Постанова
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 756/8954/18
провадження № 61-972св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом доПриватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (далі - ПрАТ "Рівнеазот") про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати.
Позовна заява мотивована тим, що він працював на посаді директора департаменту з управління ризиками Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот", яке в подальшому змінило назву на ПрАТ "Рівнеазот".
03 квітня 2018 року він був звільнений за власним бажанням у зв`язку
з невиконанням власником законодавства про працю на підставі статті 38 КЗпП України.
Зазначає, що у порушення вимог статті 116 КЗпП України відповідач не здійснив виплату всіх сум, належних йому при звільненні.
Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ "Рівнеазот" на його користь 100 264,01 грн - заборгованості по заробітній платі; 237 929,12 грн - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; 12 428,51 грн - компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням строків виплати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 вересня
2019 року у складі судді Луценка О. М. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "Рівнеазот" на користь ОСОБА_1 100 264,01 грн нарахованої, але не виплаченої заробітної плати без урахування податків та інших обов`язкових платежів, що стягуються з доходів громадян;
47 000,00 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів; 12 428,51 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку
з порушенням строків виплати заробітної плати без урахування податків та інших обов`язкових платежів, що стягуються з доходів громадян, а всього: 159 692,52 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач у порушення вимог статей 47 та 116 КЗпП України не провів своєчасного розрахунку
з позивачем при звільненні. Наявність на день звільнення позивача
з роботи, спору між сторонами щодо належних йому виплат дає право суду визначити розмір відшкодування позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням принципу співмірності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року
в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні змінено, збільшивши суму стягнення з 47 000,00 грн до
187 839,75 грн з наступним утриманням з цієї суми податків та обов`язкових платежів.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність спору між працівником та роботодавцем
з приводу розміру належних йому до виплати сум за трудовим договором на день звільнення, а тому вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до статті 117 КЗпП України підлягають задоволенню повністю на час ухвалення судом рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду змінити, визначити розмір суми стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції у розмірі 702 163,26 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 16 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду необґрунтована, оскільки не містить посилань на норми права, якими керувався апеляційний суд при розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення апеляційним судом.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року ПрАТ "Рівнеазот" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що цей трудовий спір є малозначним
і ПрАТ "Рівнеазот" не мало змоги звернутися із касаційною скаргою,
а з урахуванням вимог статті 376 ЦПК України колегія суддів апеляційної інстанції правомірно визначила суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 187 839,75 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працював на посаді директора департаменту управління ризиками ПАТ "Рівнеазот", яке в подальшому змінило назву на ПрАТ "Рівнеазот", 03 квітня 2018 року звільнений з цієї посади за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю на підставі статті 38 КЗпП України відповідно до наказу ПрАТ "Рівнеазот"
від 03 квітня 2018 року № 636-вк (а.с. 9).
Згідно із довідкою ПрАТ "Рівнеазот" від 04 квітня 2019 року за № 436 ОСОБА_1 належить до виплати 100 264,01 грн заробітної плати за лютий-червень 2017 року (а.с. 74).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження