ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2020 року
м.Київ
справа № 815/4686/16
адміністративне провадження № К/9901/44524/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРКА ПЛЮС" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (головуючий суддя Потапчук В.О., судді: Шеметенко Л.П., Семенюк Г.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРКА ПЛЮС" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВАРКА ПЛЮС" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000078/2 від 08 липня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00104 від 08 липня 2016 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по другорядному (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а не по основному (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000078/2 від 08 липня 2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00104 від 08 липня 2016 року.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, дослідивши обставини справи, прийшов до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у митного органу підстав для застосування при митному оформленні імпортованого позивачем товару іншого (другорядного) методу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що у зв`язку із непідтвердженням Товариством правильності визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), відповідачем правомірно скориговано останню за другорядним методом.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати з підстав, що вже наводились в позовній заяві, але залишені апеляційним судом без уваги, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення апеляційного суду, яке він вважає обґрунтованим і законним, - без змін.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Так, судами встановлено, що 19 квітня 2016 року між Товариством (як покупцем) та НІТ Welding Industry Co., Ltd, Китай (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний договір №НТ16311001, відповідно до умов якого продавець здійснює на користь позивача поставку товару за номенклатурою, якістю та ціною, зазначеними в рахунках-фактурах, які є невід`ємними частинами даного договору та коригуються між сторонами протягом встановленого часу.
28 квітня 2016 року позивач сплатив за товар, що поставляється по договору від 19 квітня 2016 року №НТ16311001, відповідно до проформи-інвойсу №НТ16311001 від 19 квітня 2016 року 25 385,90 доларів США.
Після виявлення арифметичної помилки в проформі-інвойсі №НТ16311001 від 19 квітня 2016 року НІТ Welding Industry Co., Ltd надало позивачу виправлену проформу-інвойс з тими же реквізитами (дата та номер), в якій зменшило загальну вартість товару з 25 385,90 доларів США до 24 200,30 доларів США, а також рахунок-фактуру (інвойс) №НТ16311001 від 30 травня 2016 року на загальну суму 24 200,30 доларів США.
Згідно митної декларації №500060702/2016/008718 від 07 липня 2016 року декларантом заявлено до митного оформлення отриманий позивачем від НІТ Welding Industry Co., Ltd за договором від 19 квітня 2016 року №НТ16311001 товар, а саме:
1) дріт зварювальний/Welding Wire:
- ER70S-6 0.8 mm 15kg/D270B - 2160 кг;
- ER70S-6 0.8 mm 5kg/D200 - 2450 кг;
- ER70S-6 1.0 mm 5kg/D200 - 1100 кг;
- ER70S-6 1.2 mm 15kg/D270B - 11880 кг;
- ER70S-6 1.2 mm 5kg/D200 - 2200 кг;
- ER70S-6 1.6 mm 15kg/D270B - 2160 кг;
- ER70S-6 0.6 mm 5kg/D200 - 200 кг;
2) дріт алюмінієвий/Aluminum Wire, діаметром поперечного перерізу менш ніж 7 мм:
- ER5356 1,0 mm 2kg/D200 - 40 кг;
- ER5356 1,2 mm 2kg/D200 - 20 кг;
- ER4043 1,2 mm 2kg/D200 - 40 кг;
- ER4043 1,2 mm 7kg/D300 ABS - 140 кг;
3) дріт з корозійностійкої (нержавіючої) сталі/ Stainless Steel Wire, з часткою нікелю більш ніж 2,5% для зварювання:
- ER308 0,8 mm 1kg/D100 - 200 кг;
- ER308 2,0 mm 5kg/Tube - 100 кг;
- ER308 0,8 mm 5kg/D200 - 200 кг;
4) дріт електродний/Flux Cored Wire для електродугового зварювання з недорогоцінних металів: Е71Т-1 1,2 mm 5 kg/D200 - 1100 кг.
Вартість імпортованого товару визначено за основним методом - ціною договору (контракту) у розмірі 24 200,30 доларів США, на підтвердження чого до декларації додано: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 19 квітня 2016 року №НТ16311001, рахунок-фактуру (інвойс) від 30 травня 2016 року №НТ16311001.
Митний орган витребував у декларанта додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вимогу Митниці позивачем подано прайс-лист, експортну декларацію, банківський платіжний документ №3 від 28 квітня 2016 року та 2 проформи-інвойса від 19 квітня 2016 року №НТ16311001.
08 липня 2016 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000078/2, відповідно до якого митну вартість товару №4 визначено за другорядним методом - ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на рівні 3,4672 доларів США за кг нетто, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00104.
Підставами для коригування у рішенні №500060702/2016/000078/2 зазначено розбіжності у поданих документах, які не були усунуті декларантом, а також непідтвердження всіх числових значень складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: згідно з пунктом 4 зовнішньоекономічного договору ціна товару встановлюється на умовах, визначених в інвойсі, проте поданий до митного оформлення інвойс не містить посилання на номер договору; в інвойсі від 30 травня 2016 року №16311001 передбачена 100% оплата протягом 7 днів від підтвердження проформи-інвойсу, проте в наданих до митного оформлення документах відсутні як проформа-інвойс, так і банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.
Не погодившись із здійсненим Митницею коригуванням митної вартості товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Частинами 1 - 4 статті 60 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.