Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 182/3205/19
провадження № 61-1214св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ",
третя особа - Нікопольська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року у складі судді Багрової А. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ", третя особа - Нікопольська міська рада, про приведення самовільно зайнятої земельної ділянки в належний стан шляхом знесення споруди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ" (далі - ТОВ "ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ") та просить суд зобов`язати відповідача привести самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, у придатний для використання стан шляхом повного демонтажу, знесення та прибирання за власний рахунок споруди та обладнання автозаправного комплексу, належного відповідачу.
В обґрунтування позову зазначив, що 14 лютого 2019 року він дізнався про існування розташованої на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Нікополя, незаконної, без відповідного належного договору оренди/суборенди, з порушенням цільового призначення цієї земельної ділянки автозаправної станції під трендом "Інтер Еко" належної відповідачу - ТОВ "ІНТЕР ЕКО ТЕХНОЛОГІЯ".
Вважає, що її протиправна загально небезпечна діяльність порушує діюче законодавство та шкодить його інтересам та інтересам громади м. Нікополя. Зазначений автозаправний комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначав, що земельна ділянка під розміщення АЗС "Інет Еко" у власність або користування не надавалась, продаж земельних ділянок за цією адресою на конкурентних засадах виконавчими органами Нікопольської міської ради не здійснювався. Документація із землеустрою на вказані земельні ділянки у виконавчих органах Нікопольської міської ради відсутня. Таким чином, відповідач самовільно зайняв земельну ділянку без оформлення її права користування чи оренди та проводить там свою незаконну суспільно-небезпечну господарську діяльність.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його прав відповідачем на рівні, що може вважатись істотним з огляду на права інших осіб та бути достатнім для пред`явлення вимог про знесення вказаних в позовній заяві споруд.
Суди вказували, що позивач з огляду на зміст позовних вимог не має на меті захист безпосередньо своїх прав або інтересів та не є повноважною особою діяти від імені територіальної громади міста Нікополя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Довгаль С. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було надано належної оцінки зібраним у справі доказам щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки .
Касаційна скарга також містить посилання, що суди помилково не встановили наявність порушення його прав відповідачем.
Представник позивача вказує, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, яка належить Нікопольській міській раді, і якою ОСОБА_1, має право користування, з порушенням земельного законодавства та його прав землекористувача, завдаючи потенційну небезпеку своєю незаконною діяльністю його законним правам та інтересам на безпеку життя і здоров`я.
Вказує, що автомобільний заправний комплекс, який розміщений на земельній ділянці, про яку іде мова в цьому позові, розташований на межі з проїзною частиною вулиці та пішохідної зон вздовж всієї вулиці. Отже спірний небезпечний протиправний об`єкт знаходиться у безпосередній близькості до пішохідної зони, на земельній ділянці, які відповідач самовільно зайняв, по якій щодня проходять сотні людей та неодноразово кожен день проходить і позивач та по автомобільній дорозі, яка відноситься до категорій доріг республіканського значення і по якій щодня проїжджають тисячі автомобілів, в тому числі і автомобіль під керуванням позивача чим порушується його права та права інших людей та суспільства в цілому.
Доводом касаційної скарги є також те, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. Адже на думку представника заявника вона має велике значення не лише для позивача, а і становить великий суспільний інтерес для мешканців м. Нікополя, та осіб, які проїжджають транзитом. Жодних клопотань від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не надходило. Вказує, що судом не було взято до уваги його клопотання про проведення судового засідання з повідомленням учасників процесу, в якому позивач і хотів заявити відповідні клопотання про допит свідків, витребування доказів, призначення експертизи.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року від представника ТОВ "ІНТЕР ЕКО Технологія" - директора Репп Г. І. на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу подану ОСОБА_1 в якому представник відповідача просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Вказує, що розпоряджатися землями комунальної власності мають право виключно органи місцевого самоврядування, а тому позивач не має права вимоги.
Узагальнені доводи позиції інших учасників справи
У лютому 2020 року від Нікопольської міської ради на адресу Верховного Суду надійшла заява, в якій третя особа просить проводити розгляд справи без участі їх представника та підтримує аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 травня 2019 року встановлено, що земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 є зареєстрованими на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Нікополя, перебувають в оренді на підставі договорів у орендарів: ОСОБА_2, ТОВ "ВОСТОКГАЗ", ТОВ "МАКРО ПОІС ПЛЮС".
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 травня 2019 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ "МАКРО ПОІС ПЛЮС" будівля автозаправної станції.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 травня 2019 року встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано право власності на комплекс технічного обслуговування автомобілів на праві приватної власності за ОСОБА_2 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 травня 2019 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі за ОСОБА_3 .
Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 не є співвласником чи користувачем частини спірної земельної ділянки, не є суміжним власником чи користувачем земельних ділянок по межі земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності Нікопольської міської ради, проживає в с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
10 лютого 2020 року справа № 182/3205/19 надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (частина п`ята статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Виключно на пленарних засіданнях сільської ради відповідно до закону приймаються рішення щодо відчуження комунального майна та вирішуються питання регулювання земельних відносин (пункти 30 і 34 статті 26 вказаного Закону).
Частиною другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.