ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/12451/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Купрейчук С.П.
за участю представників:
не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019
(Суддя - Владимиренко І.В.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020
(Колегія суддів: Верхогляд Т.А. - головуючий, Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.)
у справі
за заявою Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД ФД"
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
1. 26.07.2019 до суду надійшла заява (позовна заява) ОСОБА_1 до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД ФД" ( код ЄДРПОУ 31705305) арбітражного керуючого Литвин Руслана Олександровича (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд.4, оф.13-а) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий альянс "МАНХЕТТЕН" (49000, м. Дніпро, вул. Короленка, 1; код ЄДРПОУ 35114270) про визнання недійсним підпункт 1 п.1.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020, відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 про залучення у якості третіх осіб, інших співвласників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 .
3. Також зазначеною ухвалою відмовлено в задоволенні заяви (позовної заяви) ОСОБА_1 про визнання недійсним підпункту 1 п.1.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019.
4. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні заяви (позовної заяви) ОСОБА_1 про визнання недійсним підпункту 1 п.1.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019 мотивовані наступним:
4.1. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з підпунктом 1 п.1.1. договору ТОВ "К ЕНД ФД", як продавець, зобов`язується передати ТОВ "НВА "Манхеттен", як покупцю, об`єкт незавершеного будівництва (за проектом - будівля цивільного та житлового призначення), розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), загальною площею 9452,7кв.м. Стан готовності - 18 %, розташований на земельній ділянці кад. № 1210100000:06:075:0146, загальною площею 0,5357 га.
4.2. В обґрунтування заяви (позовної заяви) ОСОБА_1 наводить твердження, що на момент укладення спірної угоди ліквідатор (арбітражний керуючий) Литвин Р.О. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності як-то передбачено частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України та пов`язує даний факт з тим, що він ніколи не надавав своєї згоди на відчуження його майна та не уповноважував на це.
4.3. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 в порядку ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України не надано до суду документальних доказів про набуття права власності (спільної сумісної) на об`єкт незавершеного будівництва.
4.4. На час вчинення оспорюваного правочину об`єкт будівництва - будівля цивільного та житлового призначення, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), загальною площею 9452,7 кв.м. станом готовності 18% не був завершений та введений в експлуатацію з послідуючою державною реєстрацією, відповідно, ОСОБА_1 не набув права власності (спільної сумісної власності) на спірний об`єкт.
4.5. Наведене встановлено також рішенням господарського суду по справі №2/5005/9900/2012, на яке посилається позивач, а саме: фізичні особи (пайовики), юридичні особи та Дніпропетровська міська рада стануть власниками окремих частин (нежитлових приміщень, квартир, паркувальних місць) будівлі лише після її добудови та введення в експлуатацію.
4.6. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій вказали, що відсутні підстави вважати, що рішенням господарського суду №2/5005/9900/2012 встановлено факт належності на праві спільної сумісної власності позивачу частини забудови, оскільки був інший склад учасників справи, брали участь інші особи, до позивача у даній справі таких обставин не встановлено, що може свідчини про відсутність підстав застосування ч. 4 ст. 75 ГПК України щодо звільнення від доказування позивачем наведених вище обставин.
4.7. Окремо слід зазначити, що в ході дослідження обставин та матеріалів справи судами встановлено, що Дніпропетровська міська рада реалізувала своє право власності щодо земельної ділянки площею 0,5357 га (кадастровий номер 1210100000:06:075:0146), у районі вул. Херсонської – вул.. Костомарівської – вул. Ушинського – просп. Пушкіна , шляхом передачі її в оренду строком на п`ятнадцять років ТОВ "ЖИТЛОБУДСЕВІС" по фактичному розміщенню об`єкта незавершеного будівництва, що підтверджується рішенням №323/47 від 24.07.2019.
4.8. З чого, в оскаржуваних судових рішеннях наведено висновок, що в розумінні вимог діючого законодавства ОСОБА_1 не є власником спірного майна, оскільки у ОСОБА_1 відсутнє будь-які документальні докази які б підтверджували право власності на спірне майно.
4.9. Також судами встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника в порядку визначеному ст. ст. 45, 59 Кодексу України з процедур банкрутства.
4.10. Наведені обставини стали підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020 і задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання недійсним підпункту 1 п.1.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 01.03.2019.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
6.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. ст. 331, 334 ЦК України.
6.2. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. ст. 75, 238, 326 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Литвина Р.О. надійшов відзив на касаційну скаргу з проханням відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Провадження справи у Верховному Суді
8. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 904/12451/16; призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на 30 вересня 2020 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
Позиція Верховного Суду
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.