Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 753/4387/19
провадження № 61-3868св20
Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю,
Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 20 січня 2020 року у складі судді Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь завдані збитки в розмірі 22 155, 80 грн та понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 08 грудня 2017 року на вул. Княжий Затон у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Honda, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та Subaru, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, власником якого є ОСОБА_3 .
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року у справі № 753/23783/17 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. Судом також встановлено причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та пошкодженнями, завданими автомобілю позивача. Вказані обставини підтверджені також протоколом про адміністративне правопорушення від 08 грудня 2017 року серії БД № 106364 та іншими матеріалами справи.
За фактом страхового випадку ПрАТ "УПСК" було виплачено позивачеві страхове відшкодування у розмірі 11 059,97 грн.
Відповідно до калькуляції від 24 березня 2018 року приблизна вартість ремонтно-відновлюваних робіт та запасних частин для автомобіля
ОСОБА_1 становить 21 007,03 грн, вартість наданих послуг із
калькуляції - 208,74 грн.
Таким чином, різниця між сплаченим страховим відшкодуванням та страховою виплатою становить 9 947,06 грн. Крім того, спричинене відповідачем адміністративне порушення спричинило необхідність звернення до суду ОСОБА_1 для захисту своїх прав, у результаті чого позивач зазнав додаткових витрат, зокрема, на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, що підтверджується відповідною розпискою, та витрат на автотехнічне дослідження судового експерта у розмірі 4 000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 25 січня 2018 року.
Посилаючись на зазначене, на підставі статті 1194 ЦК України, просив суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування заданих збитків у розмірі 22 155,80 грн, а також понесені судові витрати.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року позов залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, посилаючись на положення частини першої статті
257 ЦПК України, виходив із того, що позивач та його представник, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, повторно (вдруге) не з`явилися на призначені судом судові засідання, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали, що свідчить про недобросовісність здійснення стороною справи своїх процесуальних прав, а тому наявні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, без розгляду.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на момент подання апеляційної скарги не розпочала своє функціонування, апеляційна скарга подається апеляційному суду у порядку, передбаченому частиною першою статті
296 ЦПК України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, тобто, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції, апеляційний суд вважав наявними правові підстави для повернення скарги без розгляду.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції не враховує висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 20 червня 2018 року у справі
№ 514/134/17, оскільки такий висновок, на думку апеляційного суду, суперечить положенням пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 січня 2020 року, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до Київського апеляційного суду для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 753/4387/19 та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано повернув апеляційну скаргу без розгляду, чим порушив право особи на справедливий суд та право на оскарження судового рішення в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції у порушення норм процесуального права не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах та постанови Верховного Суду, у яких неодноразово було вказано на те, що такий підхід апеляційних судів є проявом надмірного формалізму та порушенням права особи на справедливий суд. Вказаний висновок Верховного Суду також відображається у численних рішеннях Європейського суду з прав людини.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
23 липня 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів скарги, оскільки системні протиправні вимоги скаржника та маніпулювання нормами процесуального права порушує принцип "res judicata" - остаточності судового рішення
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 11 березня
2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26 листопада 2019 року на 10:00 год. (а. с. 23-24, т. 1 )
20 листопада 2019 року представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку з тимчасовим перебуванням його за межами України. (а. с. 32, т. 1)
Відповідно до довідки суду від 26 листопада 2019 року сторони у судове засідання не з`явилися. (а. с. 33, т. 1)
Судовою повісткою суд повторно викликав у судове засідання сторін справи на 18 грудня 2019 року на 10:00 год. (а. с. 34, т. 1)
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року позов залишено без розгляду на підставі частини першої статті
257 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника в судове засідання. (а. с. 63-65, т. 1)
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду. (а. с. 72-82, т. 1)
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на підставі пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень ЦПК України повернуто особі, яка її подала, без розгляду. (а. с. 84-85, т. 1)
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши викладені у відзиві аргументи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.