Постанова
Іменем України
08 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 204/235/19
провадження № 61-11225св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
третя особа - Орган опіки та піклування Чечелівської районної у м. Дніпрі ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2020 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки та піклування Чечелівської районної у м. Дніпрі ради, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та вселення.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2018 року у справі № 204/1596/18 було визнано за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08 листопада 2018 року вона зареєструвала право власності на зазначене нерухоме майно за № 28868914.
Позивачка вказує, що після смерті ОСОБА_6 спадкова квартира була опечатана працівниками Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, однак 25 грудня 2017 року їй зателефонували сусіди та повідомили, що в спірну квартиру вселяються невідомі особи з речами. З грудня 2017 року відповідачі проживають в спірній квартирі без законних підстав. 22 листопада 2018 року та 10 січня 2019 року вона направила відповідачам поштою попередження про необхідність звільнення спірної квартири, однак відповіді від них не одержала, квартиру вони не звільнили.
Позивачка стверджує, що неодноразово зверталася до керівництва Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та прокуратури із скаргами на те, що вона не має можливості проживати, користуватися належною їй квартирою, що порушує її законні права. Відповідачі завдають їй матеріальних збитків, оскільки користуються комунальними послугами, за які не сплачують.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд усунути їй перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1, виселити відповідачів із зазначеної квартири без надання їм іншого житлового приміщення, а також вселити її в зазначену квартиру та стягнути з відповідачів судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від ОСОБА_2, ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2020 року, у якій заявники просили суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга мотивована порушеннями апеляційним судом норм процесуального права, які є підставою для обов`язкового скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.
Заявники вказують, що апеляційний суд переглянув справу за їх відсутності, не прийнявши до уваги їхні доводи щодо поважності причин, які перешкоджали відповідачам прибути в судове засідання.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
23 вересня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.