ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 814/627/18
адміністративне провадження № К/9901/24484/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Носадчої О.Е.,
представника позивача - Левченко О.В.,
представника відповідача - Скомовської Г.В., Комарницької О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції в режимі відеоконференції адміністративну справу № 814/627/18
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною і скасування вимоги
за касаційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі: головую чого судді Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго", яке в ході розгляду справи замінено правонаступником - акціонерним товариством "Миколаївобленерго" (далі - позивач, АТ "Миколаївобленерго") звернулося із адміністративним позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, яке замінено на належного відповідача - Південний офіс Держаудитслужби (далі - відповідач, Держаудитслужба), в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 07 лютого 2018 року №15-14-05-14-14/497 "Про усунення порушень".
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновок відповідача про порушення ним вимог державних стандартів в галузі будівництва, які призвели до суттєвого завищення вартості робіт, безпідставний, зроблений без врахування всіх особливостей і специфіки будівельних робіт, виконаних позивачем і підрядниками. Указав, що спірна вимога порушує права позивача на вільне волевиявлення при укладанні договорів та порушує його право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що доводи позивача про неправомірність вимоги відповідача не можуть бути перевірені в межах даної справі, а такі доводи можуть розглядатись виключно у справі за позовом органу фінансового контролю про стягнення збитків.
5. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, АТ "Миколаївенерго" подало апеляційну скаргу.
6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Миколаївенерго" задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року скасовано. Прийнято у справі нову постанову, якою позовні вимоги АТ "Миколаївенерго" задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Південного офісу Держаудитслужби від 07 лютого 2018 року №15-14-05-14-14/497 "Про усунення порушень".
7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи адміністративний позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірна вимога органу фінансового контролю є індивідуально-правовим актом і в силу закону обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якій вона адресована, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. За результатами апеляційного перегляду по суті позовних вимог колегія суддів дійшла висновку, що правомірність спірної вимоги, як індивідуально-правового акту, свого підтвердження не знайшла.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
8. 27 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Південного офісу Держаудитслужби, у якій скаржник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
9. У касаційній скарзі скаржник указує на те, що спірна вимога є засобом коригування діяльності підконтрольної установи та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, указує на порушення законодавства на загальну суму 1603780,00 грн, що відображені в акті ревізії, у зв`язку із чим така вимога не може бути скасована.
9.1. Щодо пунктів 1, 6, 7 вимоги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме пункт 5.3.1.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", пункт 4.4.2.2 ДСТУ-Н Б Д1.1-2:2013 "Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва" та пункт 1.1.4 ДСТУ Б Д.2.2-33:2012 "Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи", які за висновками ревізії порушив позивач у зв`язку із завищеною вартістю будівельних робіт на користь: ТОВ "Светолюкс-Електромонтаж" на суму 139,15 тис. грн., на користь ДП "Житомирська механізована колона", на користь ПрАТ "Київсільелектро" на суму 55,26 тис грн, на користь ТОВ "Стройт-Бьюті" 88,68 тис грн, чим позивачу завдані збитки у відповідних розмірах.
9.2. Щодо пункту 2 вимоги скаржник зауважує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме пункт 6.2.7.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", крім того не враховані роз`яснення Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 18 лютого 2013 року "Щодо розміру добових у складі коштів на покриття витрат, пов`язаних з відрядженням працівників на будівництво об`єктів" ПАТ "Миколаївобленерго" здійснено оплату на користь ТОВ "Светолюкс-Електромонтаж" компенсації добових працівників будівельної організації у завищених розмірах в сумі 1028,67 тис грн.
9.3. Щодо пункту 3 вимоги скаржник указує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме пункт 5.4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 "Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва", п.п.7, 21 "Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року №668, щодо безпідставного відшкодування на користь ТОВ "Светолюкс-Електромонтаж" витрат на перевезення працівників підрядної організації автомобільним транспортом на загальну суму 96,62 тис грн, чим позивачу завдано збитків на відповідну суму.
9.4. Щодо пункту 4 вимоги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме пункт 6.2.7.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" в частині здійснення оплати на користь ТОВ "Светолюкс-Електромонтаж" компенсації витрат на перебазування будівельних організацій на суму 47,64 тис грн., здійснення яких не підтверджено проведеною у підрядника зустрічною звіркою, при динамічній договірній ціні, чим позивачу завдано збитків на відповідні суми. Звертає увагу, що вирішуючи позовні вимоги в цій частині суд апеляційної інстанції лише зазначив про необхідність, на його думку, перебазування будівельних організацій без посилання на будь-який законодавчий акт та не надаючи правової оцінки доводам органу державного фінансового контролю, яким за наслідками зустрічної звірки ТОВ "Светолюкс-Електомонтаж" встановлено відсутність первинних документів щодо здійснення витрат з перебазування техніки і механізмів, а також змін майнового стану підрядника (виникнення зобов`язань, перерахування коштів тощо), пов`язаних із таким перебазуванням.
9.5. Щодо пункту 5 вимоги скаржник зауважує, що судом апеляційної інстанції порушено норми частин першої і другої статті 193 Господарського кодексу України та статті 629 Цивільного кодексу України та неправильно застосовані норми матеріального права, а саме пункт 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", пункти 7, 21 "Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 №668 при здійсненні позивачем оплати на користь ДП "Житомирська механізована колона" ПрАТ "Київсільелектро" робіт, не передбачених кошторисною документацією на суму 147,76 тис грн.
10. 27 серпня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Гусак М.Б., суддів Гончарова І.А., Усенко Є.А.
11. Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2020 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року № 58/0/78-20 у зв`язку із зміною спеціалізації (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь суддів-доповідачів Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Шипуліної Т.М., Гусака М.Б., Гімона М.М., Желтобрюх І.Л. у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 серпня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позиція інших учасників справи
14. 28 жовтня 2019 року від АТ "Миколаївобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилався на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просив її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказував на те, що висновок відповідача про порушення ним вимог державних стандартів в галузі будівництва, які призвели до суттєвого завищення вартості робіт, безпідставний, зроблений без врахування всіх особливостей і специфіки будівельних робіт, виконаних позивачем і підрядниками. Указував, що відповідач перевищив свої повноваження, надані йому відповідно до Порядку № 550, Положення 43 та Закону №2939-ХІІ, здійснивши державний фінансовий контроль у сфері господарської діяльності позивача, що не стосується використання бюджетних коштів. Наголошував, що будівельні роботи за перевіреними в ході ревізії договорами здійснювалися в рамках виконання товариством інвестиційної програми 2016 року, джерела якої затверджені постановою НКРЕКП від 22.12.2015 № 3011, а саме власні кошти товариства, отримані ним від своєї господарської діяльності, роботи за цими договорами виконувалися в межах договірної ціни, будь-яких перевитрат за вказаними договорами ревізією не встановлено, як наслідок не може бути ніяких збитків.
Установлені судами фактичні обставини справи
15. У грудні 2017 року управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на виконання пункту 2.2.3.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2017 року, проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ "Миколаївобленерго" за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків під час виконання інвестиційних договорів від 28.04.2016 № 11/т-55, від 28.04.2016 № 11/т-56, від 09.02.2016 № 02/04, від 25.04.2016 № 02/29, від 25.04.2016 № 02/30, від 28.04.2016 № 11/т-54, від 17.03.2016 № 11/152, що відображені в акті ревізії від 03 січня 2018 року № 15-14-11/1.
16. На підставі висновків акту ревізії 07 лютого 2018 року відповідач направив на адресу позивача вимогу про усунення порушень №15-14-05-14-14/497, якою встановлено порушення законодавства на загальну суму 1 603 780,00 грн, що відображені в акті ревізії.
17. Так, в пунктах 1, 6 та 7 вимоги відповідач викладає аналогічні по суті порушення відносно різних підрядників, які полягають в тому, що в порушення вимог пункту 5.3.1.4 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", п.4.4.2.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 "Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва" та п.1.1.4 ДСТУ Б Д.2.2-33:2012 "Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи" (далі - ДСТУ Б Д.2.2-33:2012) позивач здійснив оплату завищеної вартості будівельних робіт на користь: ТОВ "Светолюкс-Електромонтаж" на суму 139,15 тис. грн., на користь ДП "Житомирська механізована колона", на користь ПрАТ "Київсільелектро" на суму 55,26 тис грн, на користь ТОВ "Стройт-Бьюті" 88,68 тис грн, чим Товариству завдані збитки у відповідних розмірах.
18. За висновками акту ревізії ці порушення полягають у тому, ДП "Житомирська механізована колона", ПрАТ "Київсільелектро" та ТОВ "Стройт-Бьюті" у кошторисах на виконання робіт подвійно врахували вартість транспортування будівельних матеріалів (стояків, траверсів, деталей кріплення та ін.) до місця встановлення електроопор. Так відповідач зауважує, що у п.1.1.4 ДСТУ Б Д.2.2-33:2012 вказано, що норми збірника 33 передбачають повний комплекс основних, допоміжних та супутніх робіт, включаючи: переходи робітників і переміщення будівельних машин і механізмів від пікету до пікету; втрати матеріалів та конструкцій, передбачені нормами втрат; підтягування опор та конструкцій до місця їх установки; нумерацію опор, кріплення плакатів безпеки, попереджувальні написи; матеріали для захисту з врахуванням їх оборотності при улаштуванні переходів через перешкоди. Тоді, як підрядниками при включенні до актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) додатково застосовані додаткові РЕКН, чим порушено вимоги п.1.1.4 ДСТУ Б Д.2.2-33:2012 та п.4.4.2.2 Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва (ДСТУ-Н Б Д. 1.1- 2:2013), в якому обумовлено, що вивантаження на приоб`єктному складі та внутрішньобудівельне транспортування (як горизонтальне, так і вертикальне) будівельних матеріалів, виробів, конструкцій від приоб`єктного складу до місця встановлення, монтажу чи використання в діло враховано ресурсними елементними кошторисними нормами.
19. У пункті 2 вимоги вказано, що в порушення вимог 6.2.7.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" та роз`яснень Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 18.02.2013 "Щодо розміру добових у складі коштів на покриття витрат, пов`язаних з відрядженням працівників на будівництво об`єктів" ПАТ "Миколаївобленерго" здійснено оплату на користь ТОВ "Светолюкс-Електромонтаж" компенсації добових працівників будівельної організації у завищених розмірах в сумі 1028,67 тис грн, що, за висновками акту ревізії, не відповідає приписам підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, за яким до складу витрат на відрядження відносяться витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв`язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
20. У пункті 3 спірної вимоги Держаудитслужба вказує на порушення вимог п.5.4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 "Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва", п.п.7, 21 "Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, щодо безпідставного відшкодування на користь ТОВ "Светолюкс-Електромонтаж" витрат на перевезення працівників підрядної організації автомобільним транспортом на загальну суму 96,62 тис грн, чим Товариству завдано збитків на відповідну суму.
21. В акті ревізії стосовно суті цього порушення вказано, що до актів приймання виконаних будівельних робіт, складених за договорами від 28.04.2016 року №11/т- 55, №П/т-56 в розділі V "Інші супутні витрати" неправомірно включено витрати на перевезення працівників підрядної організації автомобільним транспортом на загальну суму 96627,47 грн, оскільки згідно п.5.4.3 Настанови щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва (ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013) такі витрати враховуються у тих випадках, коли місце розташування будівельної організації знаходиться на відстані більше 3 км від об`єкта будівництва, а міський або приміський транспорт відсутній або не забезпечує перевезення необхідної кількості працівників на будівництво в зазначений час. Але фактично об`єкти, на яких здійснювались будівельні роботи, розташовані в межах міста Первомайськ Миколаївської області, який забезпечений міським транспортом.
22. У пункті 4 вимоги Держаудитслужба вказує на порушення позивачем вимог 6.2.7.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" в частині здійснення оплати на користь ТОВ "Светолюкс-Електромонтаж" компенсації витрат на перебазування будівельних організацій на суму 47,64 тис грн, здійснення яких не підтверджено проведеною у підрядника зустрічною звіркою, при динамічній договірній ціні, чим Товариству завдано збитків на відповідні суми.
23. У пункті 5 вимоги вказується про порушення норм частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України та статті 629 Цивільного кодексу України, вимог п.6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", п.п.7, 21 "Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 №668 при здійсненні позивачем оплати на користь ДП "Житомирська механізована колона" ПрАТ "Київсільелектро" робіт, не передбачених кошторисною документацією на суму 147,76 тис грн.
24. В акті ревізії це порушення обґрунтовується тим, що до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, складених за договором від 28.04.2016 року №11/т-54 з ДП "Житомирська механізована колона" ПрАТ "Київсільелектро", включено роботи з розвезення по трасі залізобетонних стояків опор та матеріалів на загальну суму 147765,65 грн. (з ПДВ), які не передбачені кошторисною документацією (локальними кошторисами) по об`єкту "Реконструкція дволанцюгової ПЛ-35 кВ "Березань-Тузли-Коблево" II черга 3-й пусковий комплекс (ділянка опори від №1-70, 109-131)".
25. Не погоджуючись з вимогою від 07 лютого 2018 року № 15-14-05-14-14/497 Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
26. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ" (далі - Закон № 460-IX).
27. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
29. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
30. Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
31. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС (в редакції до 08 лютого 2020 року) України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
32. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
33. Предметом судового контролю у даній справі є правомірність вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 07 лютого 2018 року № 15-14-05-14-14/497.
34. Перевіряючи доводи касаційної скарги в межах наведених у ній доводів, Верховний Суд виходить із такого.
35. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2939-XII).
36. Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю) (частина перша статті 1 Закону № 2939-XII).
37. За приписами частини другої статті 1 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
38. Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII серед головних завдань органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у […] суб`єктах господарювання державного сектору економіки.
39. У цій справі судом апеляційної інстанції встановлено, що засновником АТ "Миколаївобленерго" є держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України, і державі належить пакет акцій в розмірі 70% + 1 акція, тобто позивач є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, частка у статутному капіталі якого перевищує п`ятдесят відсотків, а відтак позивач є об`єктом контролю Держаудитслужби.
40. Відповідно до другої та третьої статті 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
41. Частиною першою статті 4 Закону № 2939-XII визначено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.