| |
|
|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 404/1248/19
провадження № 51-4043км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Вус С.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Подоляка М.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 1 червня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120020008339.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
Кіровський районний суд м. Кіровограда ухвалою від 25 травня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), та його захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою і продовжив строк тримання його під вартою до 25 липня 2020 року включно.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 1 червня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вказану ухвалу суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вважає, що ухвала суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою підлягає оскарженню в апеляційному порядку, натомість суд апеляційної інстанції не дотримався вимог п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України,
статей 7, 9, 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 щодо практики застосування положень ч. 2 ст. 392 КПК в частині права апеляційного оскарження судових рішень про продовження строку тримання під вартою
і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, обмеживши таким чином права та свободи людини і порушивши право на захист.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав вимоги, наведені в касаційній скарзі.
Прокурор підтримав вимоги касаційної скарги.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Частиною 1 ст. 7 КПК передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.