Постанова
іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 369/5900/18
провадження № 51-5376км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Вус С. М., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Костюка О. С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Басараб Н. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Басараб Наталії Володимирівни на вирок Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні № 12017110200007246щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чіта Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 100 000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 19 листопада 2017 року близько 14:41, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2, під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_2, умисно завдав йому одного удару в ліву частину грудної клітки предметом, схожим на ніж, чим спричинив йому згідно з висновку судово-медичної експертизи від 15 січня 2018 року № 247/Д тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудей зліва з ушкодженням верхньої частки лівої легені, гемопневмотораксом, підшкірною емфіземою зліва з розвитком геморагічного шоку, яке належить до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Київський апеляційний суд вироком від 23 жовтня 2019 року скасував вирок місцевого суду (в частині призначення покарання ОСОБА_1 ) та призначив йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років, у решті вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За змістом касаційної скарги захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Басараб Н. В., не оспорюючи доведеності винуватості засудженого та правильності кваліфікації його дій, покликається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить змінити вирок апеляційного суду щодо засудженого, призначивши йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК. Свої вимоги захисник мотивує тим, що апеляційний суд, ухвалюючи свій вирок та призначаючи ОСОБА_1 покарання без застосування ст. 75 КК, не врахував: неправомірної поведінки потерпілого; особи засудженого, який раніше не судимий, одружений, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, щиро розкаявся у вчиненому злочині та визнав свою вину; відсутності обставин, які обтяжують покарання. Стверджує, що призначаючи засудженому реальне покарання, апеляційний суд безпідставно погіршив становище засудженого, не застосувавши до останнього положення ч. 5 ст. 72 КК Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення" від 18 травня 2017 року № 2046-VIII (далі - Закон № 2046-VIII), оскільки він перебував під вартою з 12 березня по 30 травня 2018 року.
Позиції інших учасників судового провадження
У поданому запереченні на касаційну скаргу захисника Басараб Н. В. представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Скрипка М. В. вважає доводи сторони захисту необґрунтованими, оскільки, на його думку, призначене засудженому покарання відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_1, тому підстав для застосування щодо останнього положень ст. 75 КК не вбачає.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 і його захисник Басараб Н. В. підтримали касаційну скаргу, прокурорКостюк О. С. заперечив проти її задоволення, просив вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, кваліфікації його дій, розміру цивільного позову в касаційному порядку не оскаржено. Під час розгляду доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції.
За змістом касаційної скарги незаконність вироку суду апеляційної інстанції захисник Басараб Н. В. вбачає у неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості.
Згідно з ч. 1 ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється за правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст.407 та ч. 1 ст. 421 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок, зокрема з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (частини 1 і 2ст. 409 КПК), а також у разі необхідності застосування більш суворого покарання (п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК).
Вирок суду апеляційної інстанції згідно із ч. 2 ст. 420 КПК повинен відповідати загальним вимогам до вироків.
Положеннями ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у значенні ст. 414 КПК означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.