ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5695/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Гур`єв А.А. (довіреність від 01.04.2020)
відповідача - Сербуль О.Ю. (довіреність від 02.12.2019)
третьої особи - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГОГО",
на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020
за позовом громадської спілки "Український музичний альянс" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік"
до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГОГО"
про стягнення 208 650,00 грн,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Костенко Валерія Вікторівна.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Громадська спілка "Український музичний альянс" (далі - Спілка) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп мюзік" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегого" (далі - ТОВ "Мегого", відповідач) про стягнення 208 650,00 грн компенсації за порушення майнових суміжних прав на фонограми та зафіксовані у них виконання музичних творів "Castle" (виконавець Halsey), " Jessica`s Theme " (виконавець Alan Irving ), "The Jeams Bond Theme" (виконавець The John Barry Seven&Orchestra), "Bad Romance" (виконавець Lady Gaga ) (далі - спірні виконання).
1.2. Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 426, 449, 452, 453, 454 Цивільного кодексу України та статей 1, 35, 39, 43, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу та без сплати винагороди) використанням відповідачем шляхом публічного сповіщення фонограм та зафіксованих у них виконань у складі музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" у мережі Інтернет на веб-сайті https://megogo.net/, що належить відповідачу.
2. Стислий виклад судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Щербаков С.О.) від 20.02.2020 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь Спілки в інтересах позивача 21 020,00 грн компенсації за порушення майнових авторських прав та 315,00 грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2. Рішення мотивовано тим, що позивачем належними та більш вірогідними доказами доведено суду неправомірне використання відповідачем спірних виконань, шляхом публічного сповіщення спірних виконань у складі музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" у мережі Інтернет на веб-сайті https://megogo.net/, що належить відповідачу, у зв`язку із чим наявні підстави для стягнення компенсації відповідно до підпункту "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон). Присуджуючи до стягнення з відповідача компенсації в сумі 21 020,00 грн суд першої інстанції виходив з її мінімального розміру, що встановлений пунктом "г" частини другої статті 52 Закону.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 (колегія суддів: Сотніков С.В., Копитова О.С., Остапенко О.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/5695/19 змінено в частині суми компенсації, присудженої до стягнення, і розподілу судових витрат та викладено пункт 2 резолютивної частини рішення в новій редакції. Стягнуто з відповідача на користь позивача в інтересах Спілки 105 100,00 грн компенсації за порушення майнових суміжних прав та 1 576,50 грн витрат зі сплати судового збору. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/5695/19 залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь Спілки витрат зі сплати судового збору в апеляційному господарському суді в розмірі 1 891,80 грн.
2.4. Змінюючи рішення у справі № 910/5695/19, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи щодо використання відповідачем спірних виконань шляхом публічного сповіщення цих виконань у складі музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" у мережі Інтернет на веб-сайті https://megogo.net/, що належить відповідачу, у зв`язку з чим обґрунтованим є висновок щодо наявності підстав для стягнення компенсації за порушення суміжних авторських прав. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки кожне виконання твору (фонограма, відеограма, програма організації мовлення) є окремим об`єктом суміжних прав, який охороняється законом, то захисту підлягають права на кожне виконання твору, а тому, враховуючи те, що позивачем подано позов на захист його суміжних прав на п`ять об`єктів - фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів, то сума компенсації підлягає визначенню в розрізі порушення майнових прав щодо кожного об`єкта суміжних прав, а відтак не може в даному випадку бути меншою, ніж 5 мінімально встановлених розмірів (10 мінімальних заробітних плат згідно статті 52 Закону). З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що обґрунтованою сумою, яка підлягає стягненню з відповідача, є сума у розмірі 105 100,00 грн (з розрахунку 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за допущені відповідачем порушення суміжних прав позивача на п`ять об`єктів суміжних прав, що перебувають в управлінні Спілки.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. 16.07.2020 (згідно з поштовою відміткою на конверті) ТОВ "Мегого" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. За змістом касаційної скарги її подано на підставі пунктів 3 і 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зокрема, скаржник наголошує на тому, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Натомість висновки суду апеляційної інстанції щодо використання відповідачем спірних виконань є "публічним виконанням" чи "відтворенням" є дуже суперечливими.
4.1.2. Судами попередніх інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.1.3. Звертаючись до Верховного Суду із вказаною касаційної скаргою, відповідач вказує, що дана справа має виняткове значення для нього, оскільки ТОВ "Мегого" є відомою в Україні "Інтернет-платформою" MEGOGO для використання споживачем аудіовізуальних творів та іншого контенту, а розміщення в мережі Інтернет об`єктів авторського права і суміжних прав є для відповідача основною та регулярною діяльністю. Враховуючи те, що відповідно до напрямків діяльності відповідача останній буде і в майбутньому у великих обсягах розміщувати у себе на сайті об`єкти авторського та/або суміжних прав; задля запобігання порушення відповідачем у майбутньому порушення вимог Закону відповідачу необхідно отримати однозначну відповідь на питання, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо використання об`єктів авторського та/або суміжних прав у мережі Інтернет.
4.1.4. Зокрема, такими питаннями є:
- "чи є використання фонограми в мережі Інтернет "публічним сповіщенням" або "відтворенням" у розумінні статті 40 Закону "у її сумісній дії" з нормами Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20.12.1996 року;
- чи є використання аудіовізуального твору в мережі Інтернет "публічним сповіщенням" або "відтворенням" або іншим способом використання в розумінні статті 15 Закону;
- чи відбувається при використанні аудіовізуального твору, частиною якого є музичне супроводження (музичний твір), одночасне використання фонограм (об`єкта суміжних прав) із записом такого музичного твору, враховуючи "спільну дію" норм статей 1, 15, 17, 40 Закону та норм Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20.12.1996 року.
4.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
4.2.1. Спілка у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
4.2.2. У відзиві зазначено, що відповідачем не доведено суду належними та достатніми доказами отримання ним дозволу на використання аудіовізуального твору як об`єкта авторського права, оскільки відповідно до термінології ліцензійного договору від 23.12.2016 № 81/2 відповідач отримує певний "контент", який охоплює різні об`єкти як авторських так і суміжних прав. Враховуючи те, що позивачем зафіксовано факт подання відповідачем до загального відома у мережі Інтернет музичного шоу під назвою "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow", а відповідно до умов ліцензійного договору від 23.12.2016 № 81/2 відповідач отримав права на "контент" під назвою: "Захід "PoleDenseShow. Аліса у Дивокраї", Додаткове відео (за кулісами) щодо заходу "Захід "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow", посилання у договорі, що вказаний "захід" є саме аудіовізуальним твором або містить у собі інші об`єкти авторського права, відсутні.
4.2.3. На думку позивача, відповідач попередньо, перед "публічним сповіщенням" спірних фонограм, здійснив їх відтворення без відповідного дозволу позивача та в подальшому використав їх способом "публічного сповіщення" (доведення до загального відома), що в будь-якому випадку свідчить про порушення відповідачем майнових авторських прав на спірне музичне шоу та є підставою для стягнення з відповідача компенсації відповідно до підпункту "г" частини першої статті 52 Закону.
5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5.1. Судами встановлено, що Спілка є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та зафіксованих у них виконань шляхом їх: публічного сповіщення в ефір; публічного сповіщення, по проводах (через кабель), що підтверджується свідоцтвами від 22.08.2003 за № 4/2003, від 02.04.2009 за №6/УО, виданими Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Об`єднанню підприємств "Український музичний альянс", правонаступником якого є Спілка, що в свою чергу підтверджується статутом Спілки, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Спілка має відповідний статус організації колективного управління станом на дату звернення з позовом у даній справі (відповідно до витягу з реєстру організацій колективного управління від 28.10.2019 № 9).
5.2. Суди також встановили, що 20.05.2005 між позивачем (правовласник) та Об`єднанням підприємств "Український музичний альянс" (альянс), правонаступником якого є Спілка, укладено договір № 01-20/05/05, відповідно до умов якого правовласник надає у користування альянсу невиключне право здійснювати на колективній основі збір і розподілення винагороди (роялті) в повному обсязі, включаючи так звану долю виробника фонограми 50% та долю виконавця 50 %, під час використання третіми особами об`єктів суміжних прав з каталогу правовласника на території України шляхом публічного сповіщення через будь-які засоби зв`язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникового телебачення та радіомовлення, мережу Інтернет. Правовласник не передає альянсу прав власності, володіння, відчуження або іншого розпорядження каталогом правовласника.
5.3. Відповідно до пункту 2.1.1 договору на підставі отриманих від правовласника повноважень та з метою забезпечення його прав альянс укладає з користувачами (платниками) угоди на збір та виплату винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав з каталогу правовласника. Строк дії таких договорів не буде перевищувати строку дії цього договору. На підставі звітів, наданих альянсу користувачами, альянс нараховує і сплачує правовласнику зібрану винагороду (роялті).
5.4. Умовами пункту 2.1.5 договору визначено, що правовласник надає альянсу повноваження, необхідні для збору та розподілу винагороди (роялті) за використання третіми особами об`єктів суміжних прав шляхом публічного сповіщення та ретрансляції (повторного публічного сповіщення) фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників через будь-які засоби зв`язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникового телебачення та радіомовлення, мережу Інтернет, що належать до каталогу правовласника, як таких, що створені до укладення цього договору, так і в період його дії.
5.5. Згідно з пунктом 7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом невизначеного строку до повного виконання зобов`язань сторін.
5.6. Суди встановили, що відповідно до додатка 01.08.2017 за № 8UMA до договору від 20.05.2005 № 01-20/05/05 позивач та Об`єднання підприємств "Український музичний альянс" узгодили, що відповідно до положень договору та каталогу позивачу як правовласнику належать, у тому числі, такі фонограми, майнові права на які передано в колективне управління альянсу: "Bad Romance" (виконавець Lady Gaga ; "Jessica`s Theme" (виконавець Alan Irving); "The Jeams Bond Theme" (виконавець The John Barry Seven&Orchestra); "Why Don`t Do Right" (виконавець: The John Barry Seven& Orchestra)$; "Castle" (виконавець Halsey).
5.7. 21.12.2018 між позивачем (далі - правовласник) та Спілкою (далі - альянс) укладено додаткову угоду до договору від 20.05.2005 № 01-20/05/05, відповідно до якої сторони погодили замінити одну із сторін її правонаступником, а саме передати альянсу усі права та обов`язки Об`єднання підприємств "Український музичний альянс".
5.8. На підставі встановлених обставин суди дійшли висновку, що в управлінні Спілки перебувають майнові суміжні права на спірні виконання та вона має право на звернення до суду з метою їх захисту в інтересах позивача як суб`єкта суміжних прав.
5.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.01.2018 уповноваженим представником Об`єднання підприємств "Український музичний альянс", правонаступником якого є Спілка, - Писаренко А.Г. здійснено фіксацію факту використання фонограм та зафіксованих у них виконань у складі танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" шляхом їх публічного сповіщення в мережі Інтернет на веб-сайті онлайн-кінотеатру "Megogo" за адресою https://megogo.net/.
5.10. Танцювальне музичне шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" доступне абонентам онлайн-кінотеатру " Megogo ", адміністратором якого є відповідач.
5.11. Судами встановлено, що згідно з актом фіксації фактів публічного використання фонограм та зафіксованих в на них виконань від 19.01.2018 за № 01/01/18 зафіксовано факт використання спірних виконань через відеосервіс "Megogo" (онлайн-кінотеатр шляхом використання програмного застосунку "Megogo"), доступ до якого надається відповідачем, що є невід`ємною частиною онлайн-кінотеатру відповідно до Угоди користувача, що міститься за таким посиланням у мережі Інтернет: https://megogo.net/ua/rules.
5.12. Згідно з Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 22.04.2019 № 151/2019-Д-ЦК, наданою Департаментом "Центр Компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", фактичним власником веб-сайту https://megogo.net/ та його адміністратором (отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису), тобто особою, яка надавала доступ до публічного сповіщення спірних виконань, є ТОВ "Мегого".
5.13. Суди встановили, що 25.01.2018 позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав сплатити компенсацію за порушення майнових суміжних прав внаслідок використання спірних виконань під час їх публічного сповіщення і яка залишилась зі сторони відповідача без відповіді та реагування.
5.14. За таких обставин позивач, щоб захистити свої порушені права, звернувся до суду з позовом у даній справі.
6. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):
6.1. Частина перша статті 15
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.2. Частина першої статті 16
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
6.3. Частина перша статті 20
Право на захист особа здійснює на свій розсуд.
6.4. Частина перша статті 418
Право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший обєкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
6.5. Частина третя статті 418
Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
6.6. Пункт "б" статті 449
Фонограми є об`єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об`єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.
6.7. Частина перша статті 452
Майновими правами інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав є: право на використання об`єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об`єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
6.8. Частина друга статті 452
Майнові права інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав належать відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику відеограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено договором чи законом
7. Закон України "Про авторське право і суміжні права" № 3792:
7.1. Стаття 1
фонограма - це звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).
аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
7.2. Частина перша статті 17
Авторами аудіовізуального твору є: а) режисер-постановник; б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів; в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; г) художник-постановник; д) оператор-постановник. Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.
7.3. Стаття 32
Об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є: а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; б) фонограми, відеограми; в) передачі (програми) організацій мовлення.
7.4. Частина перша статті 36
Суб`єктами суміжних прав є: а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; г) організації мовлення та їх правонаступники.
7.5. Частина друга статті 37
Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення.
7.6. Стаття 39
Майновим правом виконавців є їх виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: а) публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір); б) фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше незафіксованих виконань; в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду; г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності у разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення; д) комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом; е) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв`язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.
7.7. Частина перша статті 40
До майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:
а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;
б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;
в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;
г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв`язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;
д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;
е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки.
Частина друга статті 40
Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
7.8. Частина перша статті 43
Допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:
а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;
б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;
в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).
8. Господарський процесуальний кодекс України
8.1. Частина третя статті 2
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
8.2. Частина третя статті 86
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
8.3. Частина перша статті 237
При ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин
8.4. Частина перша статті 300
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8.5. Частина друга статті 300
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.6. Пункт 1 частини третьої статті 310
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
9.1. Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК.
9.2. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
9.3. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
9.4. Відповідно до статті 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
9.5. З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто законодавець пов`язує факт звернення до суду з наявністю вже порушених прав та інтересів позивача.
9.6. Слід зазначити, що з огляду на приписи статті 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем; 2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.
9.7. У прийнятті судового рішення зі спору, пов`язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об`єкта суміжних прав позивачем: мають бути з`ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об`єкта такого права, а також визначено класифікацію об`єкту відповідно до законодавчих норм.
9.8. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 208 650,00 грн компенсації за порушення майнових суміжних прав на фонограми та зафіксовані у них виконання музичних творів (спірних виконань).
9.9. За таких обставин вбачається, що доведенню у даній справі підлягають факт наявності у позивача відповідних прав на спірні виконання, факт порушення відповідачем цих прав, внаслідок використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів у складі музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" в мережі Інтернет на веб-сайті https://megogo.net, адміністратором якого є відповідач. Має бути встановлено який конкретно об`єкт підлягає охороні. З`ясуванню підлягають також конкретні форма і спосіб використання кожного об`єкта такого права. При цьому обов`язок доведення вказаних фактів повинен бути покладений на позивача. Відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону № 3792 при використанні ним відповідного твору та/або об`єкта суміжних прав.