Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 236/2723/18
провадження № 61-3134св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 січня 2019 року у складі судді Соломахи Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця") про стягнення заборгованості із заробітної плати, заробітної плати за час вимушеного простою, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, посилаючись на те, що з 14 вересня 2015 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах, зокрема обіймав посаду монтера колії 3-го розряду дільниці з поточного утримання колії виробничого підрозділу "Родаківська дистанція колії" структурного підрозділу "Луганська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". Наказом від 17 липня 2017 року № 1618-ос його було звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Однак в день звільнення товариство не провело з ним повного розрахунку, що є порушенням вимог статті 116 КЗпП України. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість із заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 3 764,09 грн, компенсацію за невикористану відпустку - 3 990,40 грн, заробітну плату за час вимушеного простою - 8 855,13 грн, вихідну допомогу при звільненні у зв`язку із скороченням штату працівників - 6 770,62 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку - 67 473,18 грн.
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 грудня 2018 року у складі судді Ткачова О. М. позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованість з компенсації за невикористану відпустку в розмірі 3 990,40 грн, заробітну плату за час вимушеного простою - 5 599,66 грн, вихідну допомогу при звільненні у зв`язку із скороченням штату працівників - 6 770,62 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку - 67 473,18 грн. Зобов`язано ПАТ "Укрзалізниця" утримати з цієї суми податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі. Стягнуто з ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 2 899,10 грн (без утримання з цієї суми передбачених законом податків та зборів). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що сукупність наявних в матеріалах справи доказів підтверджує факт невиконання ПАТ "Укрзалізниця", з якою позивач до 17 липня 2017 року перебував у трудових відносинах, свого обов`язку здійснити повний розрахунок в день звільнення працівника.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, у січні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 січня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 грудня 2018 року повернуто заявнику.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 938 "Деякі питання акціонерного товариства "Українська залізниця" змінено тип ПАТ "Укрзалізниця" з публічного на приватне та перейменовано його в АТ "Укрзалізниця". Таким чином, на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження в цій справі відповідач ПАТ "Укрзалізниця" внаслідок перетворення припинене, створено нову юридичну особу - АТ "Укрзалізниця". З припиненням юридичної особи представництво за довіреністю також припиняється. Проте на підтвердження повноважень на подання апеляційної скарги від імені АТ "Укрзалізниця"її підписантом ОСОБА_2 надано нотаріально посвідчену довіреність від 05 листопада 2018 року, згідно з якою його уповноважено діяти від імені ПАТ "Укрзалізниця". Враховуючи викладене, апеляційна скарга АТ "Укрзалізниця" вважається підписаною особою, яка не має права її підписувати, у зв`язку з чим підлягає поверненню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У лютому 2019 року АТ "Укрзалізниця" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 січня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що зміна найменування юридичної особи не свідчить про її перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне або з приватного на публічне також не є його перетворенням. Оскільки ПАТ "Укрзалізниця" не було припинене, то повноваження ОСОБА_2 за довіреністю від 05 листопада 2018 року також не припинилися.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Краснолиманського міського суду Донецької області.
31 липня 2019 року справа № 236/2723/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини третьої, пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги).
Згідно з частинами першою, другою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Встановлено, що рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 до ПАТ "Українська залізниця" задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованість з компенсації за невикористану відпустку в розмірі 3 990,40 грн, заробітну плату за час вимушеного простою - 5 599,66 грн, вихідну допомогу при звільненні у зв`язку із скороченням штату працівників - 6 770,62 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку - 67 473,18 грн. Зобов`язано ПАТ "Укрзалізниця" утримати з цієї суми податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі. Стягнуто з ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 2 899,10 грн (без утримання з цієї суми передбачених законом податків та зборів). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, у січні 2019 року АТ "Українська залізниця" подало апеляційну скаргу.
На підтвердження повноважень на подання апеляційної скарги від імені АТ "Укрзалізниця" її підписантом ОСОБА_2 було надано нотаріально посвідчену довіреність від 05 листопада 2018 року, згідно з якою його уповноважено діяти від імені ПАТ "Укрзалізниця".
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги АТ "Укрзалізниця", апеляційний суд керувався положеннями частини п`ятої статті 357 ЦПК України і виходив з того, що ПАТ "Укрзалізниця", яке було відповідачем в цій справі, внаслідок перетворення (зміни організаційно-правової форми) припинене, створено нову юридичну особу - АТ "Укрзалізниця". З припиненням юридичної особи представництво за довіреністю також припиняється.