Постанова
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 635/3970/18
провадження № 61-5902св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Максимов Микола Ігорович, на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 лютого 2019 року у складі судді Токарєвої Н. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу.
У зазначеному будинку, крім неї та членів її сім`ї, зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 . Шлюб між сторонами розірвано 19 квітня 2013 року, та з 2013 року ОСОБА_2 у спірному будинку не проживає, його місце проживання позивачу невідоме.
Добровільно знятись з реєстрації ОСОБА_2 відмовляється.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1, який належить їй на праві власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 08 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (колишній № НОМЕР_1 ), шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Відповідач зареєстрований, але не проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1, та не веде з власником житла спільного господарства, не бере участі в оплаті комунальних послуг, не є членом сім`ї позивача, тому відповідач втратив право користування зазначеним житловим будинком.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 лютого 2019 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (колишній № НОМЕР_1 ), шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування житловим будинком, розташованим за вказаною адресою.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Оскільки шлюб між сторонами розірвано 19 квітня 2013 року, тому право відповідача користуватися чужим житлом підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Максимов М. І., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на те, що суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної у постановах Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 520/6001/15-ц (провадження № 61-47675св18).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної оцінки тому, що житловий будинок, придбаний сторонами у період шлюбу, є спільною сумісною власністю сторін, доказів того, що спірний будинок є особистою власністю позивача, надано не було. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому вона просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 лютого 1989 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб (а.с. 48).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 22 квітня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Ольховською Л. М., ОСОБА_1 купила жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого Харківським районним відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 15 серпня 1996 року, ОСОБА_1 з 27 червня 1997 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, шлюб між сторонами у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірваний 19 квітня 2013 року, про що у Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 59.
Згідно з актом депутата Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області Журавель С. С. від 11 червня 2018 року № 23 ОСОБА_2 на даний момент протягом чотирьох років не проживає за адресою: АДРЕСА_1, місце проживання ОСОБА_2 невідоме (а.с. 9).
Відповідно до відомостей від 12 червня 2018 року за вих. № 1079, наданих Безлюдівською селищною радою Харківського району Харківської області, за адресою: вул. Перемоги, будинок № 185 смт Безлюдівка, Харківський район, Харківська область (згідно з актом депутата) зареєстрований, але з 2014 року за адресою реєстрації ОСОБА_2 не проживає.