, 24 березня 2017 року відчужила їх ОСОБА_1, що ставить її добросовісність під сумнів.
Згідно з даними Головного управління Держгеокадастру у Київській області спірні земельні ділянки, право власності на які перейшло до ОСОБА_1, сформовані саме за рахунок ділянки з кадастровим номером 3222486200:03:009:0056 загальною площею 8,7 га шляхом поділу останньої.
Суди попередніх інстанцій поклали в основу судових рішень правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, яка ухвалена у суттєво відмінних правовідносинах, що обумовлені одночасним перебуванням тих самих земельних ділянок в якості об`єктів оренди за різними договорами, укладеними власником землі з різними орендарями.
Також суди з грубим порушенням одних з основних засад судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін - надали перевагу доводам та доказам відповідача на спірне майно, перед законними правами держави в особі уповноваженого органу та постійного землекористувача.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У травні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лукашенко Є. О. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що звертаючись до суду з позовними вимогами прокурором не було надано суду належних, допустимих, достовірних письмових доказів того, на підставі чого земельна ділянка розміром 8,7 га, кадастровий № 3222486200:03:009:0056 була поділена на 2 частини, яким, у свою чергу, присвоєно кадастрові номери та змінено цільове призначення, не було надано суду копій технічної документації землеустрою щодо двох новоутворених земельних ділянок, не надано топографо-геодезичної документації на підтвердження того чи знаходяться ці 2 земельні ділянки територіально і конфігурально в межах земельної ділянки, яка була предметом витребування у ОСОБА_2 .
Суди попередніх інстанцій, враховуючи усі принципи дійшли обґрунтованого висновку, що витребування на користь держави із володіння відповідача земельних ділянок буде непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, що становитиме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки прокурором не доведено, що таке втручання не порушить справедливого балансу інтересів.
Позивач у касаційній скарзі посилається як на одну із підстав скасування оскаржуваних судових рішень на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16, від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17, проте вказані правові позиції не можуть бути застосовані у цій справі, оскільки стосуються виключно правил суб`єктної підсудності та перебігу позовної давності.
Правові позиції, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц також не можуть застосовуватися, оскільки предметом спору у зазначеній справі є безоплатно передані земельні ділянки лісового фонду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2020 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою виконувача обов`язків прокурора Київської області та витребувано її матеріали із Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою ДП "НДВА Пуща-Водиця".
04 червня 2020 року справа № 369/6400/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з державним актом на право постійного користування, виданим 11 листопада 2002 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією, у користуванні ДП "НДВА "Пуща-Водиця" перебувала земельна ділянка загальною площею 1448,5994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
07 липня 2010 року рішенням 38-ї сесії 5-го скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області № 2 припинене право постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" земельною ділянкою площею 61,85 га.
04 серпня 2010 року рішенням 39-ї сесії 5-го скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області № 4 затверджено технічну документацію щодо припинення права постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" земельною ділянкою площею 61,85 га та віднесено її до земель запасу.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 11 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 березня 2015 року, позов заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області, 77 громадян України про визнання недійсними та скасування рішень Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області, записів про державну реєстрацію державних актів, витребування з незаконного володіння відповідачів на користь ДП "НДВА "Пуща-Водиця" земельних ділянок задоволено.
Визнано недійсними та скасовано рішення 38-ї сесії 5-го скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області від 07 липня 2010 року № 2 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП "НДВА "Пуща-Водиця"; рішення 39-ї сесії 5-го скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області від 04 серпня 2010 року № 4 "Про затвердження технічної документації щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП "НДВА "Пуща-Водиця"; рішення 39-ї сесії 5-го скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області від 04 серпня 2010 року №№ 51-76, 80-82, 86-100-102, 104-108, 110-123 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4 та іншим громадянам України для ведення особистого селянського господарства; рішення 40-ї сесії 5-го скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області від 10 вересня 2010 року №№ 11-33, 37-39, 40-58, 60-73, 80-85 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4 та іншим громадянам України для ведення особистого селянського господарства.
Визнано недійсними державні акти серії ЯЛ: № 374293 на право власності на земельну ділянку площею 0,4708 га з кадастровим номером 3222486200:03:009:0028, виданий ОСОБА_5 ; № 374288 на право власності на земельну ділянку площею 0,3928 га з кадастровим номером 3222486200:03:009:0023, виданий ОСОБА_6 ; № 374289 на право власності на земельну ділянку площею 0,3928 га з кадастровим номером 3222486200:03:009:0024, виданий ОСОБА_7 .
Витребувано з незаконного володіння відповідачів на користь ДП "НДВА "Пуща-Водиця" 7 земельних ділянок загальною площею 30,7154 га, розташованих у селі Софіївська-Борщагівка Київської області, а саме: площею: 8,7 га з кадастровим номером 3222486200:03:009:0056, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 : площею 9,5838 га з кадастровим номером 3222486200:03:001:0051, яка знаходиться у власності ОСОБА_8 ; площею 2,9899 га з кадастровим номером 3222486200:03:006:0118, яка знаходиться у власності ОСОБА_8 ; площею 8,1853 га з кадастровим номером 3222486200:03:001:0049, яка знаходиться у власності ОСОБА_8 ; площею 0,4708 га з кадастровим номером 3222486200:03:009:0028, яка знаходиться у власності ОСОБА_5 ; площею 0,3928 га з кадастровим номером 3222486200:03:009:0023, яка знаходиться у власності ОСОБА_6 ; площею 0,3928 га з кадастровим номером 3222486200:03:009:0024, яка знаходиться у власності ОСОБА_7 .
Постановою Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у задоволенні заяв ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 березня 2015 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 11 грудня 2014 року відмовлено.
Також судами встановлено, що рішення Апеляційного суду Київської області від 11 грудня 2014 року було примусово виконано головним державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції Міщенко Л. М. 25 серпня 2015 року в частині витребування земельної ділянки площею 8,7 га з кадастровим номером 3222486200:03:009:0056, яка знаходилася у власності ОСОБА_2, про що складено відповідний акт державного виконавця та передано вказану земельну ділянку у власність держави та у користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця".
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 61036339 від 09 червня 2016 року право власності на земельну ділянку площею 8,7 га, з кадастровим номером 3222486200:03:009:0056 було зареєстровано 09 червня 2016 року ОСОБА_9, державним реєстратором Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області за державою в особі Головного Управління Держгеокадастру у Київській області на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 11 грудня 2014 року у справі № 22ц/780/6753/14. Також внесено відомості щодо правокористувача вказаної земельної ділянки ДП "НДВА "Пуща-Водиця".
Разом з тим з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 10 травня 2017 року вбачається, що 21 лютого 2017 року об 14:29:14 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур О. І. на підставі наказу № 938/5 від 17 лютого 2017 року Міністерства юстиції України було скасовано державну реєстрацію права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на земельну ділянку площею 8,7 га, кадастровий номер 3222486200:03:009:0056, та скасовано всі обтяження щодо цієї земельної ділянки.
28 лютого 2017 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур О. І. власником земельної ділянки площею 8,7 га з кадастровим номером 3222486200:03:009:0056 було зареєстровано ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2, підстава виникнення права власності: державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯП №375030, виданий 10 жовтня 2010 року Управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області, право власності погашено 17 березня 2017 року, підстава поділ об`єкта нерухомого майна заява, серії та номер: 746, виданий 14 березня 2017 року Герасименко Н. М. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; відомості про погашення права власності внесено до реєстру 20 березня 2017 року, що підтверджується Інформаційною довідкою № 86684162 з Державного реєстру речових прав від 10 травня 2017 року.
24 березня 2017 року між ОСОБА_2, як продавцем від імені якої діяв ОСОБА_10, та ОСОБА_1 як покупцем було укладено два договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:03:009:5239 площею 4,7431 га, та 3222486200:03:009:5240 площею 3,9569 га, згідно з якими ОСОБА_1 придбала земельні ділянки за 640 000 грн та 533 000 грн та набула права власності на ці ділянки. Зазначені правочини укладені у письмовій формі, нотаріально посвідчені, а право власності ОСОБА_1 на вказані земельні ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто зареєстровано у встановленому законом порядку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.