Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 441/1820/12
провадження № 61-10072св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2017 року в складі судді Мельника Ю. П. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що 09 жовтня 1999 року між ними було зареєстровано шлюб, який рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2011 року розірвано. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У період шлюбу вони проживали в квартирі АДРЕСА_1, яка є особистою приватною власністю ОСОБА_2, та яку за час їх спільного життя було повністю відремонтовано та переобладнано, встановлені вікна, двері, в тому числі міжкімнатні, придбано побутову техніку та меблі.
Вважаючи, що здійснені поліпшення в квартирі та придбане майно є їх спільною сумісною власністю з відповідачем, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в розмірі половини вартості поліпшень до зазначеної квартири, здійснених ними як подружжям за період з 09 жовтня 1999 року по серпень 2010 року.
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що під час шлюбу вони придбали наступне майно: плиту газову фірми "LG", мікрохвильову піч фірми "LG", телевізор фірми "Панасонік", телевізор фірми "Самсунг", двокамерний холодильник марки "Індезіт", пральну машину фірми "Індезіт", ліжко, всього на загальну суму 22 250, 00 грн, яке є їх з ОСОБА_1 спільною сумісною власністю та яке він вивіз з квартири без її згоди, скориставшись її відсутністю.
Посилаючись на викладене, просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь половину вартості вказаного майна в розмірі 11 125, 00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Поділено майно, набуте під час шлюбу подружжям, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину вартості ремонту квартири АДРЕСА_1 в розмірі (89 420, 00 грн : 2 = 44 710,00 грн) 44 710, 00 грн та з урахуванням задоволення зустрічного позову, а саме половини вартості побутової техніки 11 125, 00 грн, всього стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33 585, 00 грн (44 710, 00 грн - 11 125, 00 грн).
Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову про поділ майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що квартира АДРЕСА_1, яка є приватною власністю ОСОБА_2, за час перебування сторін у шлюбі істотно збільшилася у своїй цінності внаслідок трудових та грошових затрат обох з подружжя, а тому грошові кошти в сумі 84 920, 00 грн, на яку збільшилась ринкова вартість цієї квартири за рахунок проведення ремонтно-будівельних робіт та перепланування, підлягають визнанню спільним сумісним майном подружжя та поділу між ними порівну.
Окрім цього, встановивши, що за час шлюбу сторони придбали побутові речі, які відповідач вивіз із спірної квартири, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року апеляційну каргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2017 року без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про поділ між сторонами грошових коштів у розмірі 89 420, 00 грн, як вартості проведення ремонтно-будівельних робіт та перепланування, за рахунок яких істотно збільшилась вартість спірної квартири, є законним та обґрунтованим і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржувалося, а тому його законність і обґрунтованість в цій частині апеляційним судом не перевірялася.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до неї про поділ спільного майна подружжя залишити без задоволення.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги той факт, що ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 проводив у той час, коли мешкав у ній, для власних потреб та комфортного проживання. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 виїхав з цієї квартири і вона зробила новий ремонт, про що є докази в матеріалах справи. Тобто, на час подання ОСОБА_1 позовної заяви та проведення у справі судово-будівельної експертизи в квартирі не було ремонтних робіт, виконаних за час перебування сторін у шлюбі.
Однак, суди наведеного не врахували, не з?ясували коли саме та хто саме проводив у квартирі ремонтні роботи, не перевірили її тверджень про те, що вартість поліпшень у квартирі не є майном у розумінні цивільного законодавства, в зв`язку з чим дійшли передчасного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2018 рокувідкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 квітня 2018 року справа № 441/1820/12 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Судувід 01 серпня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 09 жовтня 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2011 року між ними розірвано.
Під час шлюбу сторони проживали в квартирі АДРЕСА_1, яка, на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 28 липня 1999 року та договору дарування Ѕ частини квартири від 22 листопада 2001 року, є приватною власністю ОСОБА_2 .
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 24 від 11 лютого 2015 року в квартирі АДРЕСА_1 проведені наступні будівельно-ремонтні роботи: переплановано залу (кімнату об`єднано із лоджією); замінено всі вікна квартири на металопластикові; замінено вхідні двері на металеві; встановлено нові міжкімнатні двері; замінено розвідні труби до сантехнічних приладів, стояки не поміняні; встановлено лічильники на воду; встановлено нову ванну, унітаз; установлена одна алюмінієва батарея; зрівняно підлогу та стіни в усіх приміщеннях квартири; поклеєні шпалери в усіх кімнатах; установлена плитка у ванній кімнаті, туалеті та кухні (робоча стіна); змінено лінолеум та укладено килимове покриття; установлена підвісна стеля у всіх кімнатах; установлена нова кухня.
За рахунок проведення ремонтно-будівельних робіт та перепланування ринкова вартість квартири збільшилась на суму 89 420, 00 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.