ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 804/14106/15
адміністративне провадження № К/9901/38090/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
Секретар судового засідання - Титенко М.П.
за участю
представники відповідача - Єгоров А.Є., Орел А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Офісу великих платників Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2015 (суддя - В.В. Кальник) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (колегія суддів: С.Ю. Чумак, М.М. Гімон, І.В. Юрко) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "Авіас" до Офісу великих платників Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" (далі - Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2015 року №0000264702, №0000254702.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки ДПІ, які викладені в акті перевірки мають характер припущень, не підтверджуються належними доказами та не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів та фактичним обставинам господарських відносин, а тому є протиправними та безпідставними. Окрім цього, зауважив, що фактично в Акті перевірки контролюючим органом підтверджено наявність у товариства усіх первинних документів необхідних для декларування податкового кредиту з податку на додану вартість та відсутні будь-які зауваження щодо їх кількості чи змісту, у зв`язку з чим, позивач вважає податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті всупереч законодавству, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 позов задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 №0000264702, №0000254702.
Мотивами вказаних рішень стали встановлені обставини необґрунтованості висновків відповідача в частині заниження позивачем податкових зобов`язань по існуючим господарським операціям.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується на те, що судами попередніх інстанцій в порушення засад адміністративного судочинства не була надана належна оцінка обставинам удаваності господарських операцій позивача з його контрагентами. Такі висновки зумовлені наявністю порушених відносно деяких контрагентів кримінальних справ за фактом несплати податкових зобов`язань чи здійснення фіктивного підприємництва, тоді як інші є фігурантами таких кримінальних справ. Також, відповідач доводить Суду про фізичну неможливість одночасного перебування керівника у різних частинах країни для візування первинних документів, які супроводжували договірні відносини, які пов`язані із поставкою нафтопродуктів. Доводи касаційної скарги є аналогічними висновкам акту перевірки та апеляційної скарги.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду її по суті.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 1153681 грн., за січень 2015 у сумі 4295659 грн.
За результатами вказаної вище перевірки відповідачем було складено акт від 28.05.2015 №293/28-01-47-02-32560942.
Перевіркою встановлено, що в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201, Податкового Кодексу України ТОВ ВТФ "АВІАС" завищено: податковий кредит всього у сумі 46833000 грн., у тому числі за грудень 2014 року у сумі 19905096,53 грн., за січень 2015 року у сумі 26927903,77 грн.; податкові зобов`язання всього у сумі 26299308 грн., у тому числі за грудень 2014 року у сумі 6560257 грн., за січень 2015 року у сумі 19739051 грн. (встановлено проведення транзитних операцій).
На підставі висновків перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС було винесено податкові повідомлення - рішення:
- за формою "Р" від 16.06.2015 № 0000264702 про збільшення податкових зобов`язань по сплаті ПДВ до бюджету у сумі 15 084 352 грн. із застосуванням штрафних санкцій у сумі 7 542 155 грн.;
- за формою "В4" від 16.06.2015 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ всього у сумі 5 449 340 грн.
Згідно наказу № 152 від 05.08.2015 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ВТФ "Авіас", за результатами якої складено Акт № 67/28-01-47-0-32560942, яким були підтверджені висновки Акту від 28.05.2015 року №293/28-01-47-02-32560942.
Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов`язання, слугували висновки податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами у перевіряємий період не мають на меті реального настання правових наслідків. Також документальною перевіркою встановлено декларування ТОВ ВТФ "АВІАС" результатів господарських взаємовідносин по ланцюгам придбання та постачання нафтопродуктів, за якими не можливо дослідити походження товару внаслідок відсутності в ланцюгах взаємовідносин постачальників та виробників (імпортерів) нафтопродуктів.
Податкова інформація щодо ТОВ "МАЙСТЕР -2012" та ТОВ "Донмас", ТОВ "ДЕЛІОКС КОМПАНІ" (постачальники ТОВ ВТФ "Авіас") свідчить, що підприємства здійснили, зокрема у грудні 2014 року та січні 2015 року операції з формування віртуального податкового кредиту підприємствам - покупцям.
При цьому відповідачем виявлені наступні факти: 1) відсутність усіх первинних документів, які належить складати по певному виду господарської операції, зокрема, з купівлі - продажу нафтопродуктів - сертифікатів, паспортів якості нафтопродуктів, документів, що підтверджують відрядження та фактичне перебування посадової особи ТОВ ВТФ "АВІАС" до міст України, де відбувається нібито перехід права власності; 2) фактична неможлива участь директора ТОВ ВТФ "АВІАС" ОСОБА_1, у прийманні та здійсненні відпуску нафтопродуктів з урахуванням часу та відстані міст України, де нібито відповідно до оформлених актів приймання - передачі та видаткових накладних відбувалися ці дії (так, тільки протягом 31.12.2014 року директор ТОВ ВТФ "АВІАС" ОСОБА_1 перебував у Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Харькові, Івано- Франковську, та інших містах України одночасно); 3) фіксування договорами постачання умов поставки, які не передбачають транспортування, що підтверджує відсутність фізичного реального руху активів у вигляді нафтопродуктів та створення видимості постачання нафтопродуктів; 4) відсутність ділової мети у операціях "купівлі - продажу залишків нафтопродуктів на АЗС" та не відповідність їх об`єктивного змісту у порівнянні із задекларованим; 5) наявність дефектів у правовому статусі контрагентів-постачальників, як платників ПДВ, не виконуючих своїх обов`язків.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанцій про не підтвердження встановлених під час перевірки фактів, та як наслідок наявність підстав для задоволення позовних вимог передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Суд розглядаючи дану справу, вважає за необхідне зазначити, що дотримання податкової дисципліни позивача можливо встановити, в рамках виявлених правопорушень відповідачем в акті перевірки, за умови належної оцінки реальності (завершеності) вказаних правовідносин позивача з названими контрагентами, що може бути підтверджено належно сформованими, дійсними документами первинного та бухгалтерського обліку, обов`язковість ведення яких прямо покладено на суб`єктів господарювання.