ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 263/15875/17
провадження № 51-2776 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Мудрик О.М. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника Мудрик Олени Миколаївни та засудженого на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 жовтня 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 березня 2020 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 жовтня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 березня 2020 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим призначеним покаранням менш суворого покарання, призначеного вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 липня 2019 року, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 10 жовтня 2017 року приблизно о 22.30, перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння біля будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на вбивство, в ході сварки, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин наніс ОСОБА_2 заздалегідь пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень горлечком скляної пляшки із загостреними краями один удар в шию, спричинивши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, від яких останній помер.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Мудрик О.М., не погоджуючись із судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано неправильно через відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого, суди першої та апеляційної інстанцій не дали належної оцінки зібраним доказам у справі та в основу висновків про винуватість її підзахисного поклали суперечливий висновок експерта.
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує доводами, аналогічними до доводів захисника, водночас просить урахувати те, що він заподіяв ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень через необережність. Також вказує на невідповідність обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Позиція учасників судового провадження
Захисник підтримала подані нею та засудженим касаційні скарги, просила їх задовольнити, скасувати оскаржувані рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор заперечив проти касаційних скарг, просив залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушують питання захисник і засуджений, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У поданій касаційній скарзі захисник Мудрик О.М. і засуджений порушують питання щодо безпідставного засудження ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Проте зазначені доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального і кримінального процесуального законів з огляду на таке.
Так, умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
За матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_1 розбив пляшку з-під пива, яку тримав у руці, зробивши таким чином "розочку", за допомогою якої з невеликої відстані здійснив удар у життєво важливий орган - шию ОСОБА_2 . Після чого пішов вжити спиртні напої, а потім знову повернувся на місце вчиненого.
За змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.