Постанова
іменем України
7 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 317/1992/18
провадження № 51-2013км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Подоляка М.С.,
захисника
в режимі відеоконференції Шутака Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шутака Ю.В. на вирок Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000138, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого там само, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень
і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК, - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання щодо речових доказів, судових витрат та арешту майна у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 29 квітня
2018 року приблизно о 03:00, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, зупинив автомобіль ВАЗ 2109 (р.н.з. НОМЕР_1 ), на передньому пасажирському сидінні якого сиділа ОСОБА_2, задньою частиною в напрямку штучного озера поблизу дачного кооперативу "Джерело", розташованого на території Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, і всупереч вимогам
пп. "а" п. 2.9, п. 10.1, п. 10.9 Правил дорожнього руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, та не звернувшись за допомогою до інших осіб, розпочав рух заднім ходом,
у результаті чого автомобіль з`їхав в озеро та перекинувся.
У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль потонув в озері, пасажирка ОСОБА_2 не змогла з нього вибратися та загинула на місці події. Відповідно до висновків судової медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_2 стало утоплення у воді, що призвело до розвитку механічної асфіксії.
У прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення ОСОБА_1
пп. "а" п. 2.9, п. 10.1, п. 10.9 Правил дорожнього руху.
25 березня 2020 року Запорізький апеляційний суд зазначений вирок місцевого суду
у частині призначеного покарання скасував і ухвалив новий вирок, яким ОСОБА_1 призначив покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. В іншій частині вирок залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат
Шутак Ю.В., кожен окремо, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просять змінити вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 і застосувати до нього ст. 75 КК.
Аргументуючи свою позицію, посилаються на надмірну суворість та несправедливість призначеного засудженому покарання. За твердженням захисника, апеляційний суд усупереч вимогам закону не врахував даних про особу ОСОБА_1, його щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, наявності на утриманні матері похилого віку, яка потребує постійної допомоги, інших пом`якшуючих покарання обставин, унаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про необхідність його ізоляції від суспільства. Крім того, захисник вважає, що в умовах карантину застосування ст. 75 КК при призначенні покарання ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шутака Ю.В. та просив вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвоката Шутак Ю.В. підтримав доводи касаційних скарг та просив їх задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.