Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 642/7772/15-ц
провадження № 61-17369св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22 березня 2019 року, ухваленого в складі судді Гримайло А. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про виділ частки із спільної власності.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є власником 13/100 частин п`яти кімнатної квартири спільного заселення, за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками вказаної квартири є ОСОБА_3, якому належить 39/100 частин та ОСОБА_4, якій належить 48/100 частин.
ОСОБА_1 посилався на те, що після перепланування спірна квартира розподілена між співвласниками для покращення житлових умов усіх мешканців квартири. Наразі у загальному користуванні залишився коридор (літ. 1/5,8). Приміщення кухні (літ. 10/16,1) залишилось у спільному користуванні ОСОБА_3 та позивача. Домовленості між ним та відповідачами щодо розподілу часток у праві власності на приміщення кухні (10/16,1) немає. Позивач вважав за можливе визначити частки у праві власності на приміщення кухні (10/16,1) за ним та ОСОБА_3 рівними, по 1/2 частці за кожним. Зазначав, що частка, яку він просить йому виділити, є відокремленою, її виділ в натурі можливий. Просив суд ухвалити рішення, яким виділити долю із спільної часткової власності.
У лютому 2016 року позивач подав клопотання про заміну відповідача ОСОБА_4 належним відповідачем ОСОБА_2, яка за договором міни від 20 червня 2013 року укладеним із ОСОБА_4 зареєструвала за собою право власності на 48/100 спірної квартири.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 22 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції врахував, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи з технічної точки зору, спірну квартиру не можливо розділити між ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на три окремі ізольовані квартири.
Крім того суд вказав, що ОСОБА_1 на протязі чотирьох місяців після проведення судової будівельно-технічної експертизи не були уточнені позовні вимоги, зокрема позивач не зазначив яким чином необхідно виділити частки спірної квартири, а вимог про визначення порядку користування квартирою або про присудження йому грошової компенсації позивач не заявляв.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22 березня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позивач, звернувшись із позовом до суду про виділ долі у спільній власності не вказав у який спосіб необхідно провести такий виділ. При цьому не уточнив позовні вимоги після проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Апеляційний суд врахувавши, що справа перебувала на розгляді в суді першої інстанції із 2015 року, розгляд справи неодноразово відкладався на підставі клопотань представника позивача, а сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи, відхилив доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня
2019 року, справу повернути на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що до 22 березня 2019 року суд першої інстанції фактично не розпочав розгляд справи по суті, від відповідачів відзив на позовну заяву не надходив, питання щодо можливості врегулювання спору за участю судді не вирішувалося, клопотань про розгляд справи у його відсутність суду не подавалося. Отже вважав, що суд першої інстанцій ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального закону, а апеляційний суд вказаному оцінки не надав.
Суд апеляційної інстанції невірно оцінив фактичні обставини справи, не врахував того, що він є людиною похилого віку, має тяжкі захворювання, через які знаходився на постійному лікуванні та не міг перебувати в усіх засіданнях, що стало причиною того, що він не надав уточнену позовну заяву.
Крім того, визнаючи неявку в судове засідання 22 березня 2019 року його та його представника неповажною, суд першої інстанції не врахував, що він повідомив свого представника безпосередньо перед початком судового засідання 22 березня 2019 року, про те, що має намір дати суду особисті пояснення, однак його представник прийняв участь в іншому судовому засіданні.
Також звертає увагу, що суд першої інстанції в своєму рішенні вказав про судові засідання 11 грудня 2018 року та 12 лютого 2019 року, які на ці дні не призначались.
Вважає також помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що уточнення позовних вимог на стадії апеляційного розгляду не передбачено законом.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 642/7772/15-ц та витребувано її матеріали із Ленінського районного суду м. Харкова.
У листопаді 2019 рокусправа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що квартира
АДРЕСА_2 належить на праві спільної власності в наступних частинах ОСОБА_3 - 39/100; ОСОБА_2 - 48/100; ОСОБА_1 - 13/100.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 9024 від 07 листопада 2018 року варіанти поділу квартири
АДРЕСА_2 запропонувати не можливо. З технічної точки зору провести поділ кухні (літер 10) площею 16,1 кв. м між співвласниками ОСОБА_3 і ОСОБА_1 у рівних частках, без збитку для конструкцій квартири не видається можливим. З технічної точки зору розділити вказану квартиру на три окремі самостійні ізольовані квартири з самостійним входом кожна, згідно із зазначеним в питанні № 1 розподілом житлової та нежитлової площі між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_1, не видається можливим. Натомість експертом визначено можливий варіант порядку користування співвласниками спірною квартирою.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (тут і далі у редакції Кодексу, яка діяла на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.