Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 537/2482/19
провадження № 61-3705св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -ОСОБА_2 ,
треті особи:ОСОБА_3 , ОСОБА_4, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області в особі Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у складі колегії суддів: Панченка О. О., Карпушина Г. Л., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області в особі Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, про скасування державної реєстрації права власності на майно.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до свідоцтва на право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства адміністрації Кременчуцької міської Ради народних депутатів від 02 липня 1993 року, квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам її сім`ї і ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію права власності на вказану квартиру проведено 11 вересня 2018 року на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 1998 року. Власником квартири вказано ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 жовтня 2018 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячим В. М., від 04 жовтня 2018 року.
Позивач вважала, що ОСОБА_2 не мала права реєструвати на себе право власності на вказану квартиру на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 1998 року, оскільки рішення винесено відносно " ОСОБА_5 ", а не "Чорномор Ирины Анатолиевны". Вказувала, що в судовому розгляді справи про визнання права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 в 1998 році вона (позивач) як співвласник квартири участі не брала. Вважає, що її право власності на 1/3 частини квартири не припинено, оскільки грошову компенсацію за належну їй частку квартири вона не отримувала.
Зазначає, що державний реєстратор не мав права реєструвати право власності на ОСОБА_2 щодо майна, яке належало ОСОБА_1, з урахуванням того, що рішення від 22 січня 1998 року прийнято щодо відповідача ОСОБА_6 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка була проведена державним реєстратором Департаменту "Центр надання адміністративних послуг у м. Кременчуці" Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Меренковою Д. О. 11 вересня 2018 року на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 1998 року у справі № 2-95/1998.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2019 року у складі судді Маханькова О. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано запис про реєстрацію речового права за ОСОБА_2 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, проведену 11 вересня 2018 року державним реєстратором Департаменту "Центр надання адміністративних послуг у м. Кременчуці" Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Меренковою Д. О. на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 1998 року у справі № 2-95/1998, номер запису про право власності - 28078666, дата реєстрації - 11 вересня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта в ДРРП - 1652059853104. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що державний реєстратор на підставі вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" повинен був відмовити у державній реєстрації прав на спірне нерухоме майно, враховуючи істотну помилку в рішенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 1998 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2019 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2019 року у справі № 537/2378/19 про заборону державному реєстратору та/або будь-яким іншим реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру права власності речових прав на нерухоме майно, а також заборону проведення будь-яких реєстраційних дій (реєстрацію, зняття з реєстрації) щодо фізичних осіб за адресою: квартира АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скасування державної реєстрації не припинить набутого ОСОБА_2 права власності, оскільки право власності на спірну квартиру в ОСОБА_2 виникло на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру не є підставою для виникнення вказаного права, а є лише підтвердженням цього права.
Саме по собі скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2, за наявності нескасованого судового рішення, не тягне за собою відновлення прав ОСОБА_1, крім того не припиняє права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, яке виникло на підставі договору дарування від 04 жовтня 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що при проведенні реєстраційних дій була наявна суперечність між зареєстрованим правом власності щодо квартири АДРЕСА_1 . Судове рішення повинно бути точним, при цьому помилки у тексі судового рішення, зумовлені арифметичним помилками або граматичними помилками, що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Державний реєстратор не мав права реєструвати право власності на ОСОБА_2 щодо майна, яке належало ОСОБА_1, з урахуванням того, що рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 1998 року прийнято щодо відповідача ОСОБА_6 . Лише виправивши описку в рішенні, таке рішення буде належним та таким, що підлягає виконанню.
Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства адміністрації Кременчуцької міської ради народних депутатів від 02 липня 1993 року, квартира АДРЕСА_1, належала на праві спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_2, та членам її сім`ї і ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 13).
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 1998 року у справі № 2-95/1998 визнано право власності за ОСОБА_2 повністю на квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію за належну їй з дитиною ОСОБА_4 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 - 8 800 грн до 31 грудня 2000 року. Стягнуто з ОСОБА_6 у дохід держави мито в сумі 353 грн. 64 коп.
На підставі вказаного рішення, 11 вересня 2018 року державним реєстратором Департаменту "Центр надання адміністративних послуг у м. Кременчуці" Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Меренковою Д. О. проведено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 15)