ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/16018/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства "Центренерго" - не з`явився,
відповідача - 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Транснова" - Гонтарь О.М., адвокат (договір від 10.09.2020, ордер від 10.09.2020),
відповідача - 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Груп" - Карнаухова І.М., адвокат (договір від 27.11.2019, ордер від 28.09.2020),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транснова"
на рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2020 (суддя Сівакова В.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 (головуючий суддя: Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Дикунська С.Я.)
у справі № 910/16018/18
за позовом публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго")
до товариства з обмеженою відповідальністю "Транснова" (далі - ТОВ "Транснова"), товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Груп" (далі - ТОВ "Баланс Груп")
про визнання договору недійсним.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ПАТ "Центренерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Транснова" та ТОВ "Баланс Груп" про визнання недійсним договору від 06.11.2018 № 11-2018 про відступлення права вимоги, який укладений відповідачами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний правочин є таким, що укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлені ним (є фіктивним); ТОВ "Баланс Груп" не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення такого правочину, оскільки вказане Товариство за договором про відступлення права вимоги є фактором, проте не має статусу фінансової установи; договір укладений щодо арештованого майна у виконавчому провадженні згідно з судовим рішенням про стягнення з ТОВ "Транснова" на користь публічного акціонерного товариства "Київоблгаз" заборгованості, що в силу приписів частини шостої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для визнання його недійсним.
В обґрунтування порушеного права, що стало підставою для звернення з позовом до суду, позивач посилався на те, що ПАТ "Центренерго" не є стороною оспорюваного правочину, однак щодо останнього порушено справу про банкрутство (конкурсними кредиторами визнано, зокрема, ТОВ "Транснова" та ТОВ "Баланс Груп"), і укладення оспорюваного правочину в порушення процедури, передбаченої приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013), призводить до зміни пропорційності голосів у складі комітету кредиторів позивача, оскільки ТОВ "Баланс Груп" отримує абсолютну більшість голосів у складі комітету. Враховуючи повноваження, якими наділений комітет кредиторів позивача, зміна його складу у непередбачений законодавством спосіб, участь у комітету кредиторів позивача одного з членів, кількість голосів якого, внаслідок укладення спірного договору, дозволяє одноособово приймати рішення за весь комітет кредиторів, безпосередньо порушує права позивача і створює загрозу порушення його майнових прав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2020 зі справи № 910/16018/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020, позов задоволено повністю: визнано недійсним договір від 06.11.2018 № 11-2018 про відступлення права вимоги, який укладений відповідачами; стягнуто з ТОВ "Транснова" на користь ПАТ "Центренерго" 881,00 грн. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з ТОВ "Баланс Груп" на користь ПАТ "Центренерго" 881,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "Транснова", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення та постанову зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Місцевим господарським судом розглянуто справу за відсутності представника ТОВ "Транснова", якого не було належним чином повідомлено про час, дату та місце судового засідання 23.01.2020, що силу приписів пункту 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення зі справи. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, залишив наведене порушення поза увагою, порушивши тим самим приписи пункту 3 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки залишив без змін судове рішення, яке підлягало скасуванню.
Судом апеляційної інстанції неправомірно відхилено доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції самостійно змінив підстави позову, надавши оцінку тому, що у ТОВ "Транснова" станом на час укладення спірного договору відсутнє право вимоги 3% річних та інфляційних нарахувань, чим порушено вимоги частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України шляхом самостійної зміни судом підстави позову. Судом апеляційної інстанції не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 зі справи № 908/299/18, в якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що частиною третьою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача на зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.
Судом апеляційної інстанції не надано оцінки недодержанню судом першої інстанції вимог частини першої статті 316 Господарського процесуального кодексу України в частині невиконання вказівок, що містилися у постанові суду касаційної інстанції зі справи (в частині оцінки спірних правовідносин з позиції впливу наслідків вчинення оспорюваного правочину на права та охоронювані законом інтереси позивача як сторони у справі про банкрутство), відповідно, не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.04.2020 зі справи № 5017/2615/2012, відповідно до якого Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною першою статті 316 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою порушення вимог статті 209 Господарського процесуального кодексу України в частині недослідження обставин, вказаних ТОВ "Баланс Груп" у поясненнях від 17.01.2020 щодо припинення провадження у справі про банкрутство у відношенні до ПАТ "Центренерго" та не з`ясовано, у зв`язку з цим, доводів позивача про те, що оспорюваним договором не зачіпаються його інтереси та права як боржника у справі про банкрутство. Зазначеним не враховано висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 зі справи № 910/1885/19 щодо обов`язковості обґрунтування позивачем у позовній заяві, як саме предмет позову порушує його права, а також встановлення порушень прав позивача, щодо захисту яких останній звернувся з позовом.
Розгляд клопотань
Ухвалою Касаційного господарського суду від 24.09.2020 задоволено клопотання ПАТ "Центренерго" та ТОВ "Транснова" про відкладення розгляду касаційної скарги у справі № 910/16018/18, розгляд касаційної скарги у справі відкладено на 08.10.2020, а також задоволено клопотання ПАТ "Центренерго" про продовження процесуальних строків для подання відзиву на касаційну скаргу; строк для подання відзиву на касаційну скаргу продовжено ПАТ "Центренерго" до 01.10.2020.
08.10.2020 від ПАТ "Центренерго" через "Скриню" Суду та через електронну пошту надійшли клопотання (ідентичні за змістом) про розгляд касаційної скарги зі справи за відсутності представника названого Товариства. Також у клопотанні ПАТ "Центренерго" просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
У судовому засіданні 08.10.2020 клопотання ПАТ "Центренерго" про розгляд касаційної скарги зі справи за відсутності представника названого Товариства Судом задоволено.
Доводи інших учасників справи
ПАТ "Центренерго" та ТОВ "Баланс Груп" не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу, зокрема, ПАТ "Центренерго" - у межах строку, визначеного згідно з ухвалою Суду від 24.09.2020.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
06.11.2018 ТОВ "Транснова" (первісний кредитор) та ТОВ "Баланс Груп" (новий кредитор) укладено договір № 11-2018 про відступлення права вимоги (далі - Договір), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника - ПАТ "Центренерго" на загальну суму 45 242 876, 37 грн., а новий кредитор зобов`язується сплатити на користь первісного кредитора грошову суму у розмірі 45 242 876, 37 грн., та право вимоги всіх пов`язаних з зобов`язанням платежів (3% річних, інфляційні та інші).
Згідно із п. 1.2 договору сума переведених боргових зобов`язань, зазначена в пункті 1.1 цього договору, виникла на підставі основних договорів та підтверджується рішеннями судів у наступних розмірах:
сума 126 103,21 грн. за рішенням арбітражного суду м. Києва від 04.03.1999 у справі № 19/117;
сума 112 427,85 грн. за рішенням арбітражного суду м. Києва від 24.03.1999 у справі № 19/161;
сума 176 985,70 грн. за рішенням арбітражного суду м. Києва від 21.04.1999 у справі № 19/249;
сума 465 859,50 грн. за рішенням арбітражного суду м. Києва від 08.06.1999 у справі № 19/296;
сума 630 523,69 грн. за рішенням арбітражного суду м. Києва від 28.09.1999 у справі № 21/382;
сума 99 235,28 грн. за рішенням арбітражного суду м. Києва від 14.06.2000 у справі № 19/241;
сума 36 046 736,65 грн. за рішенням господарського суду м. Києва від 28.11.2001 у справі № 22/274 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2002;