Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 523/4822/17
провадження № 61-4140св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головне управління Національної поліції в Одеській області, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області,
треті особи:ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 16 січня 2020 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що внаслідок незаконних дій органів досудового слідства протягом тривалого часу йому як потерпілому було завдано значної моральної шкоди, що виразилось у незаконних рішеннях слідчих з приводу затягування досудового розслідування, відмови в порушенні кримінальної справи, закриття кримінального провадження, які неодноразово скасовувались судами.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути на відшкодування моральної шкоди з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на його користь 1 700 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2018 року у складі судді Виноградової Н. В. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового слідства, 1 700 000 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачу завдано моральну шкоду внаслідок тривалості розслідування кримінальної справи, безпідставності закриття кримінального провадження, неналежного розгляду заяви позивача, внаслідок втрати сина та неспроможності притягнути до відповідальності винну особу, відчуття безпорадності перед слідчими органами в доведенні фактів, які мають істотне значення для розслідування та встановлення реальних обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задоволено.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2018 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що статтями 1, 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено вичерпний перелік випадків, що дають право на відшкодування шкоди у розмірах та порядку, встановлених законом. Апеляційний суд виходив із недоведеності заявлених вимог, оскільки позивач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження завдання відповідачами моральної шкоди. Можливість прийняття стороною кримінального провадження процесуального рішення і подальше скасування слідчим суддею цього рішення у встановленому порядку передбачена нормами КПК України.
Оскарження у судовому порядку постанов про закриття кримінального провадження є процесуальним правом, реалізація якого заявником не має наслідком заподіяння йому у зв`язку з цим моральних страждань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, не дав належної правової оцінки доказам, доданих ним до позовної заяви. Статтями 1174, 1176 ЦК України визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цьому встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами унаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції цих органів. Апеляційним судом не надано оцінки доводам щодо завдання йому моральної шкоди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому просить залишити оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
У травні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, у якому просить залишити оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Під час досудового розслідування по кримінальному провадженні № 120140000000504 встановлено, 12 листопада 2001 року о 22 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем "Фольксваген Пасат", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Миколаївська дорога з боку просп. Добровольського в напрямку вул. Сортувальної в м. Одесі, навпроти будинку № 301 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який перетинав проїжджу частину зліва направо стосовно pyxy автомобіля, у невстановленому для переходу місці.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 одержав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до Одеської обласної клінічної лікарні, де помер.
Під час дослідчої перевірки встановлено, що автомобіль "Фольксваген Пасат", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по правій смузі pyxy, попереду нього в лівій смузі pyxy попутного напрямку рухався мікроавтобус. 3-під передньої частини вказаного мікроавтобуса, зліва направо, раптово вибіг пішохід ОСОБА_5, який знаходився в стані алкогольного сп`яніння (згідно з актом Одеського обласного наркологічного диспансеру № 5401 у крові ОСОБА_5 виявлено 3,27 % етилового спирту, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння).
11 грудня 2001 року постановою слідчого по дорожньо-транспортним пригодам слідчого управління Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області майором міліції Лобановим С. М. відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно водія ОСОБА_4 .
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 09 березня 2004 року скасована вказана вище постанова від 11 грудня 2001 року, матеріали повернуто для додаткової перевірки (т. 1, а.с. 6).
20 вересня 2004 року старшим слідчим в OBC відділу розслідування дорожньо-транспортної пригоди слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підполковником міліцїі ОСОБА_2, на підставі додатково проведених оперативно-розшукових заходів, прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі пункт 2 статті 6 KПK України (редакція 1960 року).
20 листопада 2006 року Київським районним судом м. Одеси за розглядом скарги ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, рішення слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи від 09 серпня 2004 року скасовано (т. 1, а.с. 172).
19 лютого 2007 року, 20 серпня 2009 року старшим слідчим в OBC відділу розслідування дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 прийняті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі пункту 2 статті 6 KПK України (редакція 1960 року).
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2008 року, за розглядом скарги ОСОБА_1 на відмову в порушенні кримінальної справи, рішення слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи скасовано (т. 1, а.с. 8, 9).
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2010 року, за розглядом скарги ОСОБА_1 на відмову в порушенні кримінальної справи, рішення слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи скасовано (т. 1, а.с. 10-12).
20 червня 2012 року проведення додаткової перевірки за даним фактом доручено слідчому відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод старшому лейтенанту міліції Кормішенкову С. О., яким винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі пункту 2 статті 6 KПK України (редакція 1960 року).
29 червня 2012 року прокуратурою області рішення слідчого скасовано. Однак слідчим Кормішенковим С. О. повторно винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
19 травня 2014 року відомості про вказану дорожньо-транспортну пригоду слідчим відділу розслідування дорожньо-транспортної пригоди лейтенантом міліціі Ніколовим В. М. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження від 19 травня 2014 року № 12014160000000504 за частиною другою статті 286 KK України.
У провадженні було додатково проведено оперативно-розшукові заходи, допитано свідків та призначено експертизи, а саме:
- 02 червня 2014 року - судова автотехнічна експертиза за обставинами події;
- 03 червня 2014 року - судово-медична експертиза щодо характеру, локалізації та механізму утворення;
- 09 вересня 2014 року - комплексна судово-медична та транспортно-трасологічна експертизи;
- 03 березня 2015 року - автотехнічна експертиза за обставинами події.
Кримінальне провадження 19 березня 2015 року № 12014160000000504 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 KПK України у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 286 KK України.
25 березня 2015 року вказане провадження вивчено в прокуратурі Одеської області, якою узгоджено рішення слідчого та воно повернуто без скасування.
01 квітня 2015 року вказане провадження витребувано суддею Київського районного суду м. Одеси, де 03 квітня 2015 року рішення слідчого про його закриття скасовано.
27 квітня 2015 року у провадженні призначено автотехнічну експертизу за обставинами, згідно з висновком експерта від 03 червня 2015 року № 2097 покази ОСОБА_7 про наїзд автомобіля "Фольксваген Пассат", що рухався з перевищенням швидкості на пішохода на центральній розділювальній смузі дороги технічно не спроможні, бо суперечать об`єктивній інформації з місця дорожньо-транспортної пригоди.
29 травня 2015 року винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим.
30 червня 2015 року у кримінальному провадженні № 12014160000000504 прийнято рішення про його закриття на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.
24 липня 2015 року Київським районним судом м. Одеси, за розглядом скарги ОСОБА_1 рішення слідчого про закриття кримінального провадження № 12014160000000504 скасовано.
На час розгляду справи судами триває дослідча перевірка кримінального провадження.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.