ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2020 року
Київ
справа №826/9952/17
адміністративне провадження №К/9901/20207/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Носадчої О.Е.,
представника позивача - Кухар А.В.,
представника відповідачів - Адам Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/9952/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Кухар Анна Володимирівна,
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Костюк Л.О., суддів Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1, МЮ України), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач 2, Комісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції в Одеській області (далі - третя особа, ГТУЮ в Одеській області), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 30 червня 2016 року №152;
1.2. визнати протиправними та скасувати наказ МЮ України "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 " від 20 липня 2016 року №2093/5;
1.3. зобов`язати МЮ України поновити дію свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльністю, видане 09 червня 1999 року № 3400, шляхом прийняття відповідного наказу.
2. Позовну заяву обґрунтовує протиправністю рішення Комісії від 30 червня 2016 року № 152 та наказ МЮ України від 20 липня 2016 року №2093/5, з огляду на те, що відповідачами грубо порушено процедуру виявлення підстав анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, оскільки позивач з липня 2014 року не здійснює нотаріальну діяльність, про проведення перевірки ГТУЮ в Одеській області позивача не повідомлено; до подання третьої особи не додано письмових пояснень позивача на предмет обставин, викладених у поданні; про день, час і місце проведення засідання ВККН позивач не повідомлений. Крім цього, позивач стверджує про не відповідність дійсності зазначених у поданні обставин щодо віднесення позивача до переліку нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність в Російській Федерації.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 30 червня 2016 року №152.
3.2. Визнано протиправними та скасовано наказ МЮ України "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 " від 20 липня 2016 року №2093/5.
3.3. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
4. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України порушено порядок розгляду подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1, а саме не було повідомлено позивача про дату, час, та місце засідання комісії, що призвело до прийняття оскаржуваного рішення без врахування пояснень та інформації, яку б міг надати позивач, що мають суттєве значення.
4.1. Разом із тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання МЮ України поновити дію свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльністю, видане 09 червня 1999 року №3400, шляхом прийняття відповідного наказу, у зв`язку із їх передчасністю, оскільки позивач не позбавлений права звернутись до цього відповідача із заявою про поновлення дії свідоцтва після набрання даним рішенням законної сили.
5. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу МЮ України задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року - скасовано. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до МЮ України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при МЮ України, третя особа - ГТУЮ в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.
7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачі при прийнятті спірних рішень, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд апеляційної інстанції указав, що зазначені у рішенні Комісії посилання на норми законодавства Російської Федерації та відомості із сайтів є підтвердженням (доказами), що ОСОБА_1 здійснював нотаріальну практику від імені Російської Федерації, що є несумісним із статусом нотаріуса в Україні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
8. 17 липня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Кухар Анна Володимирівна, у якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року.
9. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме:
1) неправильне тлумачення та застосування базових понять "нотаріус" та "особа, яка отримала свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, позаяк наказом МЮ України від 07 липня 2014 року №1087/5 нотаріальну діяльність ОСОБА_1 по відповідному нотаріальному округу припинено, то він з того часу не може вважатися "нотаріусом" в розумінні статті 3 Закону України "Про нотаріат", а приписи підпункту "і" пункту 2 частини першої статті 12 цього ж Закону, на яку Комісія посилається як на підставу анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, поширюється виключно на нотаріусів України. Тому, на думку скаржника, неправильно застосовано норми статей 3, 10, 11, 12 Закону України "Про нотаріат";
2) ігнорування положення норм Закону України "Про нотаріат" та Порядку про анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю, зокрема в частині недотримання відповідачами процедури щодо належного повідомлення нотаріуса про час та місце засідання Комісії та забезпечення йому можливості надати пояснення та докази стосовно питань, які розглядалися Комісією;
3) допущення припущення при тлумаченні статті 30-1 Закону України "Про нотаріат" в частині обов`язку передачі нотаріального архіву та печатки, оскільки у разі неможливості здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріусу у встановлені строки цей обов`язок покладається на Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, яке в разі необхідності залучає поліцейських. Як вірно встановлено судом першої інстанції з лютого 2014 року усі транспортні шляхи з Автономною Республікою Крим контролювалися збройними силами Російської Федерації, тому будь-яка спроба вивезти архів приватного нотаріуса з Автономної Республіки Крим могла призвести до його втрати. У свою чергу Міністерством юстиції України жодних дій, покликаних сприяти нотаріусам, визначеним у наказі від 07 липня 2014 року № 1087/5, в отриманні від них нотаріального архіву, не було вжито. Більше того в порушення частини другої статті 30-1 Закону України "Про нотаріат" доказів повідомлення позивача про прийняття наказу від 07 липня 2014 року № 1087/5 відповідачами надано не було, як наслідок у позивача не виникло обов`язку виконати дії, передбачені частиною п`ятою статті 30-1 цього ж Закону у визначені в цьому наказі строки. Не взяття до уваги судом апеляційної інстанції вищевказаних фактів та норм призвело до безпідставного і хибного висновку про порушення позивачем вимог наказу МЮ України від 07 липня 2014 року № 1087/5;
4) порушення частини другої статті 19 Конституції України в частині застосування при вирішенні цього спору норм законодавства Російської Федерації.
10. У касаційні скарзі представник позивача також посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме:
1) порядку прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, оскільки останнім днем строку на подачу апеляційної скарги є 04.04.2019 (про також зазначає сам апелянт в апеляційній скарзі), однак згідно відбитку штемпеля канцелярії Шостого апеляційного адміністративного суду днем подачі апеляційної скарги є 05.04.2019;
2) принципу верховенства права, законності рішення та завдань і основних засад адміністративного судочинства, оскільки застосовано при вирішенні цього спору норми законодавства Російської Федерації;
3) порядку дослідження доказів та принципу належності, допустимості та достовірності доказів. Так, згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд апеляційної інстанції визнав належними доказами роздруківки з російських сайтів, незважаючи на те, що ці роздруківки не відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності доказів у справі. При цьому, суд не досліджував відомості про походження та власників цих сайтів, як і не перевіряв достовірність та правдивість інформації, що знаходиться на цих сайтах.
11. 17 липня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 18 вересня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 340 КАС України.
Позиція інших учасників справи
14. 09 серпня 2019 року від МЮ України надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач 1 посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказують на те, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 30 червня 2016 року №152 та прийнятий на його підставі наказ Міністерства юстиції України від 20 липня 2016 року №2093/5 винесено відповідно до процедури, встановленої нормами чинного законодавства України в умовах складної політичної ситуації із тимчасовою окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, з огляду на допущені позивачем порушення нотаріального законодавства України, основним з яких є здійснення нотаріальної діяльності на території Російської Федерації, що є несумісним із статусом нотаріуса в Україні.
14.1. Наведене підтверджується відомостями офіційних сайтів Міністерства юстиції Російської Федерації (http/notaries.minjust.ru/set_notary_filter.do) та Федеральної нотаріальної палати Російської Федерації (https/data.notariat.ru/directory/notary/).
14.2. Так, на сайті Міністерства юстиції Російської Федерації http://minjust.ru/ru/node/92773 міститься реєстр нотаріусів та осіб, здавших кваліфікаційний іспит (за посиланням http://notariat.minjust.ru/#/registry/list), під реєстраційним № 82/59-н/82 якого значиться " ОСОБА_2 ". Згідно виписки з вказаного реєстру, нотаріус здійснює свою діяльність на підставі ліцензії Головного управління Міністерства юстиції Російської Федерації по Республіці Крим і Севастополю від 30 травня 2014 року № 219, місце роботи за адресою АДРЕСА_1 (адреса збігається із адресою за якою ОСОБА_1 був зареєстрований як нотаріус України), та який має електронну пошту позивача, зазначену ним у позовній заяві, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2. Водночас, у графі "Предыдущие сведения" вказане попереднє прізвище нотаріуса - " ОСОБА_3 ".
На сайті www. ІНФОРМАЦІЯ_1 наявна інформаціям про нотаріуса " ОСОБА_4 ", який здійснює свою діяльність на підставі ліцензіції Головного управління Міністерства юстиції Російської Федерації по Республіці Крим і Севастополю від 30 травня 2014 року № 219, місце роботи за адресою вул. Московська/Дзержинського 47/2, м. Ялта.
На сайті "Нотаріальної палати Республіки Крим" http://npcrimea.ru/notarius за вказаною адресою зазначений нотаріус ОСОБА_5, ліцензія якого викдана теж Головним управлінням Міністерства юстиції Російської Федерації по Респуьліці Крим і Севастополю від 30 травня 2014 року № 219, місце роботи за адресою вул.Московська/Дзержинського б. 47/2, м.Ялта, та який має електронну пошті позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2. (інформація станом на 03 квітня 2019 року. проте станом на дату винесення рішення та наказу за даними реквізитами був зазначений нотаріус ОСОБА_1 ).
14.3. МЮ України також зауважувало, що наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2014 № 1087/5 "Про припинення приватної нотаріальної діяльності" визначено перелік осіб, які здійснювали приватну нотаріальну діяльність на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі і призначені на посаду нотаріуса Російської Федерації. У вказаному переліку, серед інших зазначено нотаріуса ОСОБА_1 . Пунктами 1.2, 1.4 вищевказаного наказу зобов`язано осіб, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність на території Автономної Республіки Крим та місті Севастополі передати до Державного нотаріального архіву Херсонської області всі документи нотаріального діловодства та архіву, а також гербову печатку та реєстри для реєстрації нотаріальних дій в строк до 08.08.2014. Вказаний наказ є законним, чинним та не оскаржений позивачем, а відтак, на думку відповідача, свідчить про дійсний факт, що ним не заперечується. Підкреслювали, що на виконання цього наказу до ГУЮ у Херсонській області із заявами про знищення гербової печатки нотаріуса звернулися 12 осіб. Однак, нотаріусом ОСОБА_1 вимоги цього наказу не виконані до цього часу, що свідчить про небажання останнього передати до Державного нотаріального архіву Херсонської області всі документи нотаріального діловодства та архіву, гербову печатку та реєстри для реєстрації нотаріальних дій, що є порушенням діючого законодавства
14.4. Наголошували, що припинення нотаріальної діяльності нотаріусом не позбавляє обов`язку Комісію здійснювати розгляд подання ГТУЮ щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності в будь-якому нотаріальному окрузі в майбутньому, тому твердження позивача, що він на момент прийняття рішення Комісією не був нотаріусом України, на думку МЮ України, є голослівним.
14.5. Пояснювали, що строк на подання апеляційної скарги ними не був порушений оскільки ця скарга була сдана МЮ України на пошту 04.04.2019, а тому відповідно до частини дев`ятої статті 120 КАС України скарга подана в строк.
15. 20 серпня 2019 року від ГТУЮ в Одеській області надійшов відзив на касаційну скаргу, де третя особа посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказують на те, що оскаржувані позивачем рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 30 червня 2016 року №152 та наказ відповідача 1 від 20 липня 2016 року №2093/5 видано в межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством, на підставі того, що на сайті Міністерства юстиції Російської Федерації містяться відомості про те, що ОСОБА_1 є діючим нотаріусом у реєстрі нотаріусів та осіб, що склали кваліфікаційний іспит, окрім того, позивачем не виконано вимоги наказу від 07 липня 2014 року №1087/5.
16. Від відповідача 2 відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
17. ОСОБА_1 здійснював нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 09 червня 1999 року №3400, виданого Міністерством юстиції України.
18. 20 липня 1999 року Головним управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим зареєстрована приватна нотаріальна діяльність в Ялтинському міському нотаріальному окрузі та ОСОБА_1 видано реєстраційне посвідчення №58.
19. Наказом від 07 липня 2014 року №1087/5 нотаріальну діяльність ОСОБА_1 по відповідному нотаріальному округу припинено.
20. 17 червня 2016 року ГТУЮ в Одеській області направлено МЮУ подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 .
21. У поданні зазначено про те, що відповідно до наказу МЮУ "Про припинення приватної нотаріальної діяльності" від 07 липня 2014 року №1087/5 визначено перелік осіб, які здійснювали приватну нотаріальну діяльність на території АР Крим та м. Севастополя і призначені на посаду нотаріуса Російської Федерації, в якому, серед іншого, зазначено нотаріуса ОСОБА_1 .
22. Проведеною перевіркою відомостей, які містяться на сайті Міністерства юстиції Російської Федерації третьою особою встановлено, що позивач є діючим нотаріусом Російської Федерації у реєстрі нотаріусів та осіб, що склали кваліфікаційний іспит, а згідно статті 2 Закону Російської Федерації "Основи законодавства Російської Федерації про нотаріат" нотаріусом у Російській Федерації не може бути особа, яка, зокрема, має громадянство (підданство) іноземної держави або іноземних держав, якщо інше не передбачено міжнародним договором Російської Федерації.
23. Окрім цього, пунктами 1.2, 1.4 наказу МЮУ від 07 липня 2014 року №1087/5 зобов`язано осіб, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність на території АР Крим та м. Севастополя передати до Державного нотаріального архіву Херсонської області всі документи нотаріального діловодства та архіву, а також гербову печатку та реєстри для реєстрації нотаріальних дій в строк до 08 серпня 2014 року.
24. Згідно з інформацією, що вказана у листі ГТУЮ в Херсонській області від 03 червня 2016 року №04-19/3965, нотаріусом ОСОБА_1 вимоги вищезазначеного наказу не виконані.
25. За висновком третьої особи, які містяться у поданні, вищезазначені дії нотаріуса ОСОБА_1 щодо припинення нотаріальної діяльності, передачі архіву, гербової печатки приватного нотаріуса, реєстрів для вчинення нотаріальних дій, порядок передачі яких встановлено наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 2014 року №1087/5, призвело до численних порушень норм Правил професійної етики нотаріусів України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2013 року №2104/5 (далі по тексту - Правила), зокрема: пункту 2 розділу ІІІ Правил в частині невиконання зобов`язання стосовно дотримання чинного законодавства України, сприяння утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності; пункту 7 розділу ІІІ, розділу Х Правил в частині невиконання зобов`язання стосовно ствердження поваги до нотаріальної професії, її сутності і призначення, сприяння збереженню та підвищенню її престижу, а також утримання від вчинення дій, які можуть зашкодити професійній діяльності нотаріуса чи підірвати довіру та престиж професії у суспільстві; пункту 1 розділу IV Правил в частині невиконання своїх обов`язків згідно з принесеною присягою та постійного збереження чистоти високого звання нотаріуса.
26. 30 червня 2016 року відбулося засідання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, на якому розглядалось подання ГТУЮ в Одеській області.
27. За результатами засідання Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при МЮ України прийнято рішення від 30 червня 2016 року №152 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого МЮ України 09 червня 1999 року за №3400 на ім`я ОСОБА_1, з підстав порушення останнім вимог підпункту "і" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат".
28. Згідно рішення від 30 червня 2016 року №152 підставою для порушення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльністю ОСОБА_1 стали відомості, які містяться на сайтах Міністерства юстиції Російської Федерації, Федеральної нотаріальної палати Російської Федерації, що ОСОБА_1 є у переліку нотаріусів, що здійснюють нотаріальну діяльність в Російській Федерації.
29. 26 липня 2016 року на підставі прийнятого Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату рішення МЮ України на підставі підпункту "і" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" видано наказ від 20 липня 2016 року №2093/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 ".
30. Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувсь до суду з метою захисту своїх прав.
Релевантні джерела права
31. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Правове регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ (далі - Закон №3425-ХІІ, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
33. Визначення нотаріус міститься у статті 3 наведеного Закону та означає уповноважену державою фізичну особу, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
34. Статтею 5 Закону №3425-ХІІ передбачено, що нотаріус зобов`язаний: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов`язки, передбачені законом.