Постанова
Іменем України
09 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 686/15228/18
провадження № 61-2063св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрпошта",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2018 року у складі судді Карплюка О. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" (далі - ПАТ "Укрпошта") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 17 червня 2016 року між Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" (далі - УДППЗ "Укрпошта"), правонаступником якого є ПАТ "Укрпошта", та директором Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_1 укладено договір безвідсоткової довгострокової позики № 04-208, відповідно до умов якого відповідачу надано позику в розмірі 2 000 000 грн строком до 17 червня 2031 року для придбання житла.
04 серпня 2016 року між УДППЗ "Укрпошта" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, предметом якого є належні іпотекодавцю майнові права на квартиру (будівельний номер АДРЕСА_1 .
Відповідно до умов іпотечного договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов договору позики.
10 жовтня 2016 року ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Згідно з пунктом 5.5 договору позики від 17 червня 2016 року розірвання трудового договору між позичальником та позикодавцем є підставою для дострокового припинення договору позики.
Зобов`язання за договором позики ОСОБА_1 у повному обсязі не виконані, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 06 листопада 2017 року становить 745 459,82 грн та складається із 447 515,17 грн - пеня, 247 022,65 грн - інфляційні втрати, 50 922 грн - 3% річних за несвоєчасне повернення позики.
Враховуючи викладене, ПАТ "Укрпошта" просило суд в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 17 червня 2016 року № 04-208 у розмірі 745 459,82 грн звернути стягнення на майнові права на квартиру АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав
від 24 червня 2016 року № 38-М-37-3, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Будівельний Альянс Інвест", шляхом продажу вказаної квартири на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та вирішити питання про судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року, у задоволенні позову ПАТ "Укрпошта" відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що в судовому порядку встановлено відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Укрпошта" за договором позики, укладеним між ними 17 червня 2016 року.
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року у справі № 127/16118/17 відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Укрпошта" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, оскільки відповідач сплачував кошти у встановленому договором порядку повернення позики та у встановлений договором строк шляхом утримання позивачем коштів із заробітної плати ОСОБА_1, а після його звільнення - шляхом внесення грошових коштів на рахунок позивача, після чого відповідач скористався своїм правом на дострокове повернення коштів та сплатив суму заборгованості у повному обсязі.
Відповідно до вимог частин четвертої та п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, АТ "Укрпошта" просило суд скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що унаслідок неналежної оцінки зібраних у справі доказів суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про відсутність у ОСОБА_1 заборгованості перед АТ "Укрпошта" за договором позики від 17 червня 2016 року № 04-208.
Відповідач порушив умови пункту 3.2 статті 3 договору позики в частині використання позики за цільовим призначенням. Порушивши умови пунктів 1.5 та 2.4.14 договору іпотеки, відповідач не надав позивачу правовстановлюючі документи на квартиру, не передав квартиру в іпотеку.
Висновок апеляційного суду про те, що строк виконання вимоги про усунення порушень за договором позики та договором іпотеки є таким, що не настав, суперечить фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 686/15228/18 із суду першої інстанції.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подавав.
Фактичні обставини, встановлені судами
17 червня 2016 року між УДППЗ "Укрпошта" (позикодавець), правонаступником якого є ПАТ "Укрпошта", та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір безвідсоткової довгострокової позики № 04-208, відповідно до якого ОСОБА_1 надано позику в розмірі 2 000 000 грн строком до 17 червня 2031 року для придбання житла (а. с. 27-37).
Згідно з пунктом 3.2 договору позики позичальник зобов`язаний використати позику виключно за цільовим призначенням і повернути її у строк та порядку, визначеному цим договором.
Використання позики не за цільовим призначенням не допускається і є підставою для дострокового припинення цього договору (пункт 3.5).
Ненадання позикодавцю документів, передбачених пунктом 3.3 цього договору, у встановлений строк є підставою для дострокового припинення цього договору (пункт 3.6).
За змістом пункту 7.4 договору позики, в разі появи підстав, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, для дострокового припинення цього договору, позикодавець має право звернутися до позичальника з вимогою щодо термінового і повного повернення залишку позики.
Згідно з пунктом 7.2 договору позики, в разі пред`явлення позикодавцем позичальнику вимоги згідно з пунктом 7.1 цього договору, позичальник зобов`язаний повернути весь залишок позики позикодавцю в строк, вказаний у вимозі, але в будь-якому випадку не пізніше двох тижнів з моменту отримання цієї вимоги.
На забезпечення виконання зобов`язань за договором позики 04 серпня 2016 року між УДППЗ "Укрпошта" та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого предметом іпотеки є майнові права на квартиру (будівельний номер АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 24 червня 2016 року №38-М-37-3, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Будівельний Альянс Інвест" (а. с. 38-43).
Пунктом 1.6 іпотечного договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень договору позики та/або невиконання або неналежного виконання відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.
Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцятиденного строку письмова вимога іпотекодержателя до іпотекодавця про усунення порушених зобов`язань за договором позики та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишена без задоволення (пункт 2.1.14 іпотечного договору).
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року у справі № 127/16118/17 відмовлено в задоволенні позову ПАТ "Укрпошта" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 17 червня 2016 року № 04-208 за безпідставністю (а. с. 83-85).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.