Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 521/13728/18
провадження № 61-4779св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка звернулася з касаційною скаргою, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати йоготаким, що втративправо користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 20 квітня 1984 року на підставі рішення виконкому Іллічівської райради народних депутатів № 259 їй було видане розпорядження № 199 про відкриття особистого рахунку з правом укладення договору найму житлової площі, що складається з однієї кімнати в квартирі АДРЕСА_1 . З цього часу вона, її чоловік та син (відповідач) проживали та були зареєстровані в цій квартирі.
Зазначала, що з 2003 року відповідач у квартирі не проживає, жодної допомоги на утримання квартири не надає і їй доводиться самостійно сплачувати за нього витрати на житлово-комунальні послуги та квартплату, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції виходив з того, що факт непроживання відповідача в квартирі підтверджений належними доказами, а тому він є таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням.
Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням, ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 15 серпня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2018 року скасовано і закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Допущено поворот виконання заочного рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2018 року та поновлено реєстрацію ОСОБА_2 за місцем постійного проживання в квартирі АДРЕСА_1 .
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач померла, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України та частини першої статті 377 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2020 року особа, яка не брала участі в справі, - ОСОБА_3, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права в подібних правовідносинах, просила скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд, установивши, що позивач померла, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва, в порушення вимог статті 377 ЦПК України не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі.
Разом з тим зазначає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції порушує її права, оскільки передбачає поновлення реєстрації місця проживання відповідача в квартирі, яка з 24 вересня 2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину належить їй на праві власності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
22 червня 2020 року справу № 521/13728/18 передано до Верховного Суду.
ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права